Невтомний сівач на українознавчій ниві (Іван Іванович Огієнко, 13 січня)

Не питай,
Чого в мене заплакані очі,
Чого часто тікаю я в гай
І блукаю я там до півночі,
Не питай, не питай, не питай.
До 140-річчя від дня народження відомого  українського вченого,  громадського і церковного діяча, мовознавця, лексикографа, педагога - Івана Івановича Огієнка в бібліотеці представлена книжкова виставка.

 

Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), народився у містечку Брусилові Радомишльського повіту Київської губернії

15 січня 1882 року. Незважаючи на важкий матеріальний стан родини хлопець зміг закінчити у рідному містечку початкову школу і у 1896 році вступити до Київської військово-фельдшерської школи, заради чого вони з матір’ю подолали відстань від Брусилова до Києва пішки.

16 год 34 хв. ( ~81,4 км )

По закінченні цієї школи він почав шестирічну обов’язкову службу в лікарні з обов’язком вступити на медичний факультет Університету Святого Володимира в Києві, а згодом І.І.Огієнко переходить на історико-філологічний факультет. 

     З 1905 року починається його активна наукова та громадська робота, зокрема співробітництво в київських виданнях («Громадська думка», «Рада»), участь у діяльності «Просвіти» та заснованому М. Грушевським Науковому товаристві імені Шевченка в Києві. 

   В 1909 році І.І.Огієнко з відзнакою закінчує повний курс навчання в університеті, а вже в 1911 році його затверджують на кафедрі російської мови та літератури професорським стипендіатом.

У жовтні 1940 року на соборі українських православних єпископів І.І.Огієнко висвячений (під ім’ям Іларіон) архієпископом Холмським і Підляським. Тільки за 1940–1941 роки Митрополит Іларіон спромігся повернути 62 церкви та відновити 117 парафій, які у довоєнний період було забрано у православних і переосвячено у католицькі храми. В усій єпархії було введено українську мову, яка фактично набула офіційного статусу. Саме стараннями Івана Івановича Огієнка було віднайдено Холмську Чудотворну ікону Божої Матері і 3 березня 1943 року урочисто внесено до кафедрального собору Холма. Його діяльність на Холмщині вимушено перервалася у 1944 році, коли німці, відступаючи, примусово евакуювали керівництво української православної церкви, що діяло на території Польщі.

Іван Огієнко перекладав Біблію українською, складав словники, керував міністерством освіти УНР, а потім Українською автокефальною православною церквою.

Він був першим з українців, хто виокремив  "рідномовну політику" в окрему науку.

Іван Огієнко - один із перших науковців, хто аргументував вживання прийменника "в", а не "на" Україні.

Його перу належать такі ґрунтовні шевченкознавчі праці: «Перше видання революційних віршів Тараса Шевченка (1960 рік), «Словник Шевченкової мови» (1961 рік), «Релігійність Шевченка» (1964 рік) та чимала кількість статей у його канадському часопису «Віра й Культура» (1953 — 1967 роки).

Премія імені Івана Огієнка - друга в Україні багатогалузева премія після Шевченківської і виплачується за заслуги у розвитку національної духовної культури, утвердження української державності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди у п’яти номінаціях: «Література», «Мистецтво», «Освіта», «Наука», «Громадська, політична та духовна діяльність». Вручається з 1995.

У 2003 році в Києві створено Фундацію імені митрополита Іларіона. Фундація, насамперед, намагається повернути в Україну величезну творчу спадщину мислителя та його подвижників.