"Квітневий вітер колихає цвіт, Іще не знає про Чорнобиль світ..."

26 квітня 1986 світ став свідком жахливої ​​катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлуння. 

  

1:23 26 квітня 1986 року відбувся перший вибух. Сталося це під час експерименту з вивчення можливості використовувати інерцію ротора турбогенератора для вироблення будь-якої кількості електроенергії, в разі, якщо в майбутньому реактор аварійно зупиниться.

   Пожежні працювали аж до 9 травня. Цікавий факт, що з вертольотів вони гасили полум'я піском і глиною. І цілком ймовірно, що це тільки розпалювало радіоактивне полум'я.

  Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової Зони в рази небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЄС. Дорогою на станцію збереглася стела «ЧАЕС ім. В.І.Леніна», відома як смолоскип. Радіаційний фон у цьому районі може сягати аж 1200 мкР/год.! Водночас у безпосередній близькості біля самої станції фон зберігається в межах не вище ніж 300 мкР/год.

  

 

 

 

       ФАКТИ:

• Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів.
• В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.
• 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.
• 50 мільйонів кюрі - такий загальний викид радіоактивних матеріалів. Ця сума дорівнює наслідкам вибухів 500 атомних бомб, які в 1945 році було скинуто на Хіросіму.
• Основна частина ліквідаційних робіт була виконана у 1986–1987 рр. У них брали участь приблизно 240 тисяч людей.
• Повний розпад останнього радіоактивного на забруднених територіях (плутонію-239) до стану природного матеріалу відбудеться в 26486 році.

Ліна Костенко
Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.


Малиновий дзвін

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.
 Анна Багряна