Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, що увійшли в історію як Революція Гідності (також відома як Євромайда́н). Поштовхом до початку протестів стало різке та несподіване зупинення українською владою процесу підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року. Це рішення викликало хвилю обурення серед громадян, які прагнули європейського майбутнього для своєї країни та не бажали миритися з авторитарним управлінням і посиленням впливу Росії. Акції протесту швидко переросли з мирних студентських мітингів у масштабне загальнонаціональне протистояння, причиною якого була також надмірна концентрація влади та корупція. Одним із активних учасників цих подій став і Леонід Полянський.
В бібліотеці для дорослих №11 предсталена книжкова виклада про Героя України - Леоніда Полянського.
Поля́нський Леонід Петрович народився 24 жовтня 1975 року в місті Жмеринка Вінницької області.
Він здобув фах столяра у Жмеринському вищому професійному училищі.
Довгий час працював на залізниці у рідній Жмеринці, а останні роки свого життя мешкав і працював у Києві монтером колії на Південно-Західній залізниці.
Був двічі одружений, від двох шлюбів залишилися син Едуард та донька Олена.
Леонід Полянський активно долучився до протестів на Євромайдані, починаючи з грудня 2013 року. Він вступив до Самооборони Майдану, належав до Барської Чоти (Сотні).
Його життя трагічно обірвалося в найкривавіші дні Революції Гідності: зранку 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві Леонід Полянський отримав смертельне вогнепальне поранення в груди від снайпера. За суспільним визнанням він належить до Небесної Сотні – Героїв, які віддали своє життя за свободу та європейський вибір України.
За свій подвиг Леоніду Полянському посмертно присвоєно звання Герой України (у 2014 році). Похований він у рідній Жмеринці.
Він здобув фах столяра у Жмеринському вищому професійному училищі.
Довгий час працював на залізниці у рідній Жмеринці, а останні роки свого життя мешкав і працював у Києві монтером колії на Південно-Західній залізниці.
Був двічі одружений, від двох шлюбів залишилися син Едуард та донька Олена.
Леонід Полянський активно долучився до протестів на Євромайдані, починаючи з грудня 2013 року. Він вступив до Самооборони Майдану, належав до Барської Чоти (Сотні).
Його життя трагічно обірвалося в найкривавіші дні Революції Гідності: зранку 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві Леонід Полянський отримав смертельне вогнепальне поранення в груди від снайпера. За суспільним визнанням він належить до Небесної Сотні – Героїв, які віддали своє життя за свободу та європейський вибір України.
За свій подвиг Леоніду Полянському посмертно присвоєно звання Герой України (у 2014 році). Похований він у рідній Жмеринці.
На честь Леоніда Полянського встановлені меморіальні дошки на будівлях школи та Жмеринського вищого професійного училища.
Ми пам'ятаємо наших Героїв!
Немає коментарів:
Дописати коментар