Людина через зір отримує 85 % інформації. Шрифт Брайля – це для незрячих як ковток води. «На сьогодні шрифт Брайля використовується у всьому світі. Завдяки своїй універсальності, систему використовують люди різного віку на різних мовах світу і на кирилиці, і на латиниці. Є навіть символи в шрифті Брайля, які позначають китайські ієрогліфи. Це шестикрапкові комбінації, які можна читати. На відміну від звичайного письма, шрифт Брайля складається з більшої кількості символів. Їх аж 63.
У 1824 році шістнадцятирічний Луї Брайль створив алфавіт із шести крапок, відомий сьогодні як шрифт Брайля. Алфавіт дозволяє скласти 63 комбінації – літери, цифри, розділові знаки, математичні, хімічні та нотні знаки.
Луї Брайль втратив зір у віці трьох років, однак саме він став автором унікальної системи читання для незрячих і слабозорих людей.
Раніше незрячим пропонували використовувати й інші шрифти, однак саме шрифт Брайля виявився найбільш універсальним. Це були і шрифти Лезюера, Клейна, Муна. Але вони були недосконалі і незрячій людині було значно важче по них орієнтуватись.
Далі Валентин Гаюї відкриває першу школу для незрячих і створює «опуклі букви» – перший рельєфно-лінійний шрифт для незрячих, звичайний шрифт з літерами, які мають свій рельєф. Ця система була не досконала. Дочитавши речення до кінця, людина часто забувала, що було на його початку.
Тому в 1831 році Джеймс Галл, шотландський книговидавець з Единбургу, впровадив трикутний тактильний шрифт. Англієць доктор Вільям Мун пішов ще далі і створив схематичний тактильний шрифт на основі латинського алфавіту, який і представив в 1845 році. Однак, не дивлячись на спрощеність зовнішнього вигляду, нові системи мали загальні недоліки: читати стало не на багато швидше, а вартість друку книг була дуже висока.
У 1878 році на всесвітньому конгресі в Римі метод Брайля був затверджений, як кращий метод читання і писемності для незрячих людей.
У 1892 році керуючий Іллінойської школи для сліпих Френка Хейвіні Хол (США) презентував публіці першу друкарську машинку Брайля.
У 1950-х роках з’явилися брайлівські принтери, а у 1991 році випустили електронні машини з додатковими функціями обробки тексту, звукового зворотного зв’язку і тиснення. 2011 року світ побачив першу машину з можливістю перетворення брайлівського тексту в аудіо і цифрового відображення введених даних.
Існують комп’ютерні клавіатури з абеткою Брайля для незрячих. А на початку 2020 року в Android-смартфонах для людей з порушенням зору клавіатура Брайля стала доступною без сторонніх застосунків.
Сьогодні в Україні бракує багато підручників для школярів і книг для незрячих. Одна друкована сторінка дорівнює трьом написаним шрифтом Брайля. Для українських видань це економічно не вигідно.
У квітні 2019 школярка зі Львову, Софія Петришин, винайшла пристрій для незрячих, що автоматично перетворює звичний текст на шрифт Брайля.
Робити навколишній світ більш дружнім, інклюзивним і зручним для незрячих людей покликані книги, надруковані шрифтом Брайля. Для цих людей такий спосіб дізнаватися нову інформацію та орієнтуватися в просторі життєво важливий.
Збірка дитячих віршів "Бузиновий цар" Ліни Костенко надрукована шрифтом Брайля
Лисичка і журавель - це перша ілюстрована українська народна казка, видана шрифтом Брайля. Книга унікальна, адже адаптована для сімейного читання – в ній є сторінки зі звичайним, друкованим шрифтом – для здорових батьків та шрифтом Брайля.
Бонь, Н. Кольорові небилиці [Шрифт Брайля] : вірші рельєфно-крапковим шрифтом Брайля / Н. Бонь; худож. О. Разлом. – Х. : ПОГ «Соцінтел», 2020. – 46 с.: іл. – Текст шрифтом Брайля.
Немає коментарів:
Дописати коментар