“Подвиг людської мужності”

   

14 грудня в Україні традиційно відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, щосталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.

Ця пам’ятна дата була затверджена Указом Президента України 10 листопада 2006 року. Саме 14 грудня було офіційно повідомлення про завершення будівництва саркофага над зруйнованим, у результаті вибуху, четвертого енергоблоку ЧАЕС.

Насамперед, це день мужніх та самовідданих людей, які прийняли доленосний виклик – захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС енергоблоку .
Аварія, що сталася в квітні 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.

 26 квітня 1986 р. приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.
Ще 2 дні керівництво колишнього союзу інформацію про цей вибух від світу приховувало.
Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен...
Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня .

До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в нашій біблотеці відбулася виставка - память на якій розміщені документальні і художні твори, що висвітлюють важливі питання стосунків людини з мирним атомом і жахливі наслідки аварії, фотографії тих, хто ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань про соціальний захист постраждалих в аварії.

Сьогодні ми згадуємо не лише героїв-ліквідаторів, що гасили пожежу й евакуювали людей 36 років тому. Але й віддаємо шану робітникам українських АЕС, які продовжують працювати, щоб не допустити нової ядерної катастрофи — попри дула російських автоматів та загрозу смерті під обстрілами. Військового значення Чорнобильська АЕС не мала. Але зона відчуження була зручною для наступу на Київ та обстрілу міста. Тим більше окупанти знали, що українські військові не відкриють вогонь у відповідь: снаряди могли потрапити в енергоблок.
  Інша мета окупантів — влаштувати провокацію на ЧАЕС та звинуватити в цьому ЗСУ. Потім пропаганда подала б це як використання ядерної зброї, яку Україна нібито секретно розробляла. 

 Дії окупантів вже отримали назву — «ядерний тероризм». Зробивши українські АЕС своїми військовими цілями, росія порушила норми міжнародного права про мирне використання атомної енергії.