неділя, 7 листопада 2021 р.

"Поет-це слово. Це його життя"


 

7 листопада 1936 в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області народився Микола Вінграновський.

1958 Перші вірші з'явилися на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).

1959 Повість «Світ без війни»

1960 Повість «Президент»

7 квітня 1961 «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора.

1962 Перша поетична збірка «Атомні прелюди»

1964 Режисер художнього фільму «Дочка Стратіона»

1967 Побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій».Щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99…

1971 Збірка «Поезії»

1982 Збірка «На срібнім березі» «Київ»



1984 Збірка «Губами теплими і оком золотим»



Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».

1986 Повість «Кінь на вечірній зорі»

1990 Збірка «Цю жінку я люблю»



1991 Роман «Наливайко»

1993 Збірка «З обійманих тобою днів»

1997 Збірка «Любове, не прощавай!», Історичний нарис «Чотирнадцять столиць України»

2003 Повість «Манюня»

2004 Найповніше видання доробку — «Вибрані твори в трьох томах»

27 травня 2004 Помер 27 травня 2004 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

  Читаючи книжки Вінграновського, багато хто, певне, зверне увагу на багатство і часом незвичність поетичної мови. Кожен із нас володіє в найкращому разі лексиконом із кількох тисяч слів, а всього їх у мові народу — сотні тисяч, і жоден словник не спроможний охопити всього національного мовного багатства. Тому мови треба вчитися все життя і з довірою та вдячністю пізнавати нове, кожне незнане тобі слово чи незвичний зворот. Особливо коли читаєш поета, бо поет не раб мови, а її творець, він максимально використовує всі очевидні і приховані можливості національної мови, може вдаватися до словотворення, а може й просто поставити слово в такий контекст, що воно зазвучить по-новому, або ж за допомогою якогось префікса чи суфікса повернути новою гранню відоме слово, надати йому несподіваної барви.

      От таким чарівником слова був і Микола Вінграновський. Українське слово постає з його вуст шляхетним і вишуканим, гнучким і улягливим, всією своєю природою чутливим до найтонших нюансів думки й чуття. І водночас при всій легкоплинності, натхненній грайливості слова — воно в нього буває грізне, суворе і завжди ненапружено точне.

Творчість Миколи Вінграновського визнана як одна з окрас нашої літератури, один із яскравих її здобутків.

Запрошуємо до літературного вернісажу:



Немає коментарів:

Дописати коментар

"Своя правда, і сила, і воля"

1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, який надав всенародної легітимності проголошенню самостійної України дня 24-го серпня...