Сьогодні люди святкують Міжнародний день праці. У деяких виникає питання: чому 1 травня в Україні залишається червоною датою і не підпадає під "дерусифікацію"? Звернемось до історії.
Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата. Вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робітників Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Довгий час дата 1 травня була символом революції та непримиренної класової боротьби.
Бунт в Чикаго |
Святкування 1 травня в СРСР |
А у східній частині України, це вперше відбулося в 1900 році.
У 2017 році Верховна Рада України проголосувала за зміни до статті 73 Кодексу законів про працю, перейменувавши День солідарності трудящих в День праці.
У нашій країні 1 травня є офіційним вихідним днем. Зазвичай, День праці - яскраве весняне свято з народними гуляннями. Для когось це просто ще один вихідний, коли можна позайматися садово-городніми справами бо український народ - працьовитий народ або провести час із сім’єю.
Немає коментарів:
Дописати коментар