З щастя та з горя скувалася доля

14 травня у бібліотеці до 170 річчя з дня народження Панаса Мирного (справжнє ім’я та прізвище – Панас Рудченко) (1849–1920) відбулася зустріч  на тему: "Літературний портрет Панаса Мирного".

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.
Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.   
Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. Так минули перші вісім років служби в невеликих містах Полтавщини. 
На цей час припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності. Частина зібраних П. Рудченком фольклорних матеріалів була згодом опублікована його братом Іваном Біликом у збірниках «Народные южнорусские сказки» (1869, 1870) та «Чумацкие народные песни» (1874).        З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). І. П. Рудченко починає пробувати свої сили в літературі. Прикладом для нього був старший брат Іван, що вже з початку 60-х років публікував свої фольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувався в «Основі», а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва, виступав у львівському журналі «Правда» з критичними статтями.     
Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
1886 року в Києві виходять збірник творів письменника «Збираниця з рідного поля» та комедія «Перемудрив». Одночасно Мирний продовжує виступати і в західноукраїнських збірниках та журналах, де друкуються такі його твори, як «Лови», «Казка про Правду та Кривду», «Лимерівна», переспів «Дума про військо Ігореве».     
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.

Мама! Найдорожче слово в світі Де б не був ти, що б ти не робив

12 травня в бібліотеці з приводу Дня матері в Україні пройшов майстер-клас "Малюємо для мами".

Мелодія душі

Якби не чув мелодії такої,
То все б спокійно й лагідно текло.
А то почув цю пісню, і до болю,
Неначе жаром душу обпекло.

Вона пливе повільно над рікою,
Закутана в лунку вечірню млу,

І над простором тиші і спокою
Вирує, в’ється і бентежить слух.

Слова прості і лагідні про МАМУ,
Крилом торкають душу без кінця.
І випливає, ніби із туману,
Мелодія, що полонить серця.

Вона цілком забрала мою душу
Й ДО серця прикипіла назавжди.
Тож, де б не був, мелодію я мушу
Безтямно шанувати й берегти.


Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’ять книг про ромів, що допоможуть краще зрозуміти цей народ і його культуру

13 травня в бібліотеці проходила інформаційна година присвячена питанню вивчення традицій та культури, побуту та повсякденних звичок ромів. Для цього пропонувалося ознайомитися з певними літературними джерелами.  А саме було обрано п’ять книг про ромів, що допоможуть краще зрозуміти цей народ.

1.Лідія Осталовская «Акварелі»
____________________________________

Польська журналістка Лідія Осталовская написала вже дві книги про ромів, але на український переведена тільки одна - «Акварелі». Це розповідь про один з найменш досліджених геноцидів періоду Другої світової, жертвами якого були європейські цигани.
Головна героїня книги - єврейська художниця Діна Готлібова - на прохання доктора з Аушвіца малювала портрети циган, укладених в німецькому концтаборі. Ці портрети були останніми в їхньому житті - потім ромів вбивали.
Після війни портрети придбав Державний музей Аушвіц-Біркенау в Освенцімі, але художниця дивом вижила і захотіла їх повернути. Суперечка про те, кому належать портрети, тривала кілька десятиліть.
Книга написана за реальними подіями, і тому особливо цінна.

2.Карл-Маркус Гаус «Собакоїді та інші люди»

________________________________________

Австрійський репортер Карл-Маркус Гаусс описує життя ромів в словацькому місті Кошице. В кінці 80-их в одному з районів цього міста створили своєрідне «гетто» - туди переселили всіх ромів з інших районів. Таким чином місцевою владою нібито було вирішено «ромське питання».
Журналіст яскраво описує, в яких умовах живуть мешканці цього району - побут, культуру і менталітет ромів, які там опинилися. Кого і чому називають «собакоїдами»? Чому в шкільних їдальнях дітям не дають ножів? Як влаштована кастова система цього народу?
Про це та багато іншого - в яскравому, місцями шокуючому репортажі, який нещодавно переклали українською.



3. Димитр Томів «Табор, який йде в небо»
________________________________________

Цей роман про болгарських ромів став бестселером світового рівня. Його перекладали на англійську, німецьку, французьку, італійську, шведську, фінську та російську мови, а також вивчали в декількох університетах.
Автор з гумором розповідає про особливості життя кочових ромів, про їхню культуру, спілкуванні між собою і світогляді.
У 2006 році ця книга завоювала премію в Болгарії як найкраща прозова книга року.


4. Стівен Кінг «Той, що худне»
________________________________________

Навіть Кінг писав про ромів. Його опис цього народу трохи стереотипен, але атмосфера  зачаровує.
Роми в цій книзі Кінга володіють стародавніми секретами магічного мистецтва. Головний герой книги випадково на своїй машині збиває жінку з табору, що переходила дорогу. Йому вдається уникнути покарання, але тоді за справу береться циганський барон. Він накладає на чоловіка страшне закляття - герой починає раптово втрачати вагу.
Що було далі - дізнаєтеся, якщо прочитаєте цей досить відомий містичний роман.

5. Проспер Меріме «Кармен»
________________________________________

У новелі йдеться про палкого кохання розбійника Хосе до циганської дівчині Карменсіте. Знаменитий письменник описав життя, звичаї і культуру іспанських ромів 19-го століття. Хосе вимагав від Кармен повного підпорядкування, проте Кармен, волелюбна ромка, відмовилася підкоритися ціною власного життя.
Для того, щоб точно передати характер героїні, Меріме детально вивчив наукові роботи про ромів, їх мову.
Цей текст став основою однойменної опери Жоржа Бізе та був десятки разів екранізований.

І, двадцять міліонів поховавши, Не повалив до ніг своїх рейхстаг

8 травня у бібліотеці проходила година пам'яті до Дня пам’яті та примирення в Україні.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Людина кожна, що живе на світі – Душа, окремий всесвіт, мікросвіт

5 травня в бібліотеці проходила година толерантності у зв'язку з Міжнародним днем боротьби за права інвалідів.

Свій початок історія «міжнародного дня боротьби за права інвалідів» бере 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня.

За офіційними даними, в Україні проживають близько 2,5 мільйонів людей зі статусом осіб з інвалідністю. Щороку їх кількість збільшується. Тому однією з цілей цього свята варто назвати забезпечення умов для нормальної соціальної реалізації осіб з інвалідністю, щоб вони могли отримувати освіту, працювати і користуватися соціальними благами нарівні з іншими членами суспільства.

В проміннях сонячна блакить: "Христос воскрес! Його хваліть!"

29 квітня в бібліотеці відзначали Великдень. Проходила народознавча година.

Пасхальні  традиції  підтримують не всі українці, але для багатьох -  це надважливо. Тому згадаємо основні з них.

В Україні Страсний тиждень, відомий як Великий тиждень, починається у Вербну неділю, яку також називають “Всесвітньою неділею”. У церкві благословляються гілочки верби, а потім люди торкаються цими гілочками один одного, щоб принести удачу, кажучи: “Будь високим, як верба, здоровим, як вода, і багатим як земля”.

Деякі фермери також використовують ці гілочки верби для першого весняного візиту на пасовище їхньої рогатої худоби. Гілочку встромлюють у землю, щоб принести удачу.

У Великий Четвер відвідування різних установ та роботи традиційно заборонено. Люди йдуть до церкви, щоб тримати свічки і повернутися з ще палаючими свічками додому. На Сході України багато хто вважає, що мертві зустрічаються разом з живими на цих страсних службах, щоб почути читання літургії.

У більшій частині України “культ мертвих” сильно спостерігається, але не сильніше, ніж під час Великоднього тижня. Наступний тиждень після Великодня також пов’язаний з цим культом і називається “Тижнем німф”. У першу неділю після Великодньої неділі люди збираються на церковних цвинтарях, щоб їсти та пити вино, згадуючи про померлих, але вони залишають надлишок на могилах, щоб мертві теж могли поїсти.

Великодні яйця є традицією, яка має дещо спільне з більшістю подібних традицій західних країн. Але в Україні вони часто використовуються як подарунки, а обмін пасхальними яйцями пов’язаний з глибокою любов’ю.

У Велику п’ятницю за традицією не можна робити. У деяких місцях України, поряд з Службою Великої П’ятниці, “Святу Плащаницю” тричі несуть навколо будівлі церкви та публічно викладають для вшанування.

Ця плащаниця являє собою похоронну тканину, в яку Христос був загорнений, але він воскрес та зняв її. Коли Іван та Петро увійшли в порожню гробницю на Великдень, ця плащаниця була акуратно складена і послужила свідченням воскресіння Христового.

Сам Великдень – це час для радості та свят. Вся громада святкує. Дзвони дзвонять, та пісні весняні співають. У церкві це день “високої літургії”, а також “паски” (Великоднього хліба), прикрашеної пасхальними яйцями, покладена у кошики великодня їжа урочисто благословляється, після чого люди несуть її додому.

Чорнокрила доля, чорнокрила, Чорнобилем землю накрила

23 квітня у бібліотеці віббулася година скорботи до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля.

1. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

2. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

3. Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

4. Не секрет, що через аварію на Чорнобильській АЕС, Радянський Союз, а зараз Росія і Україна втратили сотні мільярдів доларів.

5. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

6. 20% з цих смертей були самогубствами.

7. Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

8. Деякі люди повернулися зі своїми сім'ями в постраждалий район, щоб в своїх інтересах використати компенсації від держави.

9. Існують плани по використанню територій оточуючих реактор, наприклад такі як переробка і утилізація радіоактивних відходів, а також створення природних заповідників.

10. Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

11. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.

12. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

13. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім'я власника цієї нерухомості.

14. Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»

15. На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.

16. Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.

17. Дивно, але рівень смертності від раку та інших наслідків Чорнобильської катастрофи, виявився нижчим ніж побоювалися спочатку.

19. Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.

20. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.

21. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

22. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

23. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

Нам треба довкілля своє відновити. Бо все прийшло в світ, щоб жити

21 квітня в бібліотеці пройшла інформаційна година з приводу Дня навколишнього середовища (Дня довкілля).

Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.
Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.
На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.
Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.
Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.
Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
В 2019 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 20 квітня.

Вийди в ніч, там небо – море, В нім летять, горять світи...

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики 12 квітня в бібліотеці пройшла інформаційна година.

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Холодний край. Концтабір. І навколо В два чоловічих зрости — частокіл

11 квітня у бібліотеці відбувся Урок історії щодо Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів — пам'ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
У 2007 р. Президент України «з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських концтаборів» відзначив державними нагородами активістів Української спілки в'язнів — жертв нацизму, у 2011 та 2012 рр. на сайті Президента розміщували звернення з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських таборів.