Історія створення поеми «Марія» засвідчує глибоку релігійність автора протягом всього періоду, починаючи від виникнення задуму 27 жовтня 1859 й закінчуючи 11 листопада 1859 у С. - Петербурзі після повернення з України.
Уважається, що поема «Марія» становить вершину творчості поета після заслання.
Для сюжету поеми Шевченко використав біблійну легенду, однак вніс певні зміни: Марія - наймичка Йосипа, вона виросла в його домі; старенький тесля одружується з уже спокушеною дівчиною пізніше, щоб уберегти її від каменування. Шевченко також уводить у євангельську фабулу й епізод зустрічі Марії з безіменним апостолом. Події євангельської історії, як підкреслював Іван Франко, поет поставив на «чистолюдський ґрунт». Тому біблійний сюжет постійно озивається реаліями українського життя - так, як і в колядках, щедрівках, вертепному дійстві.
За зображення Марії покриткою Шевченкова поема викликала невдоволення церкви, хоча Шевченко не зробив замаху на священний образ - навпаки: задум поета полягав у освяченні материнства взагалі як найвищої, жертовної любові.
У поемі «Марія» образ матері - один із найвеличніших у світовій літературі, це образ «матері святої - що в мир наш Бога принесла», жінки, що всю себе віддала турботі не лише про «хліб щоденний» для дитини, а й про навчання добра й вірності; яка пройшла із сином шлях на Голгофу, а після його смерті продовжила синову справу, надихнула своєю вірою апостолів, які розгубилися від страшної розв'язки на Голгофі, підняла дух «душеубогим». Образ Марії символічно-узагальнений, — він уособлює джерело добра, що змінює світ. Шевченко подивився на жінку як на берегиню національних скарбів, що до нього не існувало ані в художній, ані в суспільно-громадянській традиції. За шевченківською версією Марія порятувала християнство від загибелі, коли учні Христа зреклися його вчення, вона єдина стає опорою й надихає їх мандрувати світом та нести Слово Боже.
Пропонуємо завітати до нас у бібліотеку та віддати шану творчості Шевченка прочитанням одного його творів.
Немає коментарів:
Дописати коментар