Показ дописів із міткою День українського кіно. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою День українського кіно. Показати всі дописи

четвер, 12 вересня 2024 р.

Чарівний світ українського кіно.

Напередодні Дня українського кіно, що святкується щорічно в другу суботу вересня, в бібліотеці №11 відбулися літературні читання, обговорення екранізованих творів та перегляд українського фільму.

Українське кіно – це магічний світ, де кожен кадр має свою історію, а кожен фільм залишає незабутній слід у серці глядача. Від першої стрічки Олександра Довженка до сучасних кіноробіт, українське кіно розкриває нашу багатогранну культуру, національний колорит та незламний дух.

Історія українського кіно сягає корінням у 1920-ті роки, коли в Харкові та Одесі були зняті перші фільми. Особливої ​​уваги заслуговує творчість Олександра Довженка, якого вважають одним із батьків українського кіно. Його фільм «Земля» (1930) не лише став знаковим явищем в українській та світовій кіноіндустрії, а й увійшов до скарбниці кіномистецтва як взірець поетичного реалізму.

У радянський період український кінематограф розвивався під впливом ідеології, але й породив багато талановитих митців. Такі відомі фільми, як «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова та «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка постійно розкривають унікальність української культури.



Після здобуття незалежності у 1991 році український кінематограф почав переживати новий етап розвитку. Про високий художній рівень сучасного українського кіно свідчать такі фільми, як «Плем’я» Мирослава Слабошпицького та «Додому» Нарімана Алієва.

У бібліотеці №11 доступні книги, що містять інформацію про режисерів Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Олександра Довженка та інших. 
"Білий птах з чорною ознакою" 
Книжка містить у собі краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури та мистецтва. Образ Миколайчука висвітлено у спогадах його друзів, товаришів по роботі в кіно, у статтях і рецензіях. 

Загребельний М. "Сергій Параджанов.
Сергій Параджанов - видатний режисер вірменського походження, який здобув світову популярність завдяки фільму "Тіні забутих предків" у 1960-х роках. Його ексцентричний стиль і відмова жити за правилами викликали неоднозначну реакцію, що призвело до репресій з боку влади, які тривали 15 років. Незважаючи на труднощі, Параджанов продовжував творити і залишив значний слід у кінематографі.


Капельгородська Н. Кіномистецтво України в біографіях (кінодовідник).
У книзі представлено бібліографічні дані про професіоналів українського кіно та телебачення XX-XXI століття, а також про іноземних кінодіячів, які вплинули на українське кіномистецтво. Окрім того, включено інформацію про українських кінематографістів, що працюють за кордоном, та відомих письменників і прототипів героїв, чиї твори були екранізовані.

Олександр Безручко «Невідомий Довженко»    
Ця праця – справжній скарб для всіх, хто цікавиться українським кіномистецтвом. Автор досліджує невідомі документи, які розкривають драматичні події епохи Довженка: від ентузіазму до жорстоких репресій.
Довженко не лише творив, а й намагався показати трагічні наслідки індустріалізації. Його роботи – це не просто мистецтво, а глибокий соціальний коментар. Одним із найвідоміших його висловлювань про кіно є: «Кіно – це мова, яка доступна всім народам. Це мова почуттів, мова душі».
Книга стане в нагоді як кінознавцям, так і всім, хто прагне зрозуміти складну історію нашого кіно. Читайте, досліджуйте, відкривайте! 


С. Тримбач "Кіно народжене Україною."
Книжка присвячена не лише кіностудії імені О. Довженка, а й всьому українському кіно. Ювілей студії став нагодою для публікації важливих матеріалів, які охоплюють історію українського кінематографу від його початків на межі XIX-XX століть до сучасного відродження.
                                        

Миколайчук І., Сабате Е. "Острів сліз" «Острів сліз» – це сценарій, заснований на реальних подіях, що розповідає про трагічну долю української емігрантки Катерини Ясенчук в Америці з 1915 року до 70-х років. Ініціатором написання та постановки фільму стала французька телеведуча і режисерка Еліані Сабате, яка, дізнавшись про цю історію в новинах, вирушила в Україну в 1985 році для пошуку родичів Катерини та написання сценарію. В Україні вона співпрацювала з Іваном Миколайчуком, і, за свідченнями, було створено два сценарії, з яких Сабате визнала кращим варіант Миколайчука. Фільм планувався як двосерійний: перша серія мала бути чорно-білою і розповідати про життя героїні в Америці, а друга – кольоровою, з акцентом на її спогади про Україну.

Сучасне українське кіно представляє різноманіття жанрів і тем, включаючи драми про війну, комедії, романтичні стрічки, документальні фільми та анімацію. Воно відображає реалії суспільства, виклики та перемоги країни, слугуючи літописом часу для майбутніх поколінь. 
Цей чарівний світ українського кіно – це не лише історія, а й сьогодення та майбутнє, що надихає, збагачує та об’єднує.

Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно



У 2003 році в Україні був прийнятий Закон «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», який має на меті створення сприятливих умов для розвитку національного кінематографу, відновлення його ролі в культурному, соціальному та духовному житті, а також підвищення конкурентоспроможності галузі через вдосконалення фінансування та залучення інвестицій.

Українське кіно відображає голос майбутньої перемоги та свободи.

неділя, 24 грудня 2023 р.

Світ кінематографії

Кіно — один із жанрів екранного мистецтва, що використовує фотозображення рухомих об'єктів. Кіно є синтезом таких мистецтв, як література, музика та образотворче мистецтво. 
Наприкінці XIX століття з'явилися такі примітивні проектори, як кінескоп, біоскоп і вітаскоп. 1894 рік-винахід німого кіно. 
Томас Едісон демонстрував їх у США, а Р. Пол - у Великій Британії.
Винайшов кінострічку. 
Французький винахідник Луї Еме Оґюстен Ле Пренс  — який створив для запису рухомого зображення одну з перших хронофотографічних камер з одним об'єктивом і гнучким рулонним носієм.
Пристрої, створені Ле Пренсом, вважаються першими в історії прототипами кінознімального апарату, найбільш близькими до нього за принципом дії. 
Саме брати Люм’єри в 1895 році запатентували кінематограф, котрий, на відміну від кінетоскопа Томаса Едісона, дозволяв одночасний перегляд стрічок великою аудиторією.
28 грудня 1895 року, на бульварі Капуцинок у Парижі пройшов перший у світі комерційний кінопоказ, організований братами Люм'єр, до якого увійшли коротенькі документальні замальовки (всього 50 сек.): «Вихід робітників з фабрики», «Прибуття поїзда» та ін.
Молодший брат Луї винайшов запатентований у лютому 1895 року апарат «Сінематограф», що був призначений як для зйомки, так і для демонстрації відзнятого матеріалу. Старший брат Огюст — організатор бізнесу їхнього підприємства.
Цей винахід поєднав в собі три процеси — знімальний, копіювальний та проєкційний.
Ж. Мельєс почав досліджувати кіно разом з братами Люм'єр, і з його ім'ям пов'язують появу феномену ігрового кіно ("Синя борода", "Подорож на Місяць" та ін.). Особливо популярними стали мелодрами, комедії та пригодницькі фільми.

У першій половині 1896 року демонстрації нової технології пройшли в Лондоні, Римі, Кельні, Женеві, Мадриді, Санкт-Петербурзі і Нью-Йорку, у вересні - в Мельбурні, а в січні 1897 року - в Японії.
Починаючи з 1910 року, відомі театральні актори та режисери звернули увагу на кінематограф, і в Німеччині, яка раніше ставилася до нього зверхньо, як до жодної іншої країни, почалося відродження кіномистецтва.
Першими кіноакторами були театральні актори, які спочатку неохоче знімалися в кіно, тому більшість ролей виконували циркові артисти.

У 1911 в передмісті Катеринослава (в селищі Лоцманська Кам'янка),  кінооператор і кінорежисер Данило Сахненко, 
зняв повнометражний німий фільм "Запорізька Січ", що вважається в Україні першим ігровим фільмом національного виробництва.



Першим в історії повнометражним фільмом із використанням озвучування синхронних реплік став музичний кінофільм «Співак джазу» (1927, режисер Алан Кросленд).

«Чорна Марія», яку 1893 року спорудили на замовлення Томаса Едісона, була найпершою кіновиробничою студією. Однак і в ній тривалість робочого часу залежала від світлового дня. Аби максимально продовжити його, будівлю поставили на обертову платформу.

Символом епохи німого кіно став видатний кіноактор і режисер Чарльз Спенсер Чаплін (1889–1977), визнаний одним із
найкращих коміків світу. 
Він грав ролі, писав сценарії, продюсував власні фільми. Був одним із класиків ери німого кіно. За свою кар'єру, яка тривала понад 65 років, пройшов шлях від вікторіанських сцен британських мюзик-холів до Голлівуду — центру світового кіномистецтва.
Кіносеанси на початку XX століття не були повністю беззвучні - зазвичай показ кіно мав музичний супровід на фортепіано. Професія піаніста в кінотеатрі називалася "Тапер".

5 серпня 1988 року Верховна Рада УРСР ліквідувала Державний комітет по кінематографії, Україна фактично залишилася без державного органу, відповідального за розвиток кіно. Після здобуття незалежності подібну структуру намагався відновити Юрій Іллєнко, створивши у серпні 1991 Державний фонд української кінематографії, який проіснував до травня 1993 року. Свою діяльність Держкіно відновило лише в 2005 році після постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2005 року.

На початку 1990-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали, зокрема популярність мали «Роксолана», режисер Бориса Небієрідзе, «Острів любові», режисер Олег Бійма.
Ми підготували для вас цікаву вікторину "Світ кінематографії"

четвер, 7 вересня 2023 р.

“Дивись кіно - читай книжки!”

              Щороку у другу суботу вересня святкують

                              День українського кіно.

Свято з'явилося з виходом президентського указу 12 січня 1996 року. Не зважаючи на те, що це професійне свято працівників кіноіндустрії, відзначити його може кожен українець. Адже кіно — це мистецтво, яке здатне формувати національну свідомість, протистояти ворожій пропаганді та доносити правду через екрани. Протягом кількох останніх років кіноіндустрія в Україні стрімко розвивається, тож згадаємо, з чого все почалось:
  • Перше українське кіно зняли у вересні 1896 року. 
  • Містом-родоначальником української кінематографії став Харків.
  •  Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ у Харківському оперному театрі. Кіно того часу — своєрідний атракціон з анімованим показом фотокадрів Федецького.
  • Першою українською кіноактрисою була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві.
  •  Всеукраїнське фотокіноуправління, на меті якого був розвиток українського кіно, заснували у 1922 році
  • Інша знакова дата, варта уваги, це 1928 рік — початок діяльності кінофабрики, що нині нам відома як кіностудія імені Довженка. 
  • Вже у 1930 році на ній було знято повноцінний звуковий фільм із цікавою назвою «Симфонія Донбасу».
Історію української кінематографії читачі бібліотеки дізналися з розповіді бібліотекарів та з книжок представлених на виставці. 
Українська школа кіно виховала багатьох відомих людей. Серед них Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Марк Донський, Сергій Параджанов, Леонід Биков, Леонід Осика, Іван Миколайчук, Богдан Ступка та їхні талановиті творчі послідовники. 
Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. Українська кіногалузь сьогодні одна з небагатьох, що вселяє надію й оптимізм, демонструючи якісно нові зміни і результати, які говорять самі за себе: з кожним роком кількість українських фільмів зростає. 
 

З кожним роком український кінопродукт має все більший попит, як вітчизняним кіноглядачем, так і на престижних міжнародних кінофестивалях.
Дайте відповідь на 10 запитань і перевірте, як добре ви знаєтеся на українському кіно.

Кіно дає нам можливість без жодних перешкод відчути смак перемоги, дарує почуття щастя та радості. Тому частіше відкривайте для себе чудовий світ кіномистецтва!




 


Цікаво знати!!! 
Демонстрування кінематографу (сінематографії) в Києві почалося з 1897 року у приміщенні Бергоньє театру. Наприкінці XIX ст. з'явилися перші стаціонарні «ілюзіони» — кінотеатри Шанцера, «Корсо», «Експрес», розташовані на Хрещатику.


Саме в Києві створили перші заклади, які по праву претендували на назву "кінотеатр". За комфортністю вони могли змагатися з кращими театрами, а музичний супровід в них забезпечували повноцінні оркестри.
З 1997 року Україна висуває фільми на премію «Оскар», однак першим фільмом який представив Україну є кінострічка «Мамай» Олеся Саніна 2003 року.

Сьогодні Україна створює кіно разом з Болгарією, Грузією, Польщею, Італією, Францією, Нідерландами та багатьма іншими країнами Європи. Наші сучасні стрічки показують в кінотеатрах по всьому світу та вони беруть участь у найпрестижніших кінофестивалях.


субота, 11 вересня 2021 р.

Світ українського кіно

Розвиток українського кіно розпочався ще 1893 року, коли інженер Йосип Тимченко за два роки до братів Люм'єр розробив апарат «кінескоп»З 7 листопада до 20 грудня 1893 року в готелі «Франція» (Одеса) демонструвалися перші стрічки.

 9 січня 1894 винахід демонструвався на 6 - му засіданні секції фізики IX з'їзду російських натуралістів та лікарів у Москві. У 1920 30 - х в період ВУФКУ в Українській РСР було створено низку німих стрічок, найвідоміша з яких — «Земля» Олександра Довженка, яку кінокритики вважають культовою для свого часу.


Йосип Темченко

Олександр Довженко

Українські режисери - новатори Олександр Довженко, Арнольд Кордюм, Петро Чардинін, Марк Донськой та інші, здобули українському кіно світову славу.


Арнольд Кордюм

Петро Чардинін

Марк Донськой







У вересні 1896 року в Харкові фотограф А.Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Альфред Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі. У Львові 13 вересня 1896 розпочались перші регулярні кіносеанси.

Одним з піонерів українського кінематографа був катеринославський кінооператор і кінорежисер Данило Сахненко. 1911 року, в передмісті Катеринослава (в селищі Лоцманська Кам'янка), він зняв повнометражний німий фільм «Запорізька Січ», що в Україні вважається першим ігровим фільмом національного виробництва.

Піонери українського кінематографа початку 1900 - х років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав, таких, як: «Наталка Полтавка»«Москаль - чарівник»«Наймичка» та ін. Тоді ж робилася спроба створити фільми на українську історичну тематику, теж на театральній основі («Богдан Хмельницький» - за п'єсою Михайла Старицького). З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві й багато знімалася в Одесі.




В бібліотеці відбувся кіно перегляд екранізованих творів українських письменників


Піратські історії

9 серпня, Публічна бібліотека для дорослих №11 перетворилася на справжній океан пригод! До нас завітали юні сміливці, щоб взяти участь у літ...

Мітки

8 березня (4) Європа (10) Безпека дитини (9) Великдень (11) Винаходи (7) Виставка картин (6) Виставка робіт (11) Всесвітній день авіації і космонавтики (4) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (8) Відомі люди (36) Війна (21) Вікторини (24) Голокост (5) День Гідності та Свободи (8) День Державного Прапора України (7) День Соборності (8) День захисника України (9) День знань (12) День книги (32) День незалежності України (10) День української мови та писемності (14) Екологія (27) Етномовники (4) Клуби (7) Масляна (5) Математика (6) Мистецтво (39) Музика (12) Небесна Сотня (8) Новий рік (25) Обереги (9) Пам'ятки культури (4) Письменники (75) Письменники України (81) Подорожі (7) Різдво (15) Святий Миколай (6) Сторінка історії (86) У світі права (17) Україна (244) Українські сучасні письменники (16) Урок історії (32) Цифровізація (12) Цікавинки (219) Чорнобиль (6) Шахи (38) безпечний Інтернет (32) виставка художніх робіт (11) голодомор (6) день Європи (7) день пам'яті (11) день родини (8) здоровий спосіб життя (65) книги (146) книжкова виставка (32) літературна мандрівка (22) майстер-клас (52) патріотичне виховання (6) свято (65) українська мова (48) українська письменниця (23) українська поетеса (7) український письменник (17) художник (6) художня виставка (7) художня виставка Катерини Баужі (2) ігрове навчання (85)