четвер, 16 квітня 2020 р.

Писанка - джерело мудрості українського народу.

Про що розповість українська писанка: що означають знаки та символи на писанках.


    Згідно вірувань наших далеких предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала свого власника від сил зла. Писанку іноді закопували під землю, щоб яйце зробило урожай багатим і щедрим. Писанки розкладалися по могилах предків, їх укладали в середину могил маленьких дітей, а закохані за допомогою писанок висловлювали свої почуття.
    Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.
   Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок - з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.  Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років
   Для українців писанки та крашанки завжди посідали особливе місце в святкових ритуалах, адже наші предки вкладали в це мистецтво всю душу. Традиційні орнаменти-візерунки та краса писанок відомі на весь світ!
  Дарування писанок було наповнене своїм глибоким сенсом, робилося з бажанням привнести благо, допомогти або навіть зачарувати. Писанки, які дарували маленьким дітям, були світлих кольорів, хлопцям і дівчатам дарували писанки з солярними символами, тригверами, виконані в радісних кольорах. Господарі, зазвичай, отримували писанки з сорока клинами, зигзагами, а літні люди – з поясами, в червоних тонах.
   Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.
  

  Писанки - це сирі яйця з нанесеними візерунками. Історія писанок, як символу весняного відродження природи сягає в далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". 

Червоний колір означає радість життя, любов.
Жовтий - небесне світло, урожай.
Зелений - життя, воскресіння  природи.
Блакитний - чистоту, здоров'я.

Найпопулярніші мотиви орнаментів в писанці (яких раніше було більше ста):

  • Кривулька, або безкінечник – означає вічність руху Сонця, нитку життя.
  • Роза, Тригвер, зірка, квадратний хрест – це символи сонця, що знаменують чотири сторони світу. Тригвер (інакше трінінг, існує в культурі ще з часів трипілля) – значить символи життя: землю, небо і повітря, або вогонь, повітря і воду.
  • Сорок клинів – це сорок точок в житті, достаток і успіх в господарстві, достаток і порядність людини.
  • Павучок, або ж круторогими, розетки, млини, павутина – найдавніший солярний знак.
  • Точки позначають сльози Божої Матері, небесні світила.
  • Рослини, ялинові гілки – юність в її вічності, здоров'я, буйство природи, краса.
  • Колоски пшениці – урожай.
  • Спіраль- знак зародження нового життя, родючості.
  • Дерево життя- символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє.


     Дряпанки — одна з найстаровинніших технік по роботі з писанками. Видряпувати узор краще по готовому пофарбованому яйцю. Традиційно використовуються червоні яйця, пофарбовані цибуляним лушпинням. Майстри кажуть, що   для дряпанок краще підійдуть гусячі чи качині яйця — вони  мають міцнішу шкаралупу.  
 
 

   До вашої уваги пропонуємо перегляд віртуальної книжкової виставки "Розмалюю писанку, розмалюю..."
    У давнину казали: коли даруєш писанку, то ніби вручаєш листівку з найтеплішими побажаннями... Адже у візерунках та химерних переплетіннях рисок, ліній і завитків закодовані послання на щастя, долю, любов і добробут. Утім писанка — це не лише вітальна листівка, а й споконвічне джерело мудрості українського народу. Традиція розписувати писанки передавалася із покоління в покоління. Процес розпису є сакральним священнодійством, під час якого необхідно думати про світле, хороше та приємне.



Пориньте у магічний світ української народної писанки!


Немає коментарів:

Дописати коментар

“За долю України став Майдан”

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасн...

Мітки

8 березня (4) Безпека дитини (8) безпечний Інтернет (11) Великдень (7) Винаходи (5) Виставка картин (4) Виставка робіт (5) виставка художніх робіт (6) Відомі люди (27) Вікторини (21) Всесвітній день авіації і космонавтики (3) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (4) голодомор (6) Голокост (5) День Гідності та Свободи (6) День Державного Прапора України (6) день Європи (5) День захисника України (9) День знань (9) День книги (18) День незалежності України (10) день пам'яті (11) день родини (7) День Соборності (7) День української мови та писемності (10) Екологія (17) Європа (9) здоровий спосіб життя (40) ігрове навчання (14) книги (63) книжкова виставка (24) літературна мандрівка (8) майстер-клас (23) Масляна (5) Математика (3) Мистецтво (22) Музика (8) Небесна Сотня (7) Новий рік (14) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) патріотичне виховання (6) Письменники (62) Письменники України (60) Подорожі (5) Різдво (6) Святий Миколай (6) свято (26) Сторінка історії (57) У світі права (10) Україна (156) українська мова (11) українська письменниця (15) українська поетеса (6) український письменник (12) Українські сучасні письменники (14) Урок історії (19) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (2) Цікавинки (133) Чорнобиль (3)