Абетка Брайля

Сліпота - це стан, що виникає при повній втраті зору на два ока. Людина перестає відчувати світло і що-небудь бачити. Подібний стан може привести до втрати здатності орієнтуватися в навколишньому середовищі (побутова сліпота) і неможливості робити свою роботу за допомогою різних пристроїв (професійна).

Порушення або втрата зору можуть бути викликані різними факторами. Наслідки внутрішньоутробних захворювань або вад розвитку плоду призводять до виникнення вродженої сліпоти. Втратою зору страждають діти не старше десяти років і дорослі люди, які досягли п'ятдесятирічного віку. Пов'язано це з тим, що дитина або вже має вроджену сліпоту, або набуває її через захворювання або травми очей. Люди зрілого віку сліпнуть через судинні хвороби або появу глаукоми. В останньому випадку операція з пересадки рогівки може сприяти поверненню зору.

Незважаючи на фізичні обмеження, незрячі люди  мають можливість проявити себе в різних професіях. Їх працевлаштуванням займається товариство сліпих, яке також проводить культурно-масову і просвітницьку роботу серед людей з обмеженими можливостями. Спеціальні книги шрифтом Брайля та з плоским шрифтом знаків дають сліпим людям можливість навчитися читати, писати, друкувати.

 У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила: щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля, з метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав сліпих і слабозорих людей.

Шрифт Брайля – це рельєфно-крапковий тактильний шрифт, який використовують незрячі та слабозорі для написання та читання. Користуватися ним можуть незрячі від народження та ті що втратили зір в дитячому, дорослому та старшому віці, а також сліпо-глухі.

Перші згадки про спроби винайти способи письма і читання для незрячих відносяться ще до ІV століття до н.е. Вони пов’язані з ім’ям широко відомого в ті часи грецького педагога-просвітителя Дідіма Александрійського. Втративши зір в ранньому дитинстві, він отримав хорошу на той час освіту, використовуючи для читання і письма текстів букви алфавіту, вирізані з дерева. Це дозволило йому оволодіти грамотою рідної та іноземних мов. Такий спосіб використовується і в наші часи при вивченні сліпими дітьми площинних букв та системи площинного письма.

Перше використання в навчанні незрячих спеціального шрифту належить відомому французькому педагогу-просвітителю Гаюї (1745 – 1817 рр.)

Валентин Гаюї народився у 1745 році в селищі Сен-Жюст, тоді в Пікардії, в сім’ї бідного ткаля. Він отримав хорошу для того часу освіту і працював чиновником в одному з міністерств Франції. В.Гаюї цікавився поглядами на долю сліпих таких видатних вчених, як Дені Дідро та інших філософів-просвітників, був знайомим з незрячою піаністкою Марією фон Парадіз, яка була грамотною.

Зрозуміло, що навчання сліпих вимагало спеціального шрифту. За методикою Валентина Гаюї, письмо незрячих здійснювалось таким чином: на вологу дошку з лівого боку накладалась рамка з горизонтально натягнутими струнами. Рядки між ними були місцем для письма. Виходив рельєфний текст, який після висихання міг бути прочитаним сліпими і зрячими. Цей шрифт був не дуже зручним для сліпих.

 У 1819 році французький офіцер капітан Шарль Барб’є створив шрифт, призначений для “нічного читання на полі бою”(спосіб кодування повідомлень що дав змогу отримувачам читати тексти повідомлень всліпу і безшумно). Нічна азбука себе добре зарекомендувала. У 1820 році Барб'є звернувся у Французьку національну школу для сліпих з пропозицією показати дану азбуку. Цю мрію він здійснив через рік. Учні сприйняли її добре оскільки шрифт Гаюї був значно складніший. Шарль Барб'є передбачив також інструменти для письма: спеціальну дошку та спеціальний гострий предмет. 

Серед учасників презентації був і Луї Брайль, якому виповнилося 12 років.

 У 3 роки він у майстерні свого батька поранився шорним ножем (на зразок шила), почалося запалення ока і хлопець втратив зір. Луї вважав азбуку Барб'є перспективною, але вніс ряд пропозицій що до її модифікації. Він, зокрема, запропонував скоротити матрицю Барб'є з 6 на 6 до 6 крапок у два стовпчики. Барб"є це не сподобалося.

Через 3 роки Луї Брайль розробив власний шрифт, яким користуються незрячі різних країн світу. Перша книга цим шрифтом була надрукована у Франції «Історія Франції».

В текстах, набраних шрифтом Брайля, існують власні закони граматики. Це робиться заради економії місця, але, на жаль, такі книги все рівно дуже об"ємні. Невелике оповідання виглядає як цілий роман. До прикладу, роман "Війна і мир" складається з 36 книг.

Одна з перших книжок Брайля "Метод написання слів, музики та простих пісень за допомогою крапок." 1829 р. 

Завдяки шрифту Брайля книжки ілюструють.

Ілюстрація до повісті "Маленький принц" Антуана де Сент - Екзюпері

В багатьох країнах проявляють турботу про сліпих, випускаючи предмети марковані шрифтом Брайля.

  

    

В не багатьох літературних джерелах можна знайти відомості про сліпих, які отримали хорошу освіту, або, наділених різними здібностями. Але сліпота не є вироком. Знайомтеся: найвідоміші незрячі, яким вдалося змінити світ.

Луї Брайль

Без Луї Брайля неможливо уявити життя нинішніх незрячих людей. Адже саме він свого часу створив те, що допомагає людям з вадами зору читати, писати, працювати на комп'ютері і грати на музичних інструментах — рельєфно-крапковий шрифт. Луї Брайль став незрячим ще у ранньому дитинстві, але вже у 15 років він вигадав власний шрифт, який допомагав пізнавати світ. 

Андреа Бочеллі

Андреа Бочеллі — відомий італійський співак, яким захоплювався сам Паваротті. Андреа із дитинства мав проблеми із зором. До 12-ти років хлопець переніс 12 операцій, та вони йому так і не допомогли: він залишився незрячим .Бочеллі із ранніх років дуже любив співати. Коли був підлітком, виграв кілька музичних фестивалів, але на певний час покинув музику і вступив на юридичний факультет до університету у Пізі. Юристом віні так і не став, бо його запросив до себе на навчання відомий італійський тенор Франко Кореллі. На початку 1990-х Лучано Паваротті почув записи талановитого хлопця і запросив взяти участь у фестивалі. Андреа Бочеллі став популярним, він виступав навіть перед Папою Римським.

Девід Бланкетт

Стереотип про те, що із вадами зору важко дістатись до висот і, тим паче, вирішувати долю країни, зруйнував Девід Бланкетт. Цей англієць став міністром внутрішніх справ в уряді Тоні Блера. Його призначення стало гучним, адже до нього в країні ще не було незрячих від народження людей, що займали б такий пост. Батьки виховували Девіда так, щоб він вірив у свої сили і знав, що всього може досягти сам, якщо того бажатиме. З 1987 року Бланкетт - член парламенту, а пізніше став міністром. Пробитися чоловік зміг завдяки феноменальній пам'яті і величезній працьовитості. І хоч політична кар'єра швидко завершилась, сталося це зовсім не через зір.

Клод Моне

Саме Клод Моне заснував рух імпресіонізму в мистецтві. Хоч слабозорим він став лише на восьмому десятку своїх років, він завжди говорив: “Я хотів би народитися сліпим, а потім вмить прозріти — так, щоб почати писати, не знаючи, чим насправді є предмети, які я бачу”.У 1922 році він перестав бачити на праве око і ледь бачив лівим. Проте він говорив: «Я буду малювати навіть сліпим, як і Бетховен, який складав музику, абсолютно не чуючи». Його найвідомішими роботами є «Водяні лілії» і «Соняшники», які є одними з найдорожчих у світі.

Галілео Галілей

Галілео Галілей відомий абсолютно усім — це італійський фізик, механік, філософ, математик і астроном. Він не був повністю незрячим, коли вперше подивився на планети і зірки в створений ним телескоп і зробив висновок, що Земля обертається навколо Сонця. Він побачив планети Сонячної системи і Чумацький шлях, не як смугу світла, а як окремі світила.Наприкінці життя катаракта забрала зір у Галілео.  Але все одно його наукова діяльність тривала, адже йому допомагали його учні. 

Стіві Вандер

Стіві Вандер – знаменитий американський музикант і композитор. Сліпота, з якою він народився, не стала перешкодою на його шляху. Вже у вісім років він спокійно грав на фортепіано, органі, ударних і губній гармошці.

Помітив талановитого хлопця відомий продюсер Горді у 1962 році. Перший запис Вандера з'явився вже у 12 років, а перший виконаний ним сингл зробив музиканта висхідною зіркою. Альбом 1971 року «Звідки я» став мультиплатиновим. Вандер випустив понад 30 успішних альбомів і рекордну кількість разів, а саме, 25, був лауреатом престижної премії Греммі. Він — "постійний гість" "списків кращих вокалістів всіх часів". 

Марла Раньян

Марла Раньян — олімпійська спортсменка, трикратна чемпіонка і рекордсменка США з бігу на п'ятикілометрову дистанцію. Вона двічі брала участь в Олімпійських іграх: на Олімпіаді 2000 року у забігу на 1500 метрів вона прибігла восьмою, як і на марафоні 2002 року.Усього вона досягла, незважаючи на те, що стала незрячою. Вона перенесла хворобу Штаградта, і це призвело її до сліпоти. Та все ж Раньян не здалась. Вона стала першою в історії слабозорою спортсменкою, яка надала перевагу Оліймійським, а не Паралімпійським іграм. Зараз Марла вже завершила свою спортивну кар'єру і вирішила присвятити своє життя допомозі людям. Вона працює вчителем і помічником тренера у школі незрячих у США.

Піт Еккерт

Піт Еккерт — сліпий фотограф. Він навчався в Єльському університеті, вивчав скульптуру і промисловий дизайн, також планував вивчати архітектуру. Згодом чоловік почав втрачати зір через пігментний ретиніт. Та після того, як він став незрячим, Піт, здається, полюбив фотографію іще більше. На свою камеру він робить яскраві світлові картинки та повітряні фотографії з подвійною експозицією. "Я візуальна людина, я просто не бачу", — говорить Піт Еккерт. Як він робить знімки? Він просто уявляє те, що хоче зобразити, в своїй голові, а потім використовує свої відчуття і фотографує.

Джозеф Пулітцер

Жовта преса, екстравагантні заголовки та сенсаційні викриття — усе це прийшло у журналістику завдяки репортеру та видавцю Джозефу Пулітцеру.  Усе почалося тоді, коли 17-річний Джозеф  вирішив, що хоче стати журналістом, тому влаштувався в одну з місцевих газет. Згодом Пулітцер став її власником. Тут він впровадив нову бізнес-модель, яка вивела його видання на дуже високий рівень: він влаштовував газетні кампанії з викриття дій політиків, які завжди супроводжувались гучними та сильними заголовками. Згодом він заволодів іще одним виданням, яке стало загальнодоступним і цікавим для середньостатистичного читача. Тут були як розслідування, так і сенсації з усіх сфер життя. Він також популяризував карикатури.У 1940-х роках Пулітцер почав швидко втрачати зір. В останні роки життя він пожертвував $2 000 000 Колумбійському університету, щоб там створили Вищу школу журналістики. Премію в 15 тис.дол.,яку назвали в його честь, вручають з 1917 року. 

Для тих хто хоче пізнати, що таке Абетка Брайля і спробувати зрозуміти слабозрячих, пропонуємо відвідати сайт з онлайн - перекладачем. https://braille.ukrzen.in.ua/

Один із сучасних авторів, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури, також звертався до проблем слабозорих людей, як в прямому так і переносному значенні. До вашої уваги.

Жозе Сарамаґо. Сліпота / переклад з португальської В.Шовкуна. Харків: Фоліо, 2013. - 441 ст.

У невідомому сучасному цивілізованому місті всі осліпли. Один за одним мешканці раптово перестають бачити – і їхня сліпота білого кольору. Але в місті, яке втратило зір, все-таки залишилася одна пара зрячих очей. І саме репліками цієї жінки читачам відкривається весь той жах, який з'явився внаслідок несподіваних раптових втрат зору. Коли ще сліпота не набрала масштабних розмірів, уряд поселив перших жертв у будинку колишньої божевільні, виправдовуючись бодай якоюсь діяльністю супроти цілковитої беззбройності перед сліпотою, причин якої ніхто не знав і не розумів. Життя незрячих, які живуть у карантині, жорстоке, проте жорстокість залежить від рівня організації кожної палати. А сліпота тут слугує ідеальним індикатором того, наскільки людина є людиною чи твариною.

 Джон Віндем «День триффідів». Видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля",Харків, 2018р.

Триффіди — рослини-хижаки, що мають здатність рухатися, чути й навіть мислити. Вони озброєні небезпечними жалами, що вражають жертву отрутою на відстані кількох метрів. Тривалий час триффідів масово розводили на спеціальних фермах заради цінних речовин, які ті виробляли. При цьому дотримувалися всіх можливих засобів безпеки. Але одного разу система вийшла з ладу… Внаслідок потужного зорепаду більша частина людства осліпла. Ті, хто дивом не втратили зір, намагаються подолати наслідки катастрофи. Однак є дещо страшніше за руїни й хаос: триффіди вирвалися на свободу й розпочали жорстоке полювання на людей…

У Львові видали 780 книг шрифтом Брайля.

10 видань книг вийшли друком у рамках нового проєкту Львівського обласного осередку ВГО "Українська спілка інвалідів — УСІ", який змогли реалізувати у 2020 році за підтримки Українського культурного фонду. Друкували ці неймовірні книги працівники ресурсного центру НУ "Львівська політехніка". Усі вони потраплять у спеціальні заклади для незрячих дітей по всій Україні, у школи та бібліотеки. Як розповіли автори проєкту, кожна така книга зі 780 є унікальною та неповторною - справжнім зразком сучасного, а найголовніше - необхідного мистецтва. Як виглядає книга? Кожна надрукована шрифтом Брайля і звичайним плоским шрифтом, щоб її могли читати як незрячі, так і зрячі люди. У кожній книзі є кольоровий рельєфний малюнок, який можна "побачити" на дотик. Крім того, до кожної одиниці створили аудіоверсію, що в рази підсилює її наповнення. Озвучував ці чудові книги учасник відомого львівського вокального проєкту "Піккардійська терція" Ярослав Нудик. Відомо, що всі 10 видань доступні в електронному форматі. Ось деякі книги: "Мед для мами" І. Малковича, "Пан Сирник і різдвяний пампушок" С. Лінинської, "Ватага веселих волоцюг" А. Бачинського, "Ліга непарних шкарпеток" Г. Вдовиченко та інші.