"Я жива, я буду вічно жити!"

 

 

   Диво – українка

Як лунає дзвінко:
Леся Українка!
Гордість і наснага
Рідної землі.
Мужня ніжна жінка,
Диво – українка,
Чарівна троянда
В золотій імлі.
Ідеал звитяги,
Сили і завзяття.
Як здолать хворобу
Злу цю і страшну?
От звестися б з ліжка,
Одягнути плаття
І помандрувати

В нічку весняну…

Леся Українка!

Хай лунає дзвінко

Це ім’я прекрасне

                                                                    Через сотні літ!

                                                        Мужня ніжна жінка,

                                                           Диво – українка,

                                                           Ясноока зірка,

                                                           Калиновий цвіт.

  Червоною ниткою проходить мотив України у творчості поетеси, адже він оголює найболючіші проблеми рідного краю, викриває неправду, закликає до боротьби та змушує повірити у національне визволення з-під ворожого ярма. Вона вірила про щасливу долю Батьківщини, і ця віра була головним лейтмотивом її життя.

  Найвідоміші вірші Лесі Українки має знати кожен українець, адже її слова стали "стрілами", що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості... Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.

  

Але крім любові до Батьківщини та поезії Леся любила музику.

Багатогранний музичний світ Лесі Українки не міг не вплинути на її поетичну творчість, про яку можна сказати словами російського критика і теоретика літератури В. Г. Бєлінського : «Що це – поезія, живопис, музика? Чи одне, і друге, і третє, що злились разом. І картина говорить звуками, звуки утворюють картину, а слова виблискують барвами, звиваються образами, звучать гармонією і виражають осмислену мову?»

   Музичні сторінки творчості Лесі Українки свідчать про широку обізнаність письменниці з різноманітними жанрами музичного мистецтва, глибоке розуміння стильових особливостей як народної, так і професійної музики.
Могутньою, стоголосою піснею лунає поетичне слово Лесі Українки по всьому світі – воно втілюється у звуки музичних творів, натхненних її співучою музикою, її безсмертним генієм.

Як я умру, на світі запала

                               Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

«Її музику було надзвичайно приємно слухати ,далеко приємніше ,ніж багатьох блискучих техніків – віртуозів. Грала так найчастіше вечорами, без світла, в темряві, коли не дуже хто слухав, свої імпровізації, – згадувала сестра письменниці Ольга, – власне, імпровізації, а не зафіксовані композиції ,бо кожен раз це було щось інше. Це була наче не музика,а розмова.»
Добре відомо, що протягом усього життя спрага до музики в Лесі Українки так і залишалася невтамованою.

Леся Українка продовжила розпочату Миколою Лисенком велику справу збереження для нащадків українських народних дум. Письменниці судилося побачити результат своєї чудової ініціативи : у 1910 році вийшов з друку І – й том підготовленого Ф. Колессо видання «Мелодії українських дум». Одержавши цінну книгу, Леся Українка з радістю писала вченому: «Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!»

На романтичний шлях привело її самітне життя, читання романів з життя лицарів розвинуло в ній фантазію – і вона стала мрійницею.

«На крилах пісень» за структурою – це тематичні цикли віршів – «Сім струн», «Зоряне небо», «Подорож до моря», «Кримські спогади»; «Дитячі».
«Сім струн» ( чільний цикл збірки) – це різножанрові й різнотональні (від нижнього до верхнього «до») твори, об’єднані спільною ідеєю допомоги закличним Словом занапащеному рідному краєві вибратись з уярмлення. Наведемо слушну заувагу Григорія Аврахова, яка є своєрідним узагальненням. «Поезії циклу «Сім струн» характеризуються особливою милозвучністю, музикальною багатогранністю, злагодженістю всіх компонентів, змістовою вагомістю кожного найдрібнішого складника». 

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки,  

  працівники нашої бібліотеки декламують вірші поетеси. До нас долучилися викладачі та учні Київської дитячої  школи мистецтв № 1. Читання супроводжується фортепіанною музикою та пісочною анімацією.