На початку заняття бібліотекарі запропонували учасникам обговорити, що для кожного з них означають літери рідної мови. Виявилося, що українські літери не лише відтворюють звуки, а й мають свої символічні значення. Разом ми пригадали, що літери – це не просто знаки, а живі символи нашої історії та культури, що несуть глибинний сенс та національний дух.
На нашому заході учасники дізналися, що багато літер української мови мають зв'язок з природними стихіями, тваринами та навіть давніми богами. Наприклад, літера "Ж" символізує життєву енергію, а "В" асоціюється з вічністю і стабільністю. Присутні вивчали символіку кожної літери та обговорювали, як вона впливає на сприйняття слів і фраз у мові. Також було обговорено складний багатовіковий шлях розвитку української мови.
Бібліотекарка розповіла про літери старослов'янського алфавіту, і всі разом читали старослов'янською мовою. Книга з фонду нашої бібліотеки "Словник староукраїнської мови", видана у 1977 році, стала нам у нагоді, адже ми змогли побачити, як використовувалися діакритичні знаки.
Дослідник, О.І. Потапенко, твердо переконаний, що у слов’янській азбуці закодована пророча заповідь народам: «Бог – це добро, це життя, це єдиномисліє. Якщо ви хочете
бути щасливими, живіть у праці, злагоді, чеснотах, навчайтесь, не порушуйте заповіді, клятви, дані Богу і ближньому!»
с (слово) – Слово (Бог);
т (твердо) – міцно, сильно;
у (ук) – учіння, вчення, заповідь;
ф (ферт) – Бог-Отець; х – Христос (монограма);
Отже, семантичний зміст тексту, що утворюється з назв букв слов'янського алфавіту, відображає християнське віровчення!
Заняття було не тільки інформативним, а й натхненним: через дискусії та загадки учасники відкривали нові грані української мови, насиченої символами, що єднають нас із нашими коренями. Наприкінці зустрічі кожен зміг поділитися своїми роздумами та враженнями, а також отримати невеличке домашнє завдання — знайти та розгадати ще одну загадку українського фольклору.
бути щасливими, живіть у праці, злагоді, чеснотах, навчайтесь, не порушуйте заповіді, клятви, дані Богу і ближньому!»
с (слово) – Слово (Бог);
т (твердо) – міцно, сильно;
у (ук) – учіння, вчення, заповідь;
ф (ферт) – Бог-Отець; х – Христос (монограма);
Отже, семантичний зміст тексту, що утворюється з назв букв слов'янського алфавіту, відображає християнське віровчення!
Немає коментарів:
Дописати коментар