Щонеділі в нашій бібліотеці №11 відбуваються мовні активності в рамках проекту "Мовограй". Під час цих зустрічей бібліотекарі разом з відвідувачами покращують знання української мови та вивчають її історію. Сьогодні ми зосередилися на загадках.
Перші загадки в Україні з'явилися ще за часів Київської Русі! Вони були популярні у творах Данила Заточника, видатного книжника та мислителя. У епоху Відродження до цього жанру зверталися філософи Київської школи, зокрема Іван Калимон та Станіслав Оріховський.
Загадки в українській літературі: справжній розквіт у 17-18 століттях. Цей період відзначається активним розвитком романтизму, коли письменники звертаються до народної творчості, фольклору та міфології. Вони починають збирати та записувати усні народні загадки, що призводить до появи перших збірок. Ці твори стають безцінним джерелом для дослідників та шанувальників фольклору.
Першими виданнями українських загадок стали книги Г. Ількевича "Галицькі приповідки і загадки" (1841) та М. Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше" (1864), які містили не лише загадки, а й інші зразки народної мудрості. Значний внесок у збереження фольклору зробила також праця П. Чубинського "Труды этнографическо-статистической экспедиции…" (1877), що включала великий обсяг фольклорного матеріалу, зібраного під час експедицій по Україні.
Іван Франко мав великий інтерес до жанру загадки. У своїй незавершеній праці "Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних" він досліджував цю тему, і збережені фрагменти свідчать про глибину його задуму. Франко та інші українські автори, зокрема С. Васильченко, не лише збирали загадки, а й активно використовували їх у своїй творчості, надаючи своїм творам унікального колориту та філософської глибини.
Цікавий факт: Загадки виникли в прадавні часи, коли ще вірили в духів і магію слова і використовувалися не для розваги. Люди зазвичай уникали називати духів їхніми справжніми іменами, щоб не накликати ненароком лиха. Добирали натомість описові словесні формулювання, наприклад, «Той, що живе в лісі» (Дух лісу), як спосіб заплутування злих духів, здатних нашкодити їхньому господарству. Ці описові означення стали основою перших загадок.
Загадки в українській літературі: справжній розквіт у 17-18 століттях. Цей період відзначається активним розвитком романтизму, коли письменники звертаються до народної творчості, фольклору та міфології. Вони починають збирати та записувати усні народні загадки, що призводить до появи перших збірок. Ці твори стають безцінним джерелом для дослідників та шанувальників фольклору.
Першими виданнями українських загадок стали книги Г. Ількевича "Галицькі приповідки і загадки" (1841) та М. Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше" (1864), які містили не лише загадки, а й інші зразки народної мудрості. Значний внесок у збереження фольклору зробила також праця П. Чубинського "Труды этнографическо-статистической экспедиции…" (1877), що включала великий обсяг фольклорного матеріалу, зібраного під час експедицій по Україні.
Іван Франко мав великий інтерес до жанру загадки. У своїй незавершеній праці "Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних" він досліджував цю тему, і збережені фрагменти свідчать про глибину його задуму. Франко та інші українські автори, зокрема С. Васильченко, не лише збирали загадки, а й активно використовували їх у своїй творчості, надаючи своїм творам унікального колориту та філософської глибини.
Що ж таке загадка? Це розповідний або питальний вислів, що потребує відгадування. Більшість загадок побудовано за принципом перенесення ознак одного предмета на інший на основі їхньої схожості. Щоб знайти відповідь на питання, поставлене в загадці, слід зіставити між собою різні життєві явища та виявити схожість між ними. Наприклад, у загадці «Один баранець пасе тисячі овець» образами з господарського життя позначено місяць і зорі. Картина нічного неба, яка постає в нашій уяві, співвідноситься з конкретними життєвими реаліями, представленими в загадці. У часи, коли виникла ця загадка, подібне зіставлення (місяць — баранець, зорі — вівці) було поширеним, загадку легко відгадували. Пізніше загадки стали використовуватися у весільних обрядах,також для захисту молодої сім’ї.
Пам’ятаймо, що народні загадки відображають життя й побут певної епохи та середовища. Через це нам не завжди легко знайти відгадку, оскільки деякі слова й поняття в давніх народних загадках уже не настільки актуальні, застаріли або й зовсім вийшли з ужитку.
Магічна роль загадок з часом була втрачена, але загадки не забулися. У наш час вони мають переважно виховне та розважально-ігрове призначення. Загадки вчать мислити образно, нестандартно, розвивають допитливість, спостережливість, кмітливість.
Магічна роль загадок з часом була втрачена, але загадки не забулися. У наш час вони мають переважно виховне та розважально-ігрове призначення. Загадки вчать мислити образно, нестандартно, розвивають допитливість, спостережливість, кмітливість.
Спробуйте і ви розгадати деклька простих загадок:
- У лісі народився, на воді зріс, у вогні згорів.
- Один одному на зустріч ідуть 2 людини. Обидва абсолютно однакові. Питання, хто з них перший привітається? (Відповідь — більш ввічливий.)
- В 12-поверховому будинку є ліфт. На першому поверсі живе всього 2 людей, від поверху до поверху кількість мешканців збільшується вдвічі. На якому поверсі в цьому будинку частіше інших натискається кнопка виклику ліфта?
- Карлик живе на 38 поверсі. Щоранку він сідає в ліфт, доїжджає до 1-го поверху і йде на роботу. Ввечері він заходить в під’їзд, сідає в ліфт, доїжджає до 24 поверху, і далі до своєї квартири йде пішки.
Немає коментарів:
Дописати коментар