28 квітня 1947 року о 4-ій годині ранку оперативною групою військ "Вісла" розпочалось виселення українців з їх етнічних територій - Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини у південно східних регіонах Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини. Було насильно переселено 140 575 осіб. Ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 людей. Маніпулятивний привід - обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням. З квітня до липня 1947 року оперативна група "Вісла" провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.
Формальним приводом до початку операції «Вісла» стала загибель 28 березня 1947 р. у засідці, організованій об’єднаними сотнями УПА «Хріна» та «Стаха», заступника міністра оборони Польщі генерал-полковника Кароля Сверчевського («Вальтер»). Досі точно не встановлено, чи це був справді збіг обставин, чи свідома провокація комуністичних органів безпеки. Як свідчить польський історик Г. Мотика, українські повстанці насправді не знали, що вбили високопоставленого польського генерала, маючи на меті у першу чергу поповнити свої запаси провіанту та амуніції. Це пояснює, чому сам командир УПА С.Стебельський («Хрін»), чия сотня здійснила засідку, жодним словом не згадав про цю подію у свої спогадах, написаних до своєї загибелі у 1949 р.
Смертю «легенди Народної Польщі» сповна скористалося польське військове та політичне керівництво. Вже 29 березня 1947 р. на засіданні Політбюро ПРП на пропозицію генерального секретаря Владислава Гомулки було ухвалено рішення провести в рамках репресивної акції цілковиту депортацію українців та змішаних родин із території Люблінського, Ряшівського й Краківського воєводств у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства: Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське й Щецінське.
Немає коментарів:
Дописати коментар