Україна берегиня Європи.

Відзначення Дня Європи в Україні є важливим кроком до зміцнення самоідентифікації України як європейської держави, яка поважає європейські традиції та цінності.

До Дня Європи в Україні в бібліотеці №11 представлена книжково-ілюстрована виставка.  Бібліотекарі з відвідувачами обговорили питання, щодо вступу України до ЄС. Це актуальне питання, адже сьогодні Європейський Союз і Україна стоять разом у нашій боротьбі проти російської агресії. Діти також долучилися до відзначення Дня Європи, намалювали малюнки. 

Україна активно наближається до Європи. Після підписання Угоди про Асоціацію, отримання статусу кандидата на вступ до ЄС та прийняття рішення у грудні 2023 року про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, настає найскладніший і найважливіший етап євроінтеграції.
У Києві вперше відбудеться EuroSummit громадських організацій 9 травня 2024 року, в День Європи в Україні, з метою синхронізації зусиль.

9 травня 1950 року було підписано історичний документ - "Декларацію Шумана". Ця декларація пропонувала створення Європейського об'єднання вугілля та сталі. Однак її передумовою було франко-німецьке замирення.

У квітні 1951 року було підписано Паризьку угоду про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі. Співтовариство було спільно засноване Францією, Федеративною Республікою Німеччина, Італією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом. Угода набула чинності в 1952 році і залишалася чинною до 2002 року.

Країни, які бажають приєднатися до ЄС, подають заявку на членство до Ради, яка потім просить Комісію оцінити, чи може країна-заявник відповідати Копенгагенським критеріям. По-перше, повинні бути виконані основні критерії вступу.

Які переваги матиме Україна від членства в ЄС?
Для кожної країни членство в ЄС пов'язане з економічним зростанням, інвестиціями та розвитком інфраструктури.

За внутрішніми підрахунками зі спільного бюджету ЄС, Україна отримає приблизно 186 мільярдів євро протягом семи років в результаті вступу до Євросоюзу. Про це повідомляє Financial Times.
Вимоги ЄС до України:

1. ухвалити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок
2. завершити перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3. посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед топпосадовців;
4. завершити відбір та призначити нового директора НАБУ та прокурора САП;
5. забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
6. ухвалити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;
7. впровадити закон про олігархів;
8. привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
9. завершити реформи законодавства для національних меншин.

Чого очікувати Україні в 2024 році?

Зрештою, ЄС намагатиметься підтримувати постачання зброї в Україну. ЄС уже затвердив пакет у 50 мільярдів євро у вигляді грантів і кредитів, які будуть надані Україні впродовж 2024–2027 років. Гранти становитимуть 17 мільярдів євро тоді, як допомога у вигляді кредитів буде в розмірі 33 мільярди євро, а відсоткові ставки будуть субсидуватись ЄС.

У середньому від початку переговорів до членства в ЄС минає сім років. 

Україна може стати членом Європейського Союзу до 2030 року, заявив голова Європейської Ради Шарль Мішель в інтерв'ю німецькому тижневику Der Spiegel.

Війна прискорює інтеграцію України в Європу, але водночас створює певні проблеми. Як довго триватимуть бойові дії, коли Україна звільнить всю свою територію і яка роль ЄС у післявоєнній відбудові України?

І в книгах пам'ять про війну

 

 8 травня Україна і світ відзначають День пам'яті та примирення, вшановуючи полеглих у Другій світовій війні.
Сьогодні ми вас познайомимо з художніми та документальними творами української літератури, які варто прочитати для осмислення одної з найтрагічніших сторінок в історії людства загалом та України зокрема. Друга світова війна була переживанням фактично для кожної української родини, але літератури, яку ми активно читаємо сьогодні, залишилося не так багато. Напередодні було знищено цілу когорту українських письменників і фактично через це сьогодні залишилося дуже мало текстів, написаних всередині війни, які би ми читали без якихось обмовок.

Безперечним лідером серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його твором "Україна у вогні". Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.


«Україна у огні» - це трагічний портрет нашого смертельно зраненого й усе ж безсмертного народу. Цей твір О. Довженко розпочав писати із найперших днів війни (назва з'явилась ще у Ашхабаді). Під гул війни, на руїнах визволених українських сіл, при світлі пожеж творився цей епос. В серпні 1943 року Довженко уже читав «Україну у огні» друзям на фронті під Харковом.
В кіноповісті письменник зобразив найтяжчий, найтрагічніший період Другої світової війни – її початок, показав невимовні страждання українців й сумні здобутки довоєнного більшовицького панування. О. Довженко написав кіносценарій й зняв фільм. Однак кінофільм й повість були засуджені і заборонені. Фільм узагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його є у архівах московського держфільмфонду), а повість вперше опублікували уже після смерті письменника, в 1966 році. Таким чином, доля цього твору, як й доля самого письменника, як доля народу, котрий жив в той час, була трагічною. Крім цього письменник в дні війни створив цілу низку оповідань: «Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Мати», «Перемога», «Тризна», «Воля до життя», «Житло», а теж невеликі за величиною новели – «Федорченко», «Невідомий», «Помилка».
Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень". На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.

Гончар, О. Т. Спогад про океан: новели : для ст. шк. віку / О. Т. Гончар. – Київ : Веселка, 1995. – 396 с.

Нову книгу класика української літератури Олеся Гончара складають новели, що увійшли до золотого фонду національного письменства. Насичені глибокими роздумами про долю природи і долю світу, пройняті тривогою за духовність сучасної людини, лаконічні й дотепні, ліричні й водночас сповнені тонкого психологічного аналізу, ці перлини української новелістики спонукають знову й знову замислитись над сенсом буття, будять своїм живим словом у людських серцях любов до України.

Гончар, О. Щоденники : у 3 т. Т. 1 : 1943-1967 / О. Гончар. – Київ : Веселка, 2002. – 455 с.
Перший том «Щоденників» видатного письменника, фронтовика, громадського діяча Олеся Гончара охоплює значний часовий період – з 1943 року по 1967 рік, період, коли вже були написані романи «Прапороносці» і «Собор», період, коли прийшли світова слава і всенародне визнання та любов. «Щоденники» публікуються такими, якими вони свого часу вилилися з його душі. Вони писалися в різних умовах: на фронті і в полоні, у мандрах рідною землею і поза її межами, у рідному київському домі та в затишній, любій серцю письменника Кончі- Озерній.

Записи дають глибше уявлення про автора як людину високого духовного заряду, людину щиру і принципову, патріота рідної України.

Завітайте в бібліотеку аби ознайомитись з творами інших авторів.

Друга світова війна стала найбільшою трагедією людства у ХХ ст. Про неї слід пам’ятати, бо війна не повинна повторюватися!

Ніколи знову!

На жаль, нині це гасло не спрацювало.

Вкотре. Знову.Українське і світове «Ніколи знову!» не зупинило російських агресорів з їхнім «Можем повторить». І росіяни повторюють. А українці зупиняють. Росіяни прагнуть зруйнувати мир і славлять війну. Українці нищать війну і боронять мир. Щоб зупинити російське «можем повторить».

Щоб перемогло українське і загальносвітове — «Ніколи знову!».

“Кожна людина — це особистість”

До Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю (відзначається щорічно 5 травня), бібліотекарі публічної бібліотеки №11 презентували книжкову виставку. Розповіли читачам, для чого запроваджено цей день, які мають пільги під час воєнного стану особи з інвалідністю. День боротьби за права людей з інвалідністю - це спосіб привернути увагу суспільства та усвідомлення життєвих проблем людей, які потребують особливої уваги і милосердя.

У цей день 1992 року люди з інвалідністю з сімнадцяти країн одночасно провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації люди з інвалідністю.

У цей день 1992 року люди з інвалідністю з сімнадцяти країн одночасно провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації люди з інвалідністю.
Україна знаходиться на довгому шляху до повної рівності та можливостей для людей з інвалідністю. Проте, вже сьогодні особи з інвалідністю не лише руйнують стереотипи та захищають свої права, але й активно співпрацюють та допомагають іншим людям з інвалідністю під час війни.
Українські паралімпійці здобули 68 нагород на Євро-2024 з плавання.

Війна залишила глибокі сліди на карті країни та в житті тисяч людей. Війна з росією призвела до збільшення кількості ветеранів з інвалідністю війни.
На період воєнного стану та одного місяця після його скасування
не зупиняється виплата наступним
категоріям отримувачів державної соціальної допомоги, навіть якщо вони пропустили строк перегляду:
• особам з інвалідністю з дитинства;
• дітям з інвалідністю;
• особам, які не мають права на пенсію;
• особам з інвалідністю

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Цей закон встановлює правовий статус ветеранів війни, гарантує створення належних умов для їх життєдіяльності та сприяє формуванню шанобливого ставлення до них у суспільстві.

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на такі пільги:
1) отримувати безоплатно ліки, лікарські препарати, імунобіологічні препарати та вироби медичного призначення за призначенням лікаря;
2) безоплатне забезпечення спеціальними зубними протезами (крім протезів із дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення іншими протезами та протезно-ортопедичними виробами;
3) щорічне безоплатне та позапланове лікування в санаторії з компенсацією витрат на проїзд до санаторію та назад.
В Україні діють урядові гарячі лінії з питань соціального захисту в умовах воєнного стану, зокрема 1539 (цілодобова гаряча лінія) та 1547 (гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству), які передбачають консультування та зворотній зв'язок для осіб з інвалідністю.

“Квітоньки на писанці зірчасті”

Перед Великоднем у нашій бібліотеці відбулася творча майстерня, де бібліотекарі розповіли про традиції та символи розпису писанок. Пояснили, що потрібно покласти в традиційний Великодній кошик: символ життя яйце – писанку або крашанку, а також паску зі здобного тіста. Також до кошика кладуть сирну запіканку, кільце ковбаси та шматок сала. Діти та дорослі взяли участь у творчому процесі, створюючи власний дизайн писанок, крапанок та мальованок.

Звичай розфарбовувати яйця перед Великоднем передається з покоління в покоління, це мистецтво вдосконалюється, влаштовуються виставки з найкращими роботами.
Цікаво, що у фарбуванні яєць є свої «жанри», тобто способи прикрасити крашанку. Основні українські техніки - крашанка, писанка, крапанка та драпанка.

Крашанка
Найдавніший і найпростіший спосіб прикрасити великодні яйця. Наші пращури замотали яйця в листя різних дерев і перев’язували їх ниткою, внаслідок чого виходили незвичайні краси малюнки та кольори.

 

Писанка
Щоб зробити писанку, потрібно сире яйце розписати різнокольоровими малюнками та візерунками. Писанки зазвичай призначалися для дарування іншій людині. Таким подарунком у святий день свята можна без зайвих слів побажати добра, здоров’я, щастя і навіть зізнатися у своїх щирих почуттях.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

Крапанка

Великодне яйце, виконане за технікою «крапанка», спочатку забарвлюється в якийсь один колір, а потім розмальовується за допомогою воску – бризками, краплями та крапками.

Драпанка - це яйце, яке прикрашають до Великодня шляхом дряпання гострим предметом по яєчній шкаралупі. Для цього можна використовувати ніж, голку або шило. Щоб малюнок був більш чітким і виразним, яйця спочатку забарвлюють у темний насичений колір, потім малюють на них візерунки олівцем, і лише після цього використовують метод "подряпання", щоб створити дивовижні шедеври.

 У книзі "Українська святочна картка", де представлені репродукції поштових карток 1900-1939 років, можна порівняти розписи писанок того часу з тими, що створюються сьогодні.

Джаз-музика вільних.

Кожного року 30 квітня усі куточки світу відзначають Міжнародний день джазу (International Jazz Day).

Бібліотекарі розповіли історію виникнення джазу та сучасні джазові композиції, та підготували цікаву вікторину. 

Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг.

Джаз — це більше, ніж просто різновид музики; це цілий спосіб життя та творча сила, яка з часом впливала на багатьох людей.

Багато великих музикантів джазу, таких як Луї Армстронг, Елла Фіцджеральд і Майлз Девіс, використали свою популярність і талант, щоб підтримати рух за громадянські права та протестувати проти расової дискримінації.


У сучасному розумінні джаз як напрямок склався в 1950-х роках, коли були об'єднані різні стилі, що відносяться до різних періодів часу.

Перша поява українського джазу та його представлення широкому загалу датується 29 грудня 1925 року, коли композитор Юлій Мейтус створив перший джазовий оркестр і з успіхом виступив у Харкові. Харківський джазовий ансамбль давав сольні концерти в місцевому театрі, та виконував  твори європейських джазових композиторів, джазові стандарти та твори афро-американських композиторів. 

 В рамках джазової музики таких стилів більше 30, в тому числі свінг, бібоп, кул-джаз, соул-джаз, есід-джаз та ін.

За репертуаром більшості українських виконавців можна зробити висновок, що вітчизняний джаз наразі перебуває на етапі пошуку власної ідентичності та шляху. Цей процес є складним і триває досить довго. Однією з характерних тенденцій є спроба створення образно-інтонаційного джазового "словника" на основі фольклорного матеріалу, як, наприклад, джазові аранжування у виконанні "ManSound", Івана Тараненка та Романа Гриньківа.

ManSound

Роман Гриньків

Українські джаз-виконавці:

Джамала 

Піккардійська Терція

Піаніст Андрій Соловйов

Піаніст Миколай Акрітов

Саксофоніст Ігор Рудий

Сьогодні джаз продовжує надихати мільйони людей у ​​всьому світі. Він проникає у різні сфери життя, включаючи кіно, літературу, моду та мистецтво. Фестивалі джазу збирають тисячі шанувальників цього жанру з усіх куточків планети, демонструючи його універсальність та привабливість.

"Безпека в запитаннях" - охорона праці.

28 квітня в Україні та понад 100 країнах світу відзначатиметься Всесвітній день охорони праці. Цей день - можливість привернути увагу людей до питань охорони праці та безпеки на робочому місці.

 Девіз Дня охорони праці у 2024 році –  «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці» 

У Конституції України закріплено право всіх громадян на працю в безпечних і здорових умовах. Однак тисячі українських працівників втратили це право через збройне вторгнення рф. За час війни понад 3 000 працівників отримали поранення на робочих місцях.

Основними заходами щодо запобігання нещасним випадкам, пов'язаним з ворожими діями під час виконання працівниками трудових (службових) обов'язків, є:

1. Організація профілактичних брифінгів та навчань з протидії тероризму та жорстоким діям.

2. Запровадження системи контролю та обліку доступу до об'єктів та інформації.

3. Забезпечення правової та психологічної підтримки працівників у разі можливих загроз.

4. Регулярна перевірка заходів безпеки на робочому місці та вдосконалення їх відповідно до сучасних потреб.

Для відновлення знань про охорону праці, бібліотекарі створили вікторину. 

Ми знаємо, що безпека на роботі - це пріоритет. Тому ми вживаємо основні заходи, щоб уникнути нещасних випадків, від ворожих дій під час виконання наших обов'язків. 

Запобігайте нещасним випадкам!

“Попіл Чорнобиля”

   

Сьогодні в Україні відзначають 38-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.
  Чорнобильська катастрофа назавжди змінила світ, засвідчивши, наскільки масштабними, руйнівними й невиправними можуть бути наслідки нехтування безпекою на атомному об'єкті. Будь-яке втручання в Чорнобильській зоні є радіаційно небезпечним.

В бібліотеці представлена інтерактивна виставка, до Дня пам'яті Чорнобильської трагедії. Завдяки сучасній технології ми змогли здійснити віртуальну екскурсію. Дізналися, як працювала ЧАЕС під окупацією, яку шкоду завдали військові рф. Вони будували інженерні споруди, рили укріплення та пересували велику кількість ґрунту, створюючи позиції як для важкої техніки, так і для піхоти. Це призвело до формування глибокого кар'єру, що також негативно впливає на природу.

   У Чорнобильській зоні досі чимало мін. Пересуватися територією заповідника можна лише тими маршрутами, які перевірили сапери.
Читачі нашої бібліотеки поділилися своїми історіями, виміряли рівень радіації в приміщенні. 

Хронологія аварії:

• 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
• 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
• 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.
• Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Обшивка реактора повністю зруйнувалася, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.
• Вночі 26 квітня о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. 
• 2 дні світ нічого не знав про вибух.
•  Першими жертвами аварії стали 2 працівника станції. 
• 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
• 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
• 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
• 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
• Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
• 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
• 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
• 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
• 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
• 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
• 26 квітня-жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
• 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
• Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
• 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Запрошуємо вас до нашої бібліотеки, де ви зможете зануритися у світ книг про Чорнобильську катастрофу. Дізнайтеся більше про цей важливий період історії через очі свідків та експертів. 

Приходьте, чекаємо на вас!

"Завжди у моді українська книга"

"Книга — це могутня зброя. Розумна, натхненна.

Книга нерідко вирішує долю людини." - писав український публіцист, педагог, письменник Василь Сухомлинський. 

 Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки. Робити це потрібно з самого малечку.                                                           

До всесвітнього дня книги і авторського права  на  бібліотечний book-мікс запросили наших маленьких читачів. 

Бібліотекар розповіла, про традиції в усьому світі цього дня: 

• прийнято влаштовувати різноманітні книжкові ярмарки і виставки;
• купувати й дарувати книги;
• влаштовувати різноманітні читання з письменниками та відомими особистостями.

Здійснили подорож сторінками виникнення книги.

Книга існує вже дуже давно і розвивається разом із суспільством, маючи великий вплив на духовний світ людини. Вона спонукає нас до виникнення різних ідей, образів і думок. Читання художньої літератури дозволяє нам зануритися у вигадані світи та співпереживати героям.

 

Діти дізналися, що таке авторське право. відгадували загадки та провели вікторину.

Авторське право було створено для захисту прав творців літературних та мистецьких творів. Важливим кроком у розвитку міжнародної системи авторського права було підписання Всесвітньої конвенції про авторське право на літературні, наукові і художні твори, а також впровадження символу авторського права, що сталося під час Женевської конференції ЮНЕСКО 17 липня 1952 року.

Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги, та буде проводити заходи щодо популяризації літератури і читання.

Цьогоріч, 2024 року, світовою книжковою столицею  є  місто Страсбург у Франції. 

“Ласкаво просимо у світ англійської мови”

 23 квітня кожного року відзначається Міжнародний день англійської мови. 

Англійська мова - одна з найпоширеніших мов у світі! Англійською володіють майже мільярд людей по всьому світу. Незалежно від того, чи ви знаходитесь у США, Новій Зеландії, Австралії, Канаді, Індії, Ірландії або будь-якій іншій країні, англійська мова є офіційною мовою або мовою, якою розмовляють багато людей. Тому 23 квітня може бути святом для майже мільярда людей!

Вивчення іноземної мови – це одна з найважливіших складових сучасної, успішної людини. Також англійська – мова дипломатії, міжнародних конгресів, конференцій та спортивних змагань.З нагоди святкування, бібліотекарі підготували та провели пінтелектуальні ігри для своїх читачів. Під час ігор діти не тільки розважалися, але й вчили нові слова та дізнавалися багато нового.

 

Бібліотекарі розповіли про: "слово-привид" "Dord", у якого з 1932 по 1940 рік через друкарську помилку в словнику англійської мови не було значення; 

про те, що англійська мова аж ніяк не найпопулярніша мова у світі - вона тримається на третьому місці після китайської та іспанської, та інші цікаві факти.

Найбільше дітям сподобалися ігри та пісеньки-руханки англійською мовою.

 

Пропонуємо підбірку веб-сайтів на допомогу вивченню англійської мови:
Loyalbooks – має більше 7000 безкоштовних аудіокниг англійською мовою. Завантажуйте вподобану книгу, слухайте в дорозі додому, до школи, будь-яку вільну хвилину і вчіть мову.
American english - є ресурсним центром для викладання та вивчення американської англійської мови та американської культури. 
Learning English - це мультимедійне джерело новин та інформації від Голосу Америки для мільйонів тих, хто вивчає англійську в усьому світі.
Duolingo - безкоштовний, веселий та ефективний спосіб вивчення англійської. 
АНГЛІЙСЬКА НА КОЖЕН ДЕНЬ - найкращі курси, де б вони не були. 

“Земля кричить “SOS!”

22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Для відвідувачів бібліотеки №11 була підготовлена книжкова виставка та проведена екологічна година, про день Землі, важливість збереження природи та роль кожного з нас у цьому процесі.

 Це свято відзначається разом з іншими навесні, такими як День весняного рівнодення 20 березня, але відрізняється тематикою, яка більше спрямована на екологію. День Землі бере початок з 1840-х років, коли американський громадський діяч Джон Мортон ініціював кампанію з посадки дерев і кущів. Започаткований як День дерева в 1872 році, він швидко став популярним, а з 1970 року ставши більш широким і був офіційно визнаний ООН, як День Землі. Символом свята є зелена грецька буква Θ (тета) на білому тлі.

Під час війни в Україні однією з основних проблем стала забрудненість атмосфери, водних ресурсів і ґрунту. Часті бомбардування та обстріли населених пунктів спричинили викид великої кількості небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище.

Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. 

Серед основних реформ, що впроваджуватимуть у 2024 році, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець назвав:

• кліматичну політику; 
• моніторинг довкілля;
•  управління відходами; 
• екологічний контроль; 
• запобігання промисловому забрудненню; 
• стале управління водними ресурсами; лісову політику. (Ecopolitic.com.ua) 

Пересічна людина має потенціал зробити багато для збереження екології, починаючи з щоденних звичок і закінчуючи своїм впливом на суспільство та законодавців. Ось кілька простих, але ефективних способів:

1. Використовуйте енергозберігаючі лампочки та прилади, щоб зменшити споживання електроенергії.

2. Віддавайте перевагу відновлювальним джерелам енергії, таким як сонячна або вітрова енергія.

3. Зменшуйте використання пластикових продуктів та переходьте на біорозкладні матеріали.

4. Використовуйте масовий транспорт, велосипеди або ходіть пішки, замість користування власним автомобілем.

5. Підтримуйте програми переробки відходів та відокремленого збору сміття.

6. Зберігайте воду, закриваючи кран під час миття рук або зубів та встановлюючи економічні зливи на унітазі.

7. Садіть дерева та рослини, щоб зменшити викиди CO2 та покращити якість повітря.

Ці малі зусилля можуть мати велике значення в збереженні навколишнього середовища для майбутніх поколінь.