Стефан Цвейг - письменник складний та суперечливий. Тонкий психолог, що часто тяжіє до незвичайних психологічних і життєвих ситуацій та хворобливих настроїв. Але у своїх творах С. Цвейг ніколи не принижує людину, не зводить її до стану тварини, не зловживає зображенням патологічних станів.
Цвейг був дружний з Верхарном, Роланом, комуністами - Ж. Р. Блоком, Анрі Барбюсом, листувався з Максимом Горьким. Він схилявся перед Л. Толстим, М. Горьким та Р. Ролланом, високо ставив психологічну майстерність Ф. Достоєвського. Тільки-но почалася перша світова війна, С. Цвейг одним з перших приєднався до заклику Р. Роллана до примирення. Він жадав активної боротьби проти війни. «Чи не звернетесь Ви із закликом до письменників? – просив він Р. Роллана. — Я беруся поширювати його у Німеччині». Пізніше, 1919 р., він приєднався до групи «Кларте». Кларте - міжнародне об'єднання письменників і діячів культури, що існувало в 1919-1928 роках. Створено з ініціативи А. Барбюса.Програма діяльності була викладена в брошурі Барбюса «Світло з безодні» в якій позитивно оцінювався досвід Жовтневої революції 1917 року в Росії та пропагувалися ліві ідеї.
Цвейг - чудовий новеліст. Він досконало володіє мистецтвом побудови гострого та цікавого сюжету, головним стрижнем якого є психологічний аналіз, він розвинув до віртуозності жанр психологічної новели.
Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку та зануритись в цікавий світ психологічного аналізу внутрішнього Я змальованого С.Цвейгом.
Цвейг завжди аналізує умови, що породили ситуацію та характер героя. З винятковою проникливістю зобразив він внутрішній світ жінки у його найкращих новелах - "Амок", "Лист незнайомки", "Вулиця в місячному світлі", "Фантастична ніч", "Двадцять чотири години з життя жінки", "Гувернантка".
В книгу включено три новели : "Двадцять чотири години з життя жінки", "Лист незнайомки", "Закат одного серця"
"Двадцять чотири години із життя жінки» - це просто історія, яку жінка розповідає слухачеві (і читачам) саме про 24 години свого власного життя, в яких вона поводилася досить нетипово. Починається вона з натяком на детектив, зі зникнення молодої жінки. Мешканці пансіону, в якому відбуваються події, були сповнені турботи й співчуття, поки не дізналися, що жінка просто втекла з іншим чоловіком. Занепокоєння миттєво перетворилося на осуд, і лише оповідач і англійська пані поставилися до втікачки із розумінням, а пані відчула потребу переповісти оповідачеві історію зі свого життя двадцятирічної давнини. Історія дійсно досить проста, але вона настільки красиво написана і настільки захоплююча, що читається на одному подиху.
Значне місце посідає у пізньому творчості Цвейга — часу еміграції — жанр історико-біографічного роману («Фуше», «Марія Стюарт», «Магеллан» та інших.). Тонкий психологічний аналіз цих книгах спирається на правильне розуміння духу історії.
До книги ввійшли два всесвітньовідомі твори. В багатоплановому творі "Марія Антуанетта" розкрито разючу драму людської слабості, показано занепад ,і зрештою, падіння монархії у Франції.
У другому творі постає образ славетного мореплавця Магеллана, людини величезної сили волі і мужності, що здійснивши неймовірно важке плавання, відкрив людству нові шляхи до пізнання світу.
С. Цвейг затвердив новітнє мистецтво історичного портрета в художній літературі. Серед представників критичного реалізму в Австрії йому належить почесне місце.
Незвичайну та захоплюючу подорож долею та внутрішнім світом трьох письменників приготував нам Стефан Цвейг. Шлях кожного він аналізує з граничною ретельністю, кожним по-своєму захоплюється. Дуже цікава і повчальна збірка нотаток та есе. Цвейг, про особливу якість кожного з письменників, міркує часом досить докладно та багатослівно. Занурюючись у внутрішній світ кожного, спостерігаючи за тим, як вони живуть і досліджують світ власного Я, розумієш, що всі вони, хай і по-своєму, стали для нас знавцями глибинних почуттів та емоцій людського серця.
До 1933 р. він жив у Відні та Зальцбурзі. Після фашистського перевороту у Німеччині він її покинув. Живучи останні роки у Бразилії, Цвейг співпрацював у антифашистській пресі. Але в стані душевної депресії, викликаної Другою світовою війною і тимчасовими успіхами гітлерівських військ, він наклав на себе руки в Ріо де Жанейро 22 лютого 1942 року.
До 1933 р. він жив у Відні та Зальцбурзі. Після фашистського перевороту у Німеччині він її покинув. Живучи останні роки у Бразилії, Цвейг співпрацював у антифашистській пресі. Але в стані душевної депресії, викликаної Другою світовою війною і тимчасовими успіхами гітлерівських військ, він наклав на себе руки в Ріо де Жанейро 22 лютого 1942 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар