Живописець правди

23 квітня  100 років від дня народження відомого  українського письменника Григорія Михайловича Тютюнника(за паспортом — Єгор). 

     «Я знаю одне, що треба писати хороші твори, а хороші вони будуть тільки тоді, коли писатимемо правду» -  ці слова письменника стали гаслом всієї його творчості.   За життя Тютюнник  не здобув  світової слави. Хотів, щоб читали, хотів, щоб розуміли, а тому просто писав і просто жив, як  герої його творів.

    Народився  в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині.

  З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна.

Добровольцем пішов на фронт, двічі його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів — на території Кіровоградщини та Чехословаччини.

    Письменник важко пережив роки війни, до кінця життя мав уламок біля серця. Після воєнних років був на педагогічній праці, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну й напружену літературну діяльність. 

  Творчий доробок митця складає збірка оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі» який опубліковано 1963 року.  Переклав "Калину красную" В.Шукшина (видано — К., 1978, 1986).

   Роман Г. Тютюнника "Вир" (1960 — 1962) посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

   У 1983 режисер Станіслав Клименко зняв за романом письменника художній фільм «Вир».

  Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість показав своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

   Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (1963, за роман "Вир", посмертно).