Загадки вічних символів.

У бібліотеці №11 відбулося заняття в рамках мовного простору "Мовограй", де ми продовжуємо вдосконалювати українську мову та пізнавати багатство нашої культури. Тема цього заняття була справді особливою — "Загадки вічних символів".

На початку заняття бібліотекарі запропонували учасникам обговорити, що для кожного з них означають літери рідної мови. Виявилося, що українські літери не лише відтворюють звуки, а й мають свої символічні значення. Разом ми пригадали, що літери – це не просто знаки, а живі символи нашої історії та культури, що несуть глибинний сенс та національний дух.

На нашому заході учасники дізналися, що багато літер української мови мають зв'язок з природними стихіями, тваринами та навіть давніми богами. Наприклад, літера "Ж" символізує життєву енергію, а "В" асоціюється з вічністю і стабільністю. Присутні вивчали символіку кожної літери та обговорювали, як вона впливає на сприйняття слів і фраз у мові. Також було обговорено складний багатовіковий шлях розвитку української мови.

Бібліотекарка розповіла про літери старослов'янського алфавіту, і всі разом читали старослов'янською мовою. Книга з фонду нашої бібліотеки "Словник староукраїнської мови", видана у 1977 році, стала нам у нагоді, адже ми змогли побачити, як використовувалися діакритичні знаки.

Дослідник, О.І. Потапенко, твердо переконаний, що у слов’янській азбуці закодована пророча заповідь народам: «Бог – це добро, це життя, це єдиномисліє. Якщо ви хочете
бути щасливими, живіть у праці, злагоді, чеснотах, навчайтесь, не порушуйте заповіді, клятви, дані Богу і ближньому!»
с (слово) – Слово (Бог);
т (твердо) – міцно, сильно;
у (ук) – учіння, вчення, заповідь;
ф (ферт) – Бог-Отець; х – Христос (монограма);
Отже, семантичний зміст тексту, що утворюється з назв букв слов'янського алфавіту, відображає християнське віровчення!

Заняття було не тільки інформативним, а й натхненним: через дискусії та загадки учасники відкривали нові грані української мови, насиченої символами, що єднають нас із нашими коренями. Наприкінці зустрічі кожен зміг поділитися своїми роздумами та враженнями, а також отримати невеличке домашнє завдання — знайти та розгадати ще одну загадку українського фольклору.

Дякуємо всім, хто приєднався до нас цього разу, і запрошуємо на наступні заняття в клубі "Мовограй", щоб разом досліджувати багатий світ української мови та культури!

Запрошуємо всіх охочих до нашого клубу "Мовограй" на наступні заняття, щонеділі 13:00!

Граматика - панує над царями.

   "Граматика - панує навіть над царями" Жан Мольєр

8 вересня Міжнародний день грамотності, який відзначається щороку. Це свято офіційно відзначається Організацією Об’єднаних Націй.
Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного.
Грамотність – це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах.
Розповсюдження грамотності – одна з головних сфер діяльності ЮНЕСКО, починаючи з 1946 р. У цей день присуджуються Міжнародні премії ЮНЕСКО за поширення грамотності: Премія ім. Короля Сечжона та Премія ім. Конфуція/
За допомогою цих премій ЮНЕСКО прагне підтримувати передовий досвід в області поширення грамотності і заохочує створення товариств грамотності, їх динамічний розвиток.
Переглянути "Список країн за рівнем грамотності" можна у Вікіпедії.
П'ять потужних українських наукових установ і один університет потрапили у перелік найкращих у світі за даними Центру світових рейтингів університетів (CWUR).
Українські заклади, що увійшли до списку Global 2000:

• Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" – 1120 за світовим рейтингом;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 1472 за світовим рейтингом;
• Інститут ядерних досліджень НАН України – 1709 за світовим рейтингом;
• Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України – 1740 за світовим рейтингом;
• Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України – 1898 за світовим рейтингом;
• Інститут теоретичної фізики імені Н. Н. Боголюбова НАН України –1899 за світовим рейтингом.

  Здавалося б, у прогресивному, сучасному та інноваційному ХХІ столітті проблема неграмотності не мала би бути актуальною. Проте така думка хибна.
   PISA оцінює три види грамотності 15-літніх підлітків: читацьку, математичну і природничо-наукову. Згідно з дослідженням, базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9% українських підлітків, природничо-наукової – 26,4%, математичної – 36%.
   Грамотність – це не тільки вміння добре писати.
Грамотність переплітається із поняттям культури мови. Грамотна людина дбає про свою мову, збагачує її, наповнюється нею, читаючи книжки.
  "Мова є прапором нації на нашій планеті, символом ці до дня грамотності нашого буття – і цього забувати не можна" - Олександр Ірванець.
В нашій бібліотеці до дня грамотності проходить виставка книжок, які можуть допомогти вам опанувати українську мову, вдосконалити або просто перевірити себе на якісне знання рідної мови.

Батько української історії та словесності

 Православна Церква сьогодні вшановує пам'ять святого преподобного отця печерського Нестора Літописця.

   Якщо б не було у нашого народу Православної віри, церковно-слов'янської мови, Києво-Печерської лаври, преподобного Нестора - то точно не було б ні нашого народу, ні нашої культури. Напевно, саме тому пам'ять святого Нестора Літописця збігається із днем української писемності. Писемність формує ментальний світ народу, впливає на його інтелектуальні запити, впливає на душу. Призначення нашого народу преподобний бачив у святості.

  Преподобний Нестор Літописець народився в п'ятдесятих роках XI століття в Києві.
   Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником. Ігумен Стефан, наступник святого Феодосія, звершив над Нестором чернечий постриг.
   Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням, у монастирі ніс послух літописця. Він написав "Читання про життя та загибель блаженних страстотерпців Бориса і Гліба" у зв'язку з перенесенням їх святих мощей у Вишгород в 1072 році.
   Згодом преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія    Печерського, а в 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоанн доручив йому викопати із землі для перенесення в храм святі мощі преподобного Феодосія.

  Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання близько 1112-1113 років "Повісті минулих літ".

  Літопис преподобного Нестора зберіг розповідь про перший православний храм у Києві, про сповідницький подвиг святих варягів-мучеників, про "випробування вір" святим рівноапостольним Володимиром і Хрещення Русі у 988 році. Оповідає про створення слов'янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі. Він залишив відомості про виникнення Печерської обителі, про її засновників та подвижників.
  Преподобний Нестор був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096 році.
  Отець Нестор помер близько 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці.
  Він був похований у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського.

   Нестор є покровителем Київських духовних шкіл.