“На Різдво Христове янгол прилетів”

На Різдво Христове ангел прилетів,
Він летів по небі, миру возвістив:
"Всі люди радійте, в цей день торжествуйте,
Святеє Різдво!"
 

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа та одне з найважливіших свят у році, що має багатовікові традиції. Але чи знаємо ми свої власні традиції?

Православні і греко-католики України відзначають свято за старим стилем – юліанським календарем -7 січня.

Розпочинається Різдво в опівніч після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину, це була Коляда - свято народження Сонця. З прийняття м християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа.
Цього дня, за біблійним переказом, у хліві у Віфлеємі в Діви Марії народився Ісус Христос. Першими привітати Спасителя прийшли пастухи, які дізналися про радісну подію від ангела, що явився їм. Пізніше зі своїми дарами – золотом, ладаном і смирною – на світло Віфлеємської зірки зі Сходу прибули волхви-мудреці.
  У ніч перед Різдвом закарпатський ґазда

виходить «полякати» сокирою дерева, які не приносять гарного врожаю, обіцяючи при цьому зрубати їх. Добрий господар цього дня обходить худобу і добре її годує, адже існує повір'я, що худоба цього вечора розмовляє між собою і 
може поскаржитися Богові на свого господаря, тому його треба задобрити. Після обходу в будинок заносять сніп жита – Дідух. Вважається, що Дідух символ урожаю, тому
ставлять його на почесне місце у кутку під образом.

Цікавою традицією в надвечір’я Різдва є Свята Вечеря або «Багата кутя» (святкується 6 січня), до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. За святковим столом збирається вся родина, промовляючи слова: «Христос Рождається! Славімо його!»
  Наші предки вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. У старовину стіл вистилали соломою, а долівки дому сіном. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут в хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. Часник та мед – це символи здоров’я. 

За святковий стіл родина сідала з появою на небі першої зірки.  Перш ніж  почати вечеряти, необхідно було вшанувати померлих предків. Хазяїн виголошував молитву, інші члени родини повторювали за ним. 

 Головною стравою є Кутя – символізує єднання з Богом. Також на столі має бути борщ, риба, гриби, вареники, узвар. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку і благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.
 

У Прикарпатті й Закарпатті, пекли особливий обрядовий хліб - карачун (керечун,крайчун). Особливість хліба – він має бути пісним, і з "пупком" – заглибленням по центру. У різних регіонах його наповнюють хто медом, хто зерном з останнього врожаю, хто колосками пшениці, а під нього кладуть гроші.

 І найпрекрасніша традиція – колядки. У різних регіонах України вони відмінні, як і час для колядування – десь прийнято колядувати уже на Святвечір, а десь уже на Різдво та навіть наступний день. Адже це триденне свято. Часто вони носять із собою на палиці велику зірку – вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа.

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

Саме від Різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають аж до Водохреща, 19 січня.

Різдво – світле свято добра та милосердя. Цього дня варто допомагати дітям-сиротам, бідним, хворим – усім, хто з якоїсь причини позбавлений святкових радощів.

Ось таке воно – Українське Різдво! Бережімо і шануймо традиції нашого народу!