Звучить кобзар у серцях українців

У бібліотеці №11 відбувся літературний захід під назвою "Звучить Кобзар у серцях українців", присвячений 211-й річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Тарас Григорович Шевченко – український поет, художник і мислитель, чия творчість справила значний вплив на національну свідомість українців. Його поезія охоплює широкий спектр тем: від соціальної несправедливості та національного гноблення до глибокої любові до України та роздумів про людську долю.
    У затишній атмосфері ми разом читали вірші Кобзаря, слухали пісні, створені на основі його поезії, та обговорювали їх глибокий зміст. Особливу увагу приділили історичному контексту творів Шевченка, його невмирущому посланню про боротьбу за волю, правду та національну гідність.

Відео-читання віршів Тараса Григоровича Шевченка, від читачів нашої бібліотеки:

Про що писав Тарас Шевченко у своїх творах?

    Однією з головних тем творчості Шевченка була боротьба українського народу проти соціального та національного гніту:  "Кавказ" (1845) – поема, присвячена боротьбі кавказьких народів проти російської колоніальної політики. У ній поет говорить про всіх поневолених, зокрема про українців.  

- "І мертвим, і живим, і ненародженим..." (1845) – звернення до української еліти, яка забула про свій народ і його страждання.  

- "Розрита могила"(1843) – трагічне розчарування долею України після знищення Запорізької Січі.  

   Він гостро засуджував кріпацтво, царський режим та утиски України з боку Російської імперії.  

"Сон" ("У всякого своя доля")** (1844) – сатира на імперську систему, де він змальовує царя, дворян і чиновників, які живуть за рахунок страждань простого люду.  

"Катерина" (1838) – трагедія української дівчини, яку звабив і покинув російський офіцер. Ця поема засуджує моральне свавілля дворянства.  

"Гайдамаки" (1841) – історична поема про повстання гайдамаків (1768 рік), де показана боротьба українців проти польського панства.  

     Поезія цього автора наповнена яскравими описами рідної землі та вірою в її світле майбутнє:

"Садок вишневий коло хати" – один з найвідоміших віршів, який передає красу української природи та атмосферу сімейного затишку.

"Мені однаково, чи буду..." – твір, що відображає любов до Батьківщини, навіть якщо поетові судилося загинути далеко від неї.

"Заповіт" (1845) – заклик до українців боротися за свою свободу, який став символом національної свідомості.

     У багатьох своїх творах Шевченко звертається до біблійних сюжетів, щоб показати боротьбу між добром і злом.

"Доля" – роздуми поета про своє життя та віру в справедливість.

"Мені тринадцятий минало" – спогади про дитинство, втрачену безтурботність і важку долю сироти.

    Творчість Тараса Шевченка залишається "живою" та актуальною, адже його слово надихає, пробуджує національну свідомість і закликає до дій.

Дякуємо всім, хто долучився до цієї події, поділився своїми думками та відчув силу Шевченкового слова!