четвер, 13 травня 2021 р.

«Білий кінь лицарства» - Василь Стефаник

14 травня 1871 — 07 грудня 1936
 "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла музика Бетховена."





Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 році в селі Русів, тепер Снятинського району Івано-Франківської області.
Василь Стефаник — прозаїк світового рівня. Його творчість — одне з найвищих досягнень української літератури кінця XIX — початку XX ст., що стрімко розширювала естетичні обрії українського письменства, утверджувала нові стильові напрями.

   Василь Стефаник увійшов в історію світової літератури як неперевершений майстер психологічної новели. Його називали «володарем дум селянських» і «поетом мужицької розпуки» за глибоке знання селянської душі й суворої правди життя. Оригінальність творчої манери письменника виявлялася в глибокому розкритті внутрішнього світу особистості, динамізмі відтворення її переживань, лаконізмі, глибокому підтексті, широкій асоціативності мови художнього твору.
  
1890-1892 був виключений з гімназії у Коломиї «за політику». Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком.

В 1908 році селяни обирають його послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян.

Важким для письменника був 1914 рік — померла дружина, розпочалася перша світова війна. У ті роки В. Стефаник жив у селі Русів, а деякий час — у Відні. Письменник уважно стежив за наростанням національно-визвольного руху в Україні, покладав великі сподівання на розбудову української державності.

В. Стефаник відстоював ідею державної незалежної України, тому щиро вітав утворення УНР як волевиявлення українського народу. 17 листопада 1917 р. на вічі у м. Снятині він оптимістично зазначав, що в Україні «в найбільшій величі встає новий світ. Звідти йде до нас світло для нашого розвою».

Письменник входив до складу урядової делегації Західно-Української Народної Республіки, яка в січні 1919 році прибула до Києва з нагоди об’єднання ЗУНР й УНР.
    Помер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року о третій годині тридцять хвилин у Русові від серцевого нападу. За заповітом, митця поховали в рідному селі, поруч з могилою матері, адже вмираючий не раз повторював: "То, небожєта, мені вже треба йти до моєї мами".

Перевірте свої знання про життя та творчість письменника Василя Стефаника і дізнайтеся цікаві факти. 
Бажаємо успіху! 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Пернаті герої

Сьогодні, 1 квітня, ми святкуємо Міжнародний день птахів! Цей день відзначається в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і приурочений...

Мітки

8 березня (4) Європа (9) Безпека дитини (8) Великдень (7) Винаходи (6) Виставка картин (5) Виставка робіт (5) Всесвітній день авіації і космонавтики (3) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (6) Відомі люди (30) Війна (17) Вікторини (21) Голокост (5) День Гідності та Свободи (6) День Державного Прапора України (6) День Соборності (8) День захисника України (9) День знань (10) День книги (21) День незалежності України (10) День української мови та писемності (11) Екологія (19) Клуби (1) Масляна (5) Математика (5) Мистецтво (25) Музика (8) Небесна Сотня (7) Новий рік (19) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) Письменники (66) Письменники України (65) Подорожі (5) Різдво (11) Святий Миколай (6) Сторінка історії (63) У світі права (14) Україна (193) Українські сучасні письменники (15) Урок історії (20) Цікавинки (164) Чорнобиль (3) Шахи (11) безпечний Інтернет (18) виставка художніх робіт (8) голодомор (6) день Європи (5) день пам'яті (11) день родини (7) здоровий спосіб життя (43) книги (78) книжкова виставка (25) літературна мандрівка (9) майстер-клас (29) патріотичне виховання (6) свято (37) українська мова (22) українська письменниця (17) українська поетеса (7) український письменник (15) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (2) ігрове навчання (35)