«Жінки, які змінили хід історії»

  Дехто думає, що жінка створена, щоб бути господинею і мамою, а от великі справи, мовляв, творять чоловіки. Але ж жінка відрізняється від чоловіка фізичною силою, та аж ніяк не розумом! А видатні справи робляться не м’язами, а саме завдяки мудрості, кмітливості, винахідливості. 

 Нам вдається виховувати дітей, будувати кар'єру, розвивати власний бізнес, займатись спортом, готувати смачну вечерю, справлятися ще з сотнями дрібних задач і при цьому бути завжди доглянутою й гарною. 

   Бейонсе, Опра Вінфрі, Серена Вільямс та багато інших -ці жінки досягли визначних успіхів у спорті, науці, мистецтві, політиці та історії. Дізнайтеся більше про жінок, які багато зробили для людства, змінили хід історії і надихнули цілі покоління.

Гіпатія Олександрійська (370-415 роки)

 Перша жінка-математик, згідно зі свідченнями, що до нас дійшли, була гречанка Гіпатія, яка мешкала в Александрії. Гіпатія вивчала математику, астрономію, медицину та філософію, написала коментарі до «Арифметики» Діафанта та до «Конічних перетинів» Апполонія Пергського. 

 Вона створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.

 Княгиня Ольга (бл. 920-969)

Політик, глава Давньоруської держави

   Після смерті чоловіка, князя Ігоря, Ольга стала першою жінкою, яка правила Давньоруською державою. Вона проводила жорстку політику по відношенню до племен, що підкорялися Києву. З літописів відома історія розправи Ольги зі знаттю древлян — в землях цього племені при зборі данини був убитий Ігор. Після цього за наказом княгині була вдосконалена тодішня фіскальна система: по всій державі були побудовані опорні пункти для збирання данини — погости.

  У 957 році княгиня здійснила дипломатичну місію в Константинополь, столицю Візантії. Там вона зустрілася з імператором Костянтином і уклала договір — очевидно, торговий. Пробувши у Візантії більше півроку, Ольга перейнялася досягненнями найсильнішої на той час християнської держави. Того ж року вона прийняла християнство, але поширити нову релігію на своїй батьківщині їй не вдалося.

Посудомийна машина – Джозефіна Кокрейн

Пані Кокрейн любила влаштовувати у себе вдома гучні вечірки. Тож їй хотілося мати таку машину, яка б мила посуд швидше за її служниць — і била його не так часто.

   Кокрейн сконструювала першу автоматичну посудомийку, що працювала завдяки тиску води. У її винаході мотор запускав роботу колеса всередині мідного бака.

   Після смерті чоловіка-алкоголіка пані Кокрейн залишилася з купою боргів, і це спонукало її запатентувати свій винахід у 1886 році та відкрити власну фабрику з виробництва посудомийок.

Коко Шанель

     Якби не ця тендітна жінка, всі ми, можливо, до цього часу носили б корсети, пишні спідниці і складні багаторівневі зачіски.

  Саме Коко стала першою жінкою-модельєром, яка ввела в моду поняття «розкішна простота» - вона навчила жінок носити брюки, приталені костюми з твіду, маленькі чорні сукні і короткі стрижки.

   Ще світ ніколи б не побачив знаменитих духів Chanel №5, якщо б Мадемуазель Коко не запропонувала своєму другу, парфюмеру Верігіна, піти наперекір стандартам і створити парфуми з альдегідами - синтетичним компонентом, що продовжує стійкість аромату.

                               Автомобільні двірники

                             

Мері Елізабет Андерсон була американським розробником нерухомості, фермером, виноградарем  та винахідником щітки склоочисника.

Одного зимового дня 1903 року Мері Андерсон їхала машиною до Нью-Йорка і помітила дорогою, що водій був змушений відчиняти вікно, аби змітати сніг з лобового скла. Щоразу коли вікно відчинялося, пасажири в салоні автомобіля мерзли.

Пані Андерсон накреслила зразок гумової лопатки, якою можна було орудувати зсередини машини, і 1903 року отримала патент на свою розробку.

Автомобільні компанії забракували винахід оскільки вважали, що пристрій заважатиме водіям зосереджуватися на дорозі. Андерсон ніколи не отримувала прибутку від свого винаходу, навіть коли "двірники" стали звичним елементом конструкції автомобіля.

       Марія Склодовська-Кюрі   

 Французька вчена-експериментаторка польського походження. Перша в історії жінка, яка стала дворазовим лауреатом Нобелівської премії по фізиці та хімії. Вона займалася дослідженням радіоактивності та разом з чоловіком відкрила елементи радій і полоній. Саме завдяки їй ми маємо змогу користуватися рентгеном.

   Домашня система безпеки — Марі Ван Бріттан Браун    

   Натхненна тим, скільки часу буде потрібно поліції, щоб прибути в її район, Браун винайшла першу систему домашньої безпеки. Марі хотіла знайти спосіб бачити, хто знаходиться поза домом, з будь-якої кімнати. Девайс був доволі складний. Камеру приводив у дію мотор, вона їздила вгору і вниз уздовж дверей і визирала у вічко. Поряд з відеосистемою Марі і її чоловік створили двосторонню мікрофонну систему, яка дозволила б спілкуватися між сім'єю і людиною у двері. Знаючи, що поліція або служба безпеки діють повільно, вона вирішила, що у них повинен бути більш швидкий спосіб попередити влади.   Для цього вона винайшла систему, яка була пов'язана з поліцією і службами екстреної допомоги одним натисканням кнопки. 

  Цей винахід був першою системою охоронного відеоспостереження і стало попередником сучасних домашніх систем. Це призвело до створення основи для відеоспостереження, дверних замків з дистанційним керуванням, кнопкового спрацьовування сигналізації, обміну миттєвими повідомленнями з постачальниками послуг безпеки і поліції, а також двостороннього голосового зв'язку. 

Геді Ламар 

 Геді Ламар (9 листопада 1914 — 19 січня 2000 року) — австрійсько-американська акторка та винахідниця. У 1942 році під час Другої світової війни, жінка розробила систему радіонаведення торпеди і технологію, яка стала основою для зв'язку з "розширеним спектром", що сьогодні використовується у мобільних телефонах та Wi-Fi. День народження акторки 9 листопада — названий Днем винахідника у німецькомовних країнах.     

Батько винахідниці родом зі Львова!

Роза Паркс

 (4 лютого 1913 — 24 жовтня 2005)

 Американська громадська діячка, з чиїм ім'ям пов'язаний початок масової боротьби чорношкірих за рівні права в Америці.

1 грудня 1955 року Роза Паркс відмовилася поступитися місцем білому чоловікові в муніципальному автобусі в місті Монтґомері (штат Алабама). За це її заарештувала поліція. Арешт Рози Паркс призвів до 381-денного бойкотування громадського транспорту чорношкірими американцями, організованого баптистським проповідником Мартіном Лютером Кінгом, тоді ще невідомим борцем за права чорних, на знак протесту проти прояву расизму.

  У результаті тривалого судового розгляду 13 листопада 1956 року Верховний суд США скасував закон про сегрегацію в міському транспорті, і за 381 день Роза Паркс була серед перших чорношкірих, хто проїхались міським автобусом.

   Амелія Ергарт

Амелія Ергарт – це найвідоміша жінка-авіатор, перша льотчиця, яка перелетіла Атлантичний океан. У неї були визнання та слава, а її таємниче зникнення і досі хвилює істориків та дослідників із усього світу.  Була також відома як ораторка, письменниця, журналістка та популяризаторка авіації.

    Амелія Ергарт народилася 24 липня 1897 року у Атчісоні штаті Канзас. Вона з дитинства захоплювалася спортом – була чудовою наїзницею, плавала, грала в теніс і стріляла із подарованої батьком гвинтівки 22 калібру. 

   Вперше Ергарт піднялася у небо у 1920 році, це був короткий десятихвилинний політ, а дівчина була лише пасажиром. Відчуття польоту настільки захопили Амелію, що вона почала відвідувати уроки пілотажу. Її першим інструктором була Аніта Снук – одна з небагатьох у ті роки жінок-льотчиць.

   Влітку 1921 року Амелія придбала свій перший літак – яскраво жовтий біплан, якому дала назву "Канарейка" через його забарвлення. Вже наступного року Ергарт встановила свій перший світовий рекорд – вона піднялась на висоту 4300 метрів, вище не вдавалося тоді жодній жінці-пілоту. 

   

Ада Лавлейс

  10 грудня названо Днем програміста на вшанування в цей день першої представниці цієї дуже давньої професії. 

  Ада Лавлейс народилася 10 грудня 1815 року. Вона була єдиною дочкою великого англійського поета Джорджа Гордона Байрона (1788 - 1824) і Аннабелли Байрон.  

  На самому початку своїх занять математикою вона познайомилася з Чарльзом Беббіджем, математиком, економістом, різнобічно освіченою людиною, який пов'язав своє життя з ідеєю створення "аналітичної машини" - першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням.

  Людству потрібно було прожити ще понад століття, щоб зрозуміти великий зміст і значення ідеї Беббіджа, але Ада Августа Лавлейс (таке стало її прізвище після заміжжя) відразу оцінила винахід свого доброго друга і разом із ним намагалася обгрунтувати і показати що воно обіцяє людству. Її рукою більш півтора століття тому були написані програми разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Можна лише дивуватися і захоплюватися тим що зробила ця юна жінка.

  Сам Беббідж залишив після себе тільки величезну кількість креслень, по яких виготовлялася (але не була закінчена) машина. Ада Августа Лавлейс у примітках до статті італійського математика Менабреа, що прослухав лекції Беббіджа і спробував описати його аналітичну машину, зробила винятково точні примітки до статті, які охоплюють перспективу використання подібних машин. 

   На згадку про Аде Лавлейс названий розроблений в 1980 році мова АДА - один з універсальних мов програмування. Ця мова була широко поширений в США, і Міністерство Оборони США навіть затвердив назву "Пекла", як ім'я єдиної мови програмування для американських збройних сил, а в подальшому і для всього НАТО.

  

 Катерина Білокур (1900-1961)

  Катерина Білокур стала відомою завдяки щасливому випадку. Одного разу в гостях вона почула по радіо пісню "Чи я в лузі не калина була?", яку виконувала відома оперна співачка Оксана Петрусенко. Дівчину так вразив її спів, що вона вирішила написати артистці. А в конверт до листа вклала ще й шматок полотна з намальованою калиною.

    Адреси Катерина не знала, то підписала "Київ, Академічний театр, Оксані Петрусенко". Усе ж лист дійшов, а малюнок вразив співачку.

   Після цього до Катерини Білокур прийшов успіх. Її роботи виставляють в області, далі - у Києві, Москві та навіть у Франції.

   У 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі її картини "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" побачив Пабло Пікассо.

"Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ", - сказав він.

Про історії жінок, які змінили світ читайте в книгах: