До 200-річчя з дня народження
Шарль Бодлер (1821-1867) - видатний французький поет, перекладач, мистецтвознавець, який зробив значний внесок у розвиток реалізму у французькій та європейській поезії.
Невтомний шукач пригод і всього нового і разом з тим сумний самітник. Любитель життя і ворог того, що заважає жити. Прихильник Краси, Істини, Бога і співбесідник Диявола, що "говорив з ним про приховані бажання й інстинкти".
Народився 9 квітня 1821 р. в Парижі. Батько його помер, коли Шарлю було шість років. Мати невдовзі вдруге узяла шлюб, і це душевно травмувало хлопчину.
Навчався Бодлер у коледжах Ліона й Парижа. По закінченні освіти вів богемне життя, за що вітчим відправив юнака на острів Маврикій навчати тамтешніх дітей. Та в лютому 1842 р. молодий учитель самовільно повернувся до Парижа, забрав свою частину батьківського спадку і цілком віддався артистичному життю. Щоправда, взяв він активну участь у червневому повстанні 1848 р. і навіть виступив зі зброєю в руках на барикадах, хоча в революцію не вірив. Якийсь час Бодлер вів активне суспільно-політичне життя і в статтях, що ними розпочав літературну діяльність, писав про необхідність зближення мистецтва із сучасністю. Тоді ж, під впливом "Божественної комедії" Данте, у нього з’явився намір створити книжку віршів під назвою "Кола пекла", "бунтарські" твори якої мали провести читача колами тогочасного суспільного життя. У досить зміненому вигляді книжка вийшла у світ під назвою "Квіти Зла". Вона є перлиною світової лірики, визначила на багато десятиліть уперед розвиток всієї європейської літератури. Значна частина її поезій була спрямована проти "кошмару буржуазного життя", і уряд організував з цього приводу судовий процес. "Квіти Зла" заборонили за "антиморальність і реалізм". Лише 1946 р. ганебний присуд було скасовано.
Над книжкою "Квіти Зла" Бодлер працював все своє життя, повсякчас її удосконалюючи, двічі опублікувавши та підготувавши й третє видання. Побачило світ воно лише після смерті автора.
Несподівана смерть після тяжкого паралічу 31 серпня 1867 р. обірвала життя і літературну творчість поета-бунтаря. Бодлер увібрав у своїй творчості досягнення попередніх епох, але синтезував їх особливим чином, що й дозволило йому стати зачинателем нового літературного напряму - модернізму. Щоб показати глибини людської душі й правду про людину, Бодлер шукав нових художніх засобів. Але робив це як справжній естет, ставлячи Красу понад усе і довівши думку про те, що мистецтво - велика Таїна і Безмежність світів.
Глибока за змістом і досконала за формою творчість Бодлера мала великий вплив на формування європейських поетів наступних поколінь.
І. Франко та Леся Українка називали Бодлера серед найвидатніших представників французької літератури ХІХ ст. Українською мовою окремі його твори переклали П. Грабовський, М. Драй-Хмара, М. Яцків, М. Терещенко, І. Драч, М. Москаленко, Г. Петровцій.
Альбатрос
Буває, моряки піймають альбатроса,Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса -
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила -
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут - як інвалід!..
Той - люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет, як альбатрос - володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
І грудь моя, якій чужа є ваша кров,
Співцям покірливим навіює любов,
Що, як матерія, німа і повсякчасна.
Ненавиджу я рух, що лінії ламає,
В лазурі - мій престол, я сфінкс, я є безкрає,
Я - серце снігове і білість лебедів.
Палатам гордим я даю повітря в дар,
Навчанню строгому присвятяться жертовно;
Свічада, де земля і світ стають урочі;
Мої сіяючі, мої широкі очі!
Немає коментарів:
Дописати коментар