Довгим і небезпечним був шлях до визволення Києва. Він проліг через окопи і партизанські ліси, через підпілля і застінки гестапо, через розпач і віру, через смерть і безсмертя.
Окупантам не вдалося терором зломити волю городян до боротьби. Найбільших результатів підпілля Києва досягло в агітаційній роботі, у диверсіях на залізничному транспорті та саботажі на промислових підприємствах міст.
Окупантам не вдалося терором зломити волю городян до боротьби. Найбільших результатів підпілля Києва досягло в агітаційній роботі, у диверсіях на залізничному транспорті та саботажі на промислових підприємствах міст.
Вже в перші дні окупації Києва підпільники підірвали залізничну станцію Київ-Товарний, два основних цехи на паровозоремонтному заводі, головні залізничні майстерні, будівлю привокзального поштового відділення, Солом’янський та Повітрофлотський мости, знищили 280 вагонів з різними вантажами. Підпільники Лебедєв і Тацков підпалили Дарницьке депо, вивели з ладу всі паровози. Станція Дарниця не діяла 25 діб.
У Києві з нацистами боролися 680 антифашистів, з яких 176 загинули. За весь час окупації підпільники вбили 920 солдатів та офіцерів окупаційних військ, звільнили з німецького полону 970 військовослужбовців, допомогли уникнути відправленню в Німеччину 7680 людям, підірвали 2 мости, потопили 15 пароплавів і катерів, знищили і пошкодили 50 паровозів, 488 автомашин, розгромили 10 речових і продовольчих складів, 8 складів з озброєнням.
Немає коментарів:
Дописати коментар