Літературна кава

 

1 жовтня, до Міжнародного дня кави, в бібліотеці №11 відбувся затишний літературно-мовний захід "Літературна кава".

У теплій атмосфері ароматної кави ми говорили про книги, що найкраще читаються за філіжанкою цього напою, а також відкривали для себе дивовижну історію кави.

Бібліотекарі підготували для гостей невеличку подорож у минуле:

☕дізналися, звідки бере свій початок кава та як вона потрапила до Європи й України. Багато істориків стверджують, що українці почали освоювати культуру заварювання кави задовго до того, як вона потрапила до Європи. Існує кілька варіантів появи першої кави на українських землях:

• козаки – законодавці кавової моди;

• Хотин – місце першої випитої чашечки тонізуючого напою;

• Кам’янець-Подільський – перше місто, що пізнало аромат кави.

🐐почули легенду про ефіопських пастухів, які першими помітили бадьорливий ефект кавових зерен;

☕згадали, що перша кав’ярня у Львові відкрилася ще у XVIII столітті й відтоді Львів часто називають кавовою столицею України.

Прослухати історію про каву можна перейшовши за посиланням 👇

Літературна кава

💡 Цікаві факти про каву:

• Вважається, що першу в Європі кав’ярню відкрив венеційський купець у 1645 році.
• У світі щодня випивають понад 2,25 мільярда чашок кави.
• Кава має понад 800 ароматичних сполук – саме тому вона така різноманітна за смаком.

 А ще ми ділилися літературними рекомендаціями – які книги смакують найкраще разом із кавою. Серед них:

 «Кав’ярня на краю світу» Дж. П. Стрелекі

Це невелика книжка, у якій багато глибоких ідей.

Ця філософська притча показує, як важливо час відпочити й подумати. А де краще зупинитися, ніж у маленькій кав’ярні у середині нічого, щоб задуматися над важливими питаннями?

Ерік Сіґал "Історія одного кохання" – ніжна історія, що добре поєднується з ароматною кавою латте.

«Теплі історії до кави» Н. Гербіш

У цій книжці — історії про почуття й вибір, дороги й затишок дому, солодкий шоколад і гірку каву. Без готових рецептів, зате з любов’ю, сміливістю, мріями та спогадами.

Герої — прості люди з маленьких містечок: вони пестять котів, катаються на велосипедах, печуть пиріжки й навіть готові поділитися останньою філіжанкою кави. А всі ці теплі історії заховалися на дні улюблених горняток.

«Мелодія кави у тональності кардамону» Н. Гурницька

Драматична історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя!

Що це — мінлива пристрасть чи справжні почуття? Для неї — це перше кохання, для нього — мабуть, уже й останнє... Чи отримають закохані шанс змінити власну долю, залишитись разом і чи взагалі можливо побудувати щастя, балансуючи на краю прірви та порушуючи всі можливі заборони?...

Особливою родзинкою заходу став майстер-клас з малювання кавою. Учасники мали змогу створити власні маленькі шедеври, використовуючи замість фарб ароматний напій. Це стало чудовим доповненням до розмов про книги та додало заходу ще більше творчості й тепла.

 

Наш захід довів: кава і книги – це ідеальний дует для душі.

А бібліотека – саме те місце, де можна знайти не лише хороше читво, але й теплу атмосферу для невимушеного спілкування.

☕📚 Тож запрошуємо всіх завітати до бібліотеки №11, обрати книгу на свій смак і насолодитися нею під чашечку улюбленої кави!

https://icoffee.in.ua/yak-kava-stala-populyarnoyu-u-sviti-istoriya-kavy/?srsltid=AfmBOoo-KI0XGHsqyoPRHTtCNtzuglm8iZSbMpWa4sRHScb0dsRysY2d

Шукай скарби у мелодії

Від первісного ритму до козацьких клейнодів. 

Щороку 1 жовтня світ відзначає Міжнародний день музики — свято, яке об’єднує народи, надихає та дарує радість. Музика — це універсальна мова, яка не потребує перекладу, і наша бібліотека не може залишитися осторонь цього чудового дня!

З цієї нагоди ми підготували для вас дещо особливе: музичну вікторину, яка перевірить ваші знання та відкриє нові цікаві факти про світ звуків. Але перш ніж запросити вас до гри, пропонуємо зануритися в історію та дізнатися більше про витоки музики та її українське коріння.

Історія музики — це історія людства, що почалася мільйони років тому. Вважається, що музика виникла раніше за мову!

Перші звуки: Наші далекі предки використовували ритм — тупання ногами, плескання в долоні, імітацію звуків природи та голосів тварин — для спілкування, ритуалів, полювання та відзначення важливих подій. Це були перші "музичні інструменти", які завжди були під рукою.

 Найстаріші відомі музичні інструменти — це кістяні флейти, знайдені в Німеччині та Словенії, яким понад 40 000 років! Вони доводять, що навіть у кам’яному віці люди прагнули до краси та мелодії.

 З часом первісні барабани, тріскачки та флейти трансформувалися у складніші інструменти стародавніх цивілізацій: шумерська ліра, єгипетська арфа, давньогрецька кіфара. Музика набула нових функцій: вона супроводжувала релігійні обряди, урочистості та театральні вистави, заклавши основи сучасної музичної культури.

Українська земля багата на музичні традиції, а наші народні інструменти мають унікальну історію та колорит.

Трембіта — найгучніший зв’язківець: Цей дерев'яний духовий інструмент, що сягає у довжину до 8 метрів, є найдовшим музичним інструментом у світі! Його звук, виготовлений найчастіше зі смереки, в яку вдарила блискавка (т.зв. "громовиця"), може бути чутний на відстані понад 10 кілометрів. Раніше трембіта служила єдиним засобом зв'язку вівчарів у Карпатах, сповіщала про народження чи смерть, а також про вихід овець на полонину.

Тулумбаси — козацькі клейноди: Тулумбаси, або литаври, — це великі казаноподібні барабани, що були не просто інструментом, а військовими клейнодами Війська Запорозького. Їхній гучний звук використовувався для координації війська в бою, замінюючи команди, які губилися в гаморі битви. Найбільші тулумбаси — набати — могли бити одночасно до восьми осіб!

Кобза та Бандура — музичні душі: Кобза (струнно-щипковий інструмент, схожий на лютню) була популярна ще за часів Київської Русі та стала символом українського козацтва, часто зображуючись поруч із козаком Мамаєм. Бандура, її пізніший та складніший родич, схожа на арфу, де струни перебирають щипками без притискання до грифа. Мелодійне звучання бандури досі є візитівкою української музики.

Гудок — прадідусь скрипки: Цей старовинний струнний смичковий інструмент із трьома струнами, який тримали вертикально на колінах, вважається праобразом сучасної скрипки. Його зображення можна знайти на фресках XI століття у Софійському соборі в Києві.

Цікаво, скільки з цих фактів ви вже знали? А скільки ще музичних таємниць чекають на вас?

Запрошуємо всіх охочих долучитися до нашої Музичної вікторини!

Вікторина

"Шукай скарби у мелодії"

Кавовий квіз

Щорічно 1 жовтня відзначається міжнародний день кави. У березні 2014 року Міжнародна кавова організація ухвалила рішення запустити перший офіційний міжнародний день кави у Мілані в рамках Expo 2015. 

Працівники бібліотеки для дорослих №11 підготували вікторину та створили стислий історичний огляд зародження культури споживання кави з метою ознайомлення відвідувачів із захопливою історією цього напою. 

 Історія кави сягає глибокої давнини. Найпопулярніша легенда розповідає про ефіопського пастуха Калді (IX ст.), який помітив, що його кози після поїдання ягід із куща кавового дерева ставали надзвичайно жвавими. Ченці місцевого монастиря почали готувати напій із цих зерен, щоб залишатися бадьорими під час нічних молитов.

Згодом знання про каву поширилися з Ефіопії до Аравійського півострова. У XV ст. в Ємені вже активно культивували кавове дерево, а місто Мокка стало головним центром світової торгівлі кавою. Саме з Ємену напій почав свій шлях світом.

Кава в Османській імперії

У XVI ст. кава стала неймовірно популярною в Стамбулі. Там відкривали перші кав’ярні — кахвахани, де люди збиралися для розмов, ігор та обговорень політики. Напій швидко став культурним феноменом, символом гостинності й товариськості.

Поширення в Європі

У XVII ст. кава досягла Італії, потім Австрії, Франції, Англії та інших країн. Часто її сприймали як «дивний східний напій», а дехто навіть вважав шкідливим. Та зрештою кав’ярні стали популярними центрами інтелектуального та культурного життя.

Як кава потрапила до України

На українських землях кава з’явилася завдяки сусідству з Османською імперією та торгівлі з Європою.

У XVII ст. під час воєн із турками козаки познайомилися з кавою. Відомо, що після перемоги під Віднем 1683 року українські вояки привезли кавові зерна на західноукраїнські землі.

У Львові перші кав’ярні почали з’являтися у XVIII ст. Вони були наслідуванням віденських кав’ярень, які стали модними після турецьких війн.

З часом традиція пиття кави поширилася в інших містах України, особливо в Галичині, де відчувався сильний австрійський культурний вплив.

Україна має власну багату кавову культуру. Особливо вирізняється Львів, який вважають кавовою столицею країни. Там традиційно готують каву у джезві (турці), а також існують сотні кав’ярень з унікальними рецептами.