"Голокост - трагедія всесвіту"

 Щорічно 27 січня відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Голокост - це геноцид єврейської раси в роки Другої світової війни.  Він досяг немислимого розмаху.  Голокосту піддалися понад 6 млн євреїв.Також під Голокост підпали і інші групи людей: поляки, радянські військовополонені, смертельно хворі, гомосексуалісти, інваліди ... Гітлерівська ідеологія підносила голокост як очищення арійської нації.

Нацистський Голокост відрізняється своєю нелюдською жорстокістю. Існують численні приклади використання євреїв для медичних експериментів, «відпрацювання ефективності» тортур, натаскування собак.

Властивою рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирного населення, у тому числі і дітей . Жертвами Голокосту є шість мільйонів євреїв Європи. Це число  є загальновизнаним. Проте повного поіменного списку жертв не існує. До кінця війни нацисти знищували навіть сліди від таборів смерті; збереглися свідчення про вивезення і знищення вже похованих останків людей перед приходом радянських військ. 

 На початку трагедії Голокосту, євреї, розраховуючи вижити, намагались виконувати вимоги окупантів. Лише після того, як справжні наміри нацистів стали остаточно зрозумілими, в таборах і гетто розпочалися повстання.  Найбільш відомим є повстання в таборі «Собібор» — єдине успішне за всю історію Другої світової війни.

 27 січня 1945 року Червона армія визволила перший і найбільший гітлерівський концтабір Аушвіц (польська назва - Освенцім).Тільки тут, в 70 км від Кракова, за роки війни - з 41-го по 45-й - були вбиті, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей, з яких 1,1 млн були євреями. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей. Саме цей табір вважається головним символом Голокосту.

Освенцім був заснований в травні 1940 року за наказом Гітлера, а будувався силами єврейської общини міста Освенцім, представників якої силою зігнали на смертельне будівництво. А вже восени 1941 року в Освенцімі з"явилися перші радянські військовополонені. Саме їм довелося зайнятися будівництвом нової частини концтабору, яка отримала назву Аушвіц II - Біркенау. 

 

Саме сюди після закінчення будівництва  привозили до 90% всіх ув'язнених. Причому близько трьох  четвертих з них   негайно  відправляли в газові камери, яких там було   чотири. До 1943 року силами полонених були  побудовані чотири крематорії. У добу в  них спалювалося близько 8 тис.чоловік 

  До  порівняння,  газові  камери в силу  меншої пропускної спроможності

 працювали цілу добу з тригодинною перервою.

             Згодом, силами ув'язнених був побудований і третій блок, що дістав назву

 Аушвіц III. 

  Там була організована псарня: майже 300 німецьких 

вівчарок жили в умовах, яким в'язні  табору могли тільки позаздрити.

Ще гірше було тим, хто потрапляв до рук доктора Йозефа Менгеле , який із-за своїх   нелюдяних дослідів отримав прізвисько Ангел Смерті.

Його експерименти над ув'язненими серйозно варіювалися  Не цурався Менгеле і дослідів над дітьми, самою   нешкідливою з яких була кастрація. До речі, помер він  лише в 1979 році в Латинській Америці, так і не відповівши за свої злочини.

Втекти з концентраційного табору було практично  неможливо. За усі роки існування комплексу Освенцім    було усього лише 300 вдалих спроб втечі. При цьому    історики сходяться в тому, що за ці роки в таборі було  позбавлено життя близько 1,6 млн чоловік. Серед них були і молодші брати

 Степана Бандери - Олександр і Василь.

Німці особливих підрахунків не вели. Так, комендант  табору Рудольф Хесс писав, що "ніколи не знав загального числа знищених і 

не мав в розпорядженні ніяких можливостей встановити цю цифру".

Звільнення

17 січня була проведена остання табірна перекличка: на  території таборів Освенціма залишалися ще 67 тис.   ув'язнених, яких було наказано вивести. На   1316-й   день Великої вітчизняної війни - 27 січня 1945 року -  частинам 1 -го Українського фронту Червоної армії вдалося звільнити 

в'язнів Освенціма.

Ось тільки в живих до того моменту залишалося усього  лише близько 7 тис. чоловік з числа ув'язнених.

 Частенько наводиться і інша цифра - 2814 чоловік.

В Освенцімі в цей день також проходять пам'ятні заходи.  В даний час він відкритий для всіх.

 

День пам'яті Голокосту — нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах. 27 січня вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. 

Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним / Тімоті Снайдер;(пер.с англ Л.Зурнаджи) - К.:Дуліби, 2015.

Книга Тімоті Снайдера миттєво стала світовим бестселером і пережила 29 перевидань на 26 мовах світу. 

Книга пам'яті воїнів-євреїв, загиблих під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945. Київ / Уклад. І.М.Левітас - К.: Єврейська рада України. Фонд "Пам'ять жертв фашизму в Україні" Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001.

У книзі зібрані відомості про більш ніж 20 тисяч євреїв-киян, які боролися з ворогом у роки ВВВ і загинули, або пропали безвісти на фронтах, у партизанських загонах, у таборах військовополонених. 

Йшли ми разом / Упор.:В.Б.Пилипинський, С.А.Шалацький. - К.: Політиздат України, 1985.

В збірник, присвячений радянсько-польському братству по зброї, внесені мемуари радянських ветеранів ВВВ. 

И помнит мир спасенный...; Публіцистичний збірник / (Упор.: В.Т.Василюк, В.Б.Мілютенко). - К.: Молодь, 1985.

В збірник ввійшли очерки та статті радянських письменників та журналістів, які розповідають про мужність та героїзм радянських воїнів, які рятували народи Європи від фашизму.