Живімо у злагоді з природою

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля.

    Екологія – один з найважливіших чинників, які впливають на здоров'я людини. Щороку умови навколишнього середовища в Україні та світі погіршуються, хоча більшість населення і усвідомлює негативні наслідки забруднення довкілля, однак лише одиниці готові  до рішучих дій для запобігання цьому.

    На жаль влада пасе задніх у вирішенні проблеми. 

За законом про державний бюджет на 2020 рік, усього на охорону природи планують витратити близько 8 млрд грн. Це 0,2% ВВП України. Для порівняння: держави-члени ЄС у 2018 році на захист довкілля витратили майже 2% ВВП.

 Наслідки війни на Донбасі, несанкціоноване бурштинокопання,сміттєзвалища, підпали, вирубка прадавніх дерев,   призводить до знищення лісів, пошкодження ґрунту, паводків.

 

  Згідно з найгіршими прогнозами екологів, за 20 років степ підійде до Києва, за 50 – Дніпро обміліє вдвічі, а за 100 – країна може залишитися без лісів.

 Як зарадити проблемі?

•   посилити контроль та відповідальність за порушення у сфері екологічного законодавства;
• запровадити систему автоматичного моніторингу викидів на підприємствах;
• створити систему збору, аналізу та поширення даних про стан повітря;
• запроваджувати принцип розширеної відповідальності виробника, щоб його продукцію безпечно переробили чи утилізували. Цей принцип давно і ефективно діє в Європі.
• посилити відповідальність за несанкціоноване поводження з відходами.

Побудувати сміттєпереробний завод – просто топова обіцянка серед мерів, причому досі її ніхто не виконав.

   Наша країна є найбільшим постачальником "чорної" деревини в ЄС. Обсяги вивозу перевищують всі країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом. 

   

   Втім, важливо, щоб політики згадували про екологічні проблеми не тільки для власного піару, але й робили реальні кроки для їх вирішення. 

  У свою чергу українці, які обрали європейський вектор розвитку своєї країни, повинні брати приклад із громадян ЄС, для яких питання вирішення екологічних проблем є невідкладним.

  

 Яку Україну ми залишимо майбутнім поколінням, залежить від кожного з нас.

1.  Величезну шкоду здоров'ю людини наносить паління. Курець не тільки сам вдихає шкідливі речовини, але і забруднює атмосферу, наражає на небезпеку інших людей. Встановлено, що люди, що знаходяться в одному приміщенні з курцем, вдихають навіть більше шкідливих речовин, ніж він сам.

2. При спалюванні сміття виробляється велика кількість діоксинів, високотоксичних хімічних речовин, які можуть накопичуватися в організмі людини, постійно отруюючи та повільно вбиваючи його. Ці шкідливі речовини мають негативний вплив на роботу імунної системи, порушують роботу гормональної системи та можуть стати причиною появи ракових клітин.

Запрошуємо до перегляду!

Апсайклінг — поєднання екології та мистецтва.

Не даваймо себе труїти! Хочеться побажати кожному жителю не бути байдужим як до довкілля, так і до власного здоров'я