Зацвіли каштани Біля круч Дніпра.”

Сьогодні в нашому місті перебуває дуже багато людей, які вимушено покинули свої домівки, їм важко зорієнтуватися в чужому місті. Основна причина вибору Києва як міста проживання серед переселенців, які живуть зараз у Києві, – наявність родичів і близьких друзів (45%). Серед інших – можливість знайти роботу (26%) та безпечність міста в умовах війни.  

Напередодні Дня Києва у нашій бібліотеці відбувся краєзнавчий екскурс "Зацвіли каштани Біля круч Дніпра”, з метою ближче познайомити з нашим містом, адже у Києві є багато цікавих місць, пам’ятників архітектури.

Загадкові знайомо-незнайомі вулиці, будинки-привиди та дворянські маєтки! Місця, які зберегли дух давнини, та сучасні твори мистецтва, сплетіння релігій та культур. Здійснили віртуальну подорож містом це можливість побачити місто як на долоні, та закохатися у нього назавжди. 

Розповіли про історію заснування міста та перші її назви, про меценатів, відомих діячів культири, винахідників, архітекторів, про мистецькі і архітектурні скарби нашого міста. Київ – місто надзвичайно сильне й світле. Варто лиш наважитись зазирнути за межі буденності, і воно розкриє для вас свої потаємні грані. Древнє місто щедро поділиться таємницями, виповнить бажання й зарядить позитивною енергією.

В історії Києва віддзеркалилася вся історія України. Змінювалися назви держав, а відтак і назви столиць.

Традиційна версія назви столиці України каже, що місто носить ім'я полянського князя Кия. Але прихильники «хазарської теорії» батьком засновником Києва називають вазіра хозарських військ хорезмійця Куйї(арабського мандрівника Абу-аль-Істахрі, який вживав Кuyaba), а оригінальна назва міста, на їхню думку, – Куйава.
За повідомленням скандинавських саг Київ має готське походження та заснований у IV столітті, як Данпарстад. Столицею готів було місто Данпарстад (Архаймар). Його точне місцерозташування достеменно невідоме, за однією із версій це могла бути територія сучасного Києва, на користь чого вказує переклад назви Данпарстад, як «Місто на Дніпрі», та розташування біля нього темного (хвойного) лісу Мюрквід.
У середні віки Київ називався «Самбатас». Цю назву деякі дослідники пов'язували з фінським «кордон рівнини». У у вісімнадцятому сторіччі «Самбат» перекладали як «збірне місце човнів (ботів)».
Згідно з легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Цікаво, що назва «Київ» часто зустрічається в Польщі, Чехословаччині, Югославії: Kijevo, Kijev, Kijevo та інше.
Найдавніша літописна («Повість минулих літ») згадка про Київ, що не викликає дискусій та сумнівів, ― це 882 рік, коли Віщий Олег з варягами вбив Аскольда і Діра та посів Київ.
За першим писемним джерелом Київ існує з 930-го році. А за хронікою Стрийковського Київ заснували в 430-му році.
В 988 р. князь Володимир запровадив в Київській Русі християнство як офіційну релігію. Це сприяло встановленню та розвитку політичних і культурних зв'язків з Візантійською імперією, Болгарією та іншими державами Європи і Ближнього Сходу.
У ХІ ст. Київ стає одним з найвідоміших осередків цивілізації у християнському світі. У місті функціонувало біля 400 церков, 8 ринків, проживало більш ніж 50 000 жителів.
Під час Другої світової війни Київ був майже повністю зруйнований. У повоєнні роки Київ швидко відбудовувався. Але становище знову стало нестерпним для людей - арешти, доноси, судові показові процеси...
З давніх часів Київ відігравав важливу державотворчу роль для східнослов'янських племен, за що отримав літописне наймення "мати міст руських".

За будь-яких обставин Київ залишався центром і символом державності. Сьогодні Київ квітне й розвивається. Він поєднує в собі тисячолітню історію й сучасність. Це серце нашої країни, її гордість і краса.