В бібліотеці представлена книжкова виставка, з нагороди 125 - річчя від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда.
Френсіс Скотт Фіцджеральд народився 24 вересня 1896 року у католицькій родині, в містечку Сент-Пол, штат Міннесота. У Сполучених Штатах його батьки належали до «верхнього середнього класу». Мати походила із досить забезпеченої південної родини, а батько, далекий нащадок колись могутнього ірландського аристократичного клану, був не дуже успішним бізнесменом. Відтак успадковане багатство спливало, і це означало, що діти повинні будуть самі пробивати собі дорогу в життя. На єдиного сина мати, що мала серед предків письменника й сама колись пробувала писати, покладала великі надії, та й сам він відчув хист до письменництва досить рано — перше оповідання було написане у 13 років.
Хлопчик спочатку навчався у католицькій школі у Нью - Джерсі, а далі, склавши іспити, вступив 1913 року до Прінстонського університету. Згодом він визначив Прінстонський університет цього часу як «найприємніший клуб в Америці», а собі поставив завдання через цей клуб увійти у достойне товариство. Цього він не зміг домогтися через спортивну кар'єру, тому компенсував активною літературною діяльністю. У щоденнику він занотовував: «У мене немає двох головних чинників: великого тваринного магнетизму і грошей. Проте у мене є дві інші речі: приємність та інтелігентність. Отже я завжди приятелюю з найкращими дівчатами.» Його дівчиною стала багата красуня Жиневра Кінг. Коли вона згодом вийшла заміж, для Фіцджеральда це стало відчутним ударом. Два приятелі тих часів — поет Джон Піл Бішоп та критик Едмунд Вілсон стали його найближчими друзями й на все подальше життя.
|
|
|
Фіцджеральд писав новели інтенсивно і безперестанно, ставлячись до них доволі прагматично. За життя він написав більш, ніж 150 оповідань. Але до чотирьох прижиттєвих збірок дійшли лише 46. Однак вся його проза позначена талантом і майстерністю, не говорячи вже про такі оповідання, як «Повернення до Вавилону», "Діамант завбільшки з готель «Рітц»", «День травня», «Хлопчина - багатій» тощо. Вже у 1926 р. підготувавши нову збірку оповідань «Всі сумні молоді люди».
Ліричність та поетичність, промовистість символіки, прозорість і свіжість мови, тонкий психологічний малюнок, пластичність у передачі настрою, — все це надає неповторного аромату новелам Фіцджеральда.
Немає коментарів:
Дописати коментар