У1861 році він закінчив юридичний факультет Петербурзького університету.
Під псевдонімом "Павлусь" публікувався в першому українському громадсько-політичному літературно-художньому часописі "Основа".
У 1862 році написав вірш "Ще не вмерла України і слава і воля", який став урочистою піснею (музика М.Вербицького) борців за національну справу, а в1992 році – Державним гімном України. Вперше вірш опублікували у четвертому номері часопису "Мета", який вийшов у грудні 1863 році. В якості пісні "Ще не вмерла Україна" вперше була опублікована 1908 році в антології Украінська Муза.
Запрошуємо відвідати бібліотеку та ознайомитись з інформацією про Павла Чубинського
Восени 1862 року Чубинський був заарештований і засланий під нагляд поліції в с. Пінега, наступного року переведений до м. Архангельськ. Працюючи секретарем статського комітету, редактором "Архангельских губернских ведомостей", чиновником з особливих доручень при архангельському губернаторі, він здійснював наукові дослідження й опублікував багато цікавих розвідок історико-етнографічного і статистичного характеру. В1869 очолив статистично-етнографічну експедицію у Пд.-Зх. край (Київська, Волинська, Подільська губернії). Під час експедиції було зібрано численні зразки українського фольклору, юридичних звичаїв, судових рішень, етнографічних і статистичних матеріалів. За її результатами 1872–1878 були видані "Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" (7 томів), упорядковані й зредаговані Чубинським. В опрацюванні згаданих томів узяв участь композитор М. Лисенко: він поклав на ноти мотиви обрядових пісень.
Внесок, зроблений Чубинським в народознавство, важко переоцінити. Його етнологічні і фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки.
Немає коментарів:
Дописати коментар