Україна - НАТО

4 квітня День створення НАТО - Організація Північноатлантичного договору, Північноатлантичний Альянс.

     

    Історія взаємовідносин „Україна – НАТО” розпочалась восени 1991 року і не втрачає актуальності впродовж усіх наступних років. Питання про форми співробітництва (особливо вступу) з Альянсом викликають дискусії між політичними силами держави та неоднозначні оцінки в українському суспільстві. Це пов'язано з рядом причин.       По-перше, зближення України з НАТО дуже невигідне потужному сусідові нашої держави – Російській Федерації.  

   По-друге, частина населення України, особливо на сході країни, виступає проти вступу до НАТО, діючи за гаслами „НАТО – ворог”, „Україна – нейтральна держава”

      Незважаючи на неоднозначність підходів у суспільній думці, Україна тісно співпрацює з НАТО в рамках програми „Партнерство заради миру”

   Україна є єдиною країною-партнером НАТО, що бере участь у всіх основних поточних миротворчих місіях під її проводом. Українські миротворці були залучені до виконання завдань у складі Міжнародних сил безпеки в Косові, Тренувальної місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ). Україна є учасницею антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля».

    Важлива для НАТО також Україна, яка розташована на передовому рубежі стримування експансії Росії у західному напрямі. Тому керівництво Альянсу підтримує євроатлантичний курс України, надає їй практичну допомогу у зміцненні оборонної сфери та приведенні її до стандартів Північноатлантичного союзу. Але на відміну від Грузії, зараз в НАТО поки що не розглядається жодних варіантів прийняття у найближчій перспективі України до складу Альянсу. Бо не досягнуто консенсусу в Альянсі з українського питання, українське населення і політичні сили країни по-різному ставляться до НАТО, а також зберігаються недоліки у справі проведення внутрішніх реформ в Україні. Це такі, як не ефективні заходи щодо боротьби з корупцією та гальмування внутрішніх реформ.

     В той же час Україна хоча і не має реальних перспектив у справі набуття найближчим часом офіційного членства в НАТО, але це жодним чином не обмежує її співробітництво з Альянсом та виведення його на якісно новий рівень. По суті, таке співробітництво може набути форм та глибини, характерних для офіційних членів НАТО.

Більш детальніше з цим питанням можна ознайомитись в таких виданнях:

1.  Україна. Президент (2005 -; В.А. Ющенко). Про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України: Указ... 28 лют. 2006 р. № 157 // Уряд. кур'єр. - 2006. - 22 берез. - (Орієнтир. -  №7. - С.15-16).
2. Аналітично-інформаційне видання «Нова Стратегічна Концепція НАТО: безпекові та оборонні виклики для «Вишеградської Четвірки» та України заради посилення євроатлантичної солідарності», 2011. – 136 с.
3. Вступ до НАТО – стратегічний вибір України /За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во „Інститут трансформації суспільства”, 2008. – 192 с.
4. Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива/ За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Видавництво „Інститут трансформації суспільства”, 2007. – 336 с.
5. Україна на шляху євроатлантичної військової інтеграції // Світлана Ліпкевич. Схід (журнал). 2007.
6. Корнієнко В. О. Україна — ЄС: перспективи інтеграції в контексті сучасних викликів [Текст] / В. О. Корнієнко // Інтеграційний вибір України: історія, сучасність, перспективи: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю.— Вінниця, 10 квітня 2012 р., Т.ІІ. — Тернопіль : Крок, 2012. — С. 204–209.
7. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України : підручник / колектив авторів; за заг. ред. О. І. Пошедіна. - 2-ге вид., доп. та вип. - К. : НАОУ, 2009. - 276 с
8. Європейська та євроатлантична інтеграція України. Європейська та євроатлантична інтеграція України/автор Микола Кордон. Видавництво Центр навчальної літератури - 2017р. - 172 с.