Існує також думка, що свято Меланки походить ще з дохристиянської епохи. Так згідно зі слов’янським міфом у мати богів Лади була донька Меланка.
Щедрий вечір отримав свою назву завдяки головній страві новорічного столу - щедрій куті. Наші предки вважали, що щедрий новорічний стіл забезпечить їм достаток і благополуччя на весь рік. На Щедрий вечір за стіл потрібно сідати обов'язково в світлому чистому одязі, це приверне удачу і благополуччя. А перед цим вони ходили в баню. Після новорічної вечері люди відправлялися в гості до тих, з ким перебували у сварці, щоб помиритися і попросити вибачення.
Щедрий вечір отримав свою назву завдяки головній страві новорічного столу - щедрій куті. Наші предки вважали, що щедрий новорічний стіл забезпечить їм достаток і благополуччя на весь рік. На Щедрий вечір за стіл потрібно сідати обов'язково в світлому чистому одязі, це приверне удачу і благополуччя. А перед цим вони ходили в баню. Після новорічної вечері люди відправлялися в гості до тих, з ким перебували у сварці, щоб помиритися і попросити вибачення.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
У народі існує повір'я, що новорічна ніч - чарівна, в цю ніч розкривається небо і можна загадати будь-яке бажання, яке обов'язково здійсниться. Тому вийдіть на вулицю, коли стемніє, подивіться на небо і від щирого серця попросіть те, чого найбільше бажаєте!
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
До нашої бібліотеки на чародій-вечір завітали маленькі читачі. Головною темою вечора були українські традиції відзначення зимових свят, зокрема, традиції зустрічі Нового року – щедрування, маланкування.
Цікаві розважальні локації, фотозони та ігрові активності на будь-який вік і смак сприяли святковій атмосфері.
Бібліотекарі звертали увагу гостей на цікаві книги, про традиції нашого народу.
Всі разом щедрували, засівали, і здійснили магічний обряд "водіння кози".
«Коза» − це своєрідна ритуальна вистава, де кожен учасник має відповідне до свого персонажа вбрання. Головними дійовими особами є «Дід» і «Коза». Обряд сприймався як магічний акт активізації природних сил, які мали забезпечити відродження землі, рослин і всього живого та корисного людині.
Вітаючи господарів зі святами, учасники обрядового дійства розіграли гумористичні сценки: «доїння кози», «продаж кози на ярмарку», «її смерть та лікування». Веселі діалоги доповнювали піснями, іграми і танцями.
Сподіваємось, що свято сподобалось, і читачі ще не раз завітають до нашої гостинної бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар