Майстерня добрих чудес

На порозі найочікуваніші свята року — Свято Миколая, Різдво та Новий Рік. Це той чарівний період, коли навіть повітря ніби наповнюється теплом, передчуттям дива та запахом мандаринок. Ми дістаємо коробки з прикрасами, прикрашаємо ялинки й оселі, запалюємо гірлянди та неодмінно створюємо новорічний настрій власноруч. Адже немає нічого приємнішого, ніж зробити щось особливе своїми руками — щось, що зігріє й подарує усмішку.

Напередодні Святого Миколая, бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 вирішили подарувати трохи зимового настрою учням 4-го класу школи №324, завітали в школу, щоб провести святковий майстер-клас із виготовлення екологічних та надзвичайно милих новорічних прикрас — Лісовичків-Домовичків.

Наші маленькі охоронці затишку та лісової краси створені з натуральних матеріалів, головний з яких — звичайна ялинова шишка. Додавши трішки пряжі, клаптиків тканини та багато фантазії, учні перетворили прості природні дари на справжні дива. 

Метою цього майстер-класу було не просто створення красивої іграшки, а також надихнути дітей на творчість і навчити важливим навичкам, зокрема:

розвиток дрібної моторики: вдосконалення точності рухів, терплячості та вміння працювати з різними матеріалами (клей, ножиці, нитки).

 Показати, як можна використовувати природні матеріали для створення прикрас, замість купованих, заохочуючи до бережного ставлення до природи.

Зробити новорічним звичаєм щорічно створювати власну, особливу новорічну прикрасу, яка зберігатиме тепло рук та приємні спогади про спільний час з родиною. 

Всі учні створили свого цікавого, неповторного Лісовичка-Домовичка. Кожна іграшка вийшла індивідуальною, зі своїм характером та "зачіскою". 

Під час майстер класу, діти навчилися:

працювати з природним матеріалом (шишкою) як основою;
декорувати прикрасу, використовуючи різні техніки.

Тепер їхні домівки будуть прикрашені не просто іграшками, а справжніми талісманами затишку, створеними власними маленькими ручками! 

Дякуємо викладачу Світлані Миколаївні за можливість подарувати дітям казковий настрій. Такі зустрічі доводять, що свято починається там, де є доброта, творчість і щире бажання дарувати радість.

Нині святий Миколай, В український піде край.

У затишній атмосфері бібліотеки №11 відбувся яскравий та незабутній святковий ігроленд, присвячений Дню Святого Миколая. Цей захід став чудовою нагодою для маленьких читачів познайомитися ближче з традиціями одного з найулюбленіших зимових свят.  

Мета свята – не лише ознайомити дітей із постаттю Святого Миколая, який в народній свідомості став символом доброти, милосердя та чудотворення, а й виховувати у них любов до добра, повагу до традицій нашого народу та прагнення робити добрі справи. Організатори прагнули розвивати у дітей увагу, пам'ять, мислення, а також творчі здібності й уміння імпровізувати. Головною ж метою було створення атмосфери радості, тепла та дружби, яка залишить у серцях учасників приємні спогади.  

Свято розпочалося зі знайомства із легендами про Святого Миколая. Маленькі відвідувачі з захопленням слухали історії про добрі справи Чудотворця, його любов до дітей та допомогу нужденним.  

А далі розпочалася справжня пригода – квест! Діти виконували різноманітні завдання, розгадували загадки, шукали скарби й навіть проявляли свої творчі здібності в ігрових конкурсах. Кожне успішне виконання завдання наближало їх до головної нагороди – солодкого подарунка від Святого Миколая.  

Радісні обличчя дітей, щирий сміх і захоплення у їхніх очах стали найкращою подякою організаторам. Цей день залишиться незабутнім як для маленьких гостей, так і для бібліотекарів, які вкотре довели, що бібліотека – це не лише місце для читання, а й простір для веселощів, розвитку і незабутніх емоцій.  

Дякуємо всім, хто приєднався до святкування! Разом ми зробили цей день по-справжньому чарівним. 

“Миколай в святій ряднині Слухняним ласощі несе.”

 

   У грудні ми маємо одну із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими – свято Миколая.

За легендою, Святий Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників.

Сьогодні до нас в бібліотеку завітали учні другого класу 324 школи. Діти послухали оповідь про життя святого.

Радісно зустріли Святого Миколая

Виконали декілька цікавих завдань аби продемонструвати святому,які вони спритні,розумні та старанні.

 

Хто він – загадковий охоронець вогнища святкового настрою.
Зараз відомо, що в цьому святі прихована історія життя людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Він прославився своєю добротою, чуйністю і допомогою нужденним.

Миколай, за переказами, був народжений в місті Патари, в Лікії. Його батьки були правовірними людьми. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов'ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколая отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.

Ймовірно, традиція дарувати подарунки в день Святого Миколая пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в’язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в’їжджав у Єрусалим напередодні Розп’яття.

Де подорожував сам чудотворець.
В оповідях про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. У кінці  свого шляху, прийшовши в старовинне місто Палестину і подякував Богові.

Помер Святий Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.

З ким приходить святий Миколай?

Усі ми знаємо саме цієї ночі як усі поснуть, миттю прилетить на золотих санях Миколай – із білою бородою, в теплому кожусі, а головне – з великим мішком подарунків.
Та не все так просто. Разом з Миколаєм приходило ще 2 ангели і 2 чортики – кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків.

Але і дорослі й діти завжди вірять у перемогу святого Миколая Чудотворця, де завжди перемагає добро і кожна дитина (велика чи маленька) отримає свій довгоочікуваний подарунок. Це очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих людей. Чудесну традицію передають з покоління в покоління, а вона прищеплює головні цінності нашим дітям.

"Гостинець від Святого Миколая"

 З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов’ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершуються повсякчас.

 Святий Миколай дуже шанований українцями, наш найперший святий. Його образи були в кожній хаті. Як писав Олександр Довженко у "Зачарованій Десні", люди часто зверталися до святого Миколая як до Божого угодника: просили допомоги і благословення.

Але перші згадки про святого в Україні з’являються значно раніше – разом із появою християнства. Ще давні церковні записи засвідчують цей факт: "Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 рік). Так само найдавнішою українською іконою Святого Миколая вважається ікона початку 14 століття.

Святкування Миколая в Україні почалося ще за Всеволода Ярославовича – 1088 року. Княгиня Ольга побудувала в його честь один з перших храмів Київської Русі – біля могили Аскольда в Києві, ще в 11 столітті, нині церков на честь святого налічується сотні. А в Миколаєві Святому споруджено пам’ятник.

Щодо дитячого свята, то така ідея і потреба виникла ще у другій половині 19 ст. на Галичині. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів та дошкільнят. Це потребувало віршів, пісень, драматичних творів, і автори відгукнулися на ці їдею.

Іван Франко поетично переспівав легенду "Чудо з утопленим хлопцем" й створив одноактову п’єсу "Суд святого Николая", в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята.

ФРАНКОВІ «ЧУДА» СВЯТОГО МИКОЛАЯ / упорядкування Ярослави Мельник; передмови: Ярослава Мельник, Наталя Тихолоз. — Львів: «Папуга», 2022. — 80 с.

До книги увійшли три Франкові «чуда» святого Миколая: два поетичні (легенди «Чудо з ковром» і «Чудо з утопленим хлопцем») й одне прозове — («Оповідання про половчина»). Усі ці тексти — парафрази книжних українських легенд про святого Миколая, що засвідчує про владу традиції, позачасові цінності нашого давнього письменства. Четвертий текст, вміщений у цьому виданні, «Суд Святого Миколая», — образок драматичного образка-казки для дітей, повнень світлої віри, любові та християнської мудрості.

Попри тривоги нам вдалося провести в бібліотеці квест для всіх бажаючих до дня Святого Миколая. Діти дізналися коли вперше почали відзначати день Чудотворця Миколая, як з'явилася традиція дарувати подарунки.

Миколайчик, для дітей залиш листа із різними завданнями. Дітки розповідали вірші, співали пісень, грали в ігри, відгадували загадки. Під кінець квесту порадував він їх солодкими подаруночками за слухняність, кмітливість, вправність Щирі посмішки, які є джерелом щастя, були на обличчі у кожного!

 

Щодо власне подарунків, то, швидше за все, традиція бере свій початок з Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а потім – і Україна.
У цей день випікають смачні круглі пиріжки — "миколайчики" з різноманітною начинкою, а також медівники, запашне печиво з кольоровою глазур'ю.

Книжки весело читали і традиції всі знали

В бібліотеці, для дітей провели цікаві новорічно - пізнавальні ігри, квести, книжкові виставки.


Під час заходу бібліотекарі розповіли дітям про традиції святкування новорічних свят в Україні та історію їх виникнення.

Діти мали змогу поділитися своїми враженнями про прочитанні твори та розповісти про улюблених героїв книг.

Усі книжки, окрім того, що дають корисну та цікаву інформацію, налаштовують на святкову хвилю, створюють піднесений настрій та бажання торкнутися кожної книжечки і, врешті решт, прочитати їх усі.





Надзвичайно приємно бачити дитячі оченята, наповнені цікавістю, теплом, світлом, щастям і добром! І вдвічі приємніше, коли та радість і посмішки викликані відвідуванням БІБЛІОТЕКИ!

У шапці- невидимці Миколай несе гостинці!

Кожного року найменші українці з нетерпінням очікують 

19 грудня - День Святого Миколая, тому що в ніч з 18 на 19 він дарує малюкам приємні та смачні подарунки, ховаючи  під подушкою або в чоботі біля порогу.

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.  Силою молитви, глибокою вірою в Бога творив Миколай чудеса: зцілював безнадійно хворих, припиняв бурю на морі, припиняв розбрат, установлював мир посеред війни… Тож не дивно, що його ще називають Чудотворцем.

Легенди про Святого Миколая

То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А так як він не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.

Якщо вірити історичним переказам, то жив Святий Миколай у 200-х роках нашої ери. Народився він у сім’ї віруючих людей – Нони та Феофана, котрі виховували його в релігійній атмосфері та одними з перших у тодішньому суспільстві похрестили хлопчика.

Цього дня здавна варили пиво і вітали сніжну зиму – на санях тричі об'їжджали довкола села. А для дітлахів пеклося особливе печиво – миколайчики.

Після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчили колядки, робили вертепи.

До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.
Для дітей бібліотекарі провели веселі заходи, діти гралися і веселилися.

Ось і на нашому заході діти побували в ролі веселих миколайчиків. З задоволенням діти брали участь у таких конкурсах: «Намалюй сніговика», «Естафета на лижах»,  «Прикрась ялинку»...

Зимові свята тільки починаються, бібліотекарі побажали дітям міцного здоров’я, успіхів у навчанні, весело і змістовно провести зимові канікули і свята, бути слухняними, добре поводитися, щоб Святий Миколай приносив їм тільки подарунки.

Завжди цінно бачити щасливі посмішки любих діток.

По Україні з краю в край Ходить Святий Миколай

В бібліотеці №11 до Дня Святого Миколая відбулися святкові вітання.

Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Народні традиції на Миколая

1. Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

2. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

3. На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

4. На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

5. Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

6. В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.

Народні прикмети:

1. Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

2. У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.

3. Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.

4. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

5. Морозяний день - на уроду хліба й городини.

6. З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".

7. Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7

січня).

       8.   "Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

Відчиняй двері йде Миколай. Він благословить весь рідний наш край

Благодійна акція до дня Святого Миколая.
Новорічний майстер-клас.

Святий отче Миколай, нікого не оминай

19 грудня День Святого Миколая – бажане свято для всіх.

Добро переможе зло і у цьому обов’язково допоможе Святий Чудотворець, варто лише у це вірити.

Святий Миколай приходить не один, а зі свитою. У неї входять два янголятка, які повідомляють покровителю про слухняних дітей, та два чортика, які повідомляють Миколаю про всі недобрі витівки дітей.

Тож вважається, що  свято Миколая – останній день у році, коли можна розрахуватися з боргами, адже сам чудотворець регулярно ділився з нужденними.

В бібліотеці всі отримають віршики про зиму з розмальовками, пройде майстер-клас з виготовлення зимових витинанок.