“Не може існувати наша мрія, коли загублена історії перлина”

 

Сьогодні відзначається Міжнародний день пам’яток та визначних місць та День пам’яток історії та культури в Україні.

З метою популяризації культурної спадщини, звертання уваги широкої громадськості та представників влади до питань захисту і збереження місцевих пам'яток історії, культури та архітектури, в нашій бібліотеці, в рамках відзначення Дня пам’яток історії та культури, проводиться гра- вікторина.

Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

Під час російської агресії проти України під прицілом ворога опинилися не лише українські громадяни та інфраструктура, а й культурна спадщина.
Руйнування пам’яток, удари по закладах освіти і культури, пограбування музеїв ‒ це далеко не повний перелік злочинів. Їхня кількість та свідчення співробітників установ, що постраждали, доводять: йдеться не про окремі ексцеси, а про системну та цілеспрямовану політику.
Культурна спадщина опинилася під прицілом окупантів не випадково, а через їх бажання знищити українську ідентичність. Дії агресора можна розглядати як складову злочину геноциду проти українського народу.

 Вивчайте, пишайтесь та бережіть свою історію! 

"Жовті пелюстки дива!" - майстер клас.

Майстер клас "Жовті пелюстки дива!" - виготовлення картини з вовни. 

Сьогодні в теплій, затишній, спокійній атмосфері, в нашій бібліотеці № 11 для дорослих, відбувся арт-терапевтичний майстер клас по створенню картин "Жовті пелюстки дива!" 

 Своєю майстерністю поділилася з нами Архіпчук Надія Валентинівна. На майстер класі присутні познайомляться з новим видом творчості та навчилися "малювати" вовною.

 Чому саме сонях? Трішки історії:

Батьківщиною соняшника є Північна Америка. Деякі археологи стверджують, що культивування соняшнику почалося раніше, ніж пшениця, і що цю рослину вирощували здавна.

Індіанці мололи насіння соняшнику і використовували їх по-різному, подібно до того, як ми використовуємо борошно та добуваємо олію.

Іспанські завойовники завезли соняшник до Європи на початку 1500-х років. Спочатку рослину культивували заради естетичної привабливості, а в XVIII столітті почали видобувати соняшникову олію. Квітка з далекого краю швидко прижилася в Україні. «Сонячне світло та родючий ґрунт необхідні для росту сільськогосподарських культур».

Соняшник для українців є символом родючості, процвітання, сили та добробуту країни. 

Учасники майстер-класу використовували техніку акварелі,

коли пензлем наносять один колір на папір одним мазком, не чекаючи, поки він висохне, і потім накладають інший колір наступним мазком.

Кожен учасник малював власну картину, використовуючи вовну, шерстинку за шерстинкою. Цей процес вимагає багато часу та уваги, але дозволяє виявити свою фантазію та майстерність.

У процесі такої терапії людина відчуває полегшення під час складних моментів свого життя, що робить її одним з найефективніших способів боротьби зі стресом та негативними емоціями.

Всі учасники отримали велике задоволення від створення картини. 

Картина була створена аналогічно акварелі, коли пензлем наносять один колір на папір одним мазком, не чекаючи, поки він висохне, і потім накладають інший колір наступним мазком. Учасники майстер класу  малювали вовною, застосовуючи спеціальну техніку. Незважаючи на те, що було кілька ескізів, кожен учасник створив свою власну картину. Цей процес вимагає фантазії та майстерності, і є довгим і скрупульозним. 

"Чарівна моя Україна" - виставка картин

В бібліотеці відбулося відкриття персональної виставки картин "Чарівна моя Україна" народної майстрині Катерини Талимонівни Баужі. Катерина Талимонівна мешкає в Солом'янському районі. Брала участь у Міжнародній колективній виставці "Повертайся живим!" 2022 рік, в Софії Київській, м. Київ. та інших.

Пані Катерини працьовита та творча особистість. Вона не знає понять "просто сидіти". Навіть у віці, коли багато зупиняються, вона активно долучається до волонтерської діяльності та створює нові шедеври, які тепер мають шанс здивувати й вразити глядачів на цій виставці. Беручи участь в різних виставках, Пані Катерина вкладає своє серце і душу у кожну роботу, даруючи світу свою неповторну красу.

На урочисте відкриття виставки бібліотекарі запросили музиканта і композитора Ігор Петрович Якубовського. У його виконанні звучали пісні покладені на твори відомих авторів: В. Симоненка, Ольги Ходацької, Олени Міклащук, Ліни Костенко та інші.

Художниця вміло поєднує у своїх творах поняття краси та болю, що краса може існувати поруч зі стражданням, але це саме те, що допомагає нам долати найскладніші періоди.  Її талант дарує глядачам надію на мир та відновлення, нагадуючи, що краса завжди здатна пережити навіть найбільші випробування.

 Катерина Талимонівна Баужа:
– "Необхідно знайомити українців, особливо молодь з нашою культурою та традиціями та з кращими зразками сучасного мистецтва."
Ознайомитися більш детально з біографією художниці можна зісканувавши Qr код.

Чекаємо вас з друзями на виставці картин "Чарівна моя Україна"; вул. А. Мельника, 21 Бібліотека №11.

Шлях до успіху: вчимося на життєвих історіях відомих людей".

Одним із способів підготувати учнів до працевлаштування та вибору професії є надання послуг з професійної орієнтації та консультування. Це допомагає дітям зрозуміти свої сильні сторони та інтереси, досліджувати різні варіанти кар’єри та приймати обґрунтовані рішення щодо майбутньої освіти та кар’єри.

В рамках освітнього проєкту "Інвестуємо в інтелект" працівники Бібліотеки №11, для учнів 10 класів 159 школи організували зустріч з Олександром Радічем - директором по зовнішнім комунікаціям і представником Western Bid в Україні, головним викладачем Академії продажів Western Bid, автором книги "Незламні продавці". 

Ми всі хочемо бути успішними та багатими, але не кожному це вдається. Чому? Комусь бракує знань, а комусь елементарної впевненості в собі. 

Олександр Борисович на лекції поділився своїм досвідом, як досягти успіху. Звісно у кожного бізнесмена бувають злети і падіння, але потрібно вчасно і вміло виправити свої помилки. Як це зробити? Поради від нашого лектора:

• завжди продовжуйте розвиватись, інвестувати в себе і свої навички, ніколи не зупиняйтесь на досягнутому;
•  Успішні люди багато читають. Читайте книги, адже це не лише розширює  кругозір і збільшує словниковий запас, але й допомагає розвивати абстрактне мислення; 
• цифровий світ дає нам унікальну можливість випробовувати себе.
  

 Олександр Радіч виступив з презентацією та розповів про українських людей, історії успіху малих та середніх підприємств, які, незважаючи на всі труднощі, пов'язані з війною та іншими факторами, зуміли відзначитися на світовому ринку.  

 Деякі з цих історій описані в книзі "Незламні продавці", яку Олександр Борисович рекомендуємо прочитати всім, хто цікавиться міжнародними ринками, такими як Etsy, Amazon та eBay.

 

Залучаючи таких експертів до проведення лекцій, учні шкіл можуть визначити моделі мислення та життєві стратегії, які приведуть їх до успіху. Це може надихнути та мотивувати учнів досягати своїх цілей та розвивати навички, необхідні для досягнення успіху. 

«Не створюйте уявних обмежень. Провідна роль, найкращий приз, переможний рахунок, велика ідея, любов усього життя, ейфорійне блаженство – хто ми такі, щоб вважати, що не заслуговуємо на ці багатства, коли вони вже в руках?» Меттью Макконагі, «Зелене світло»

“Здоровий спосіб життя - це стиль на кожен день.”

В рамках виконання Стратегії сталого розвитку України 2030 в нашій бібліотеці проводиться ознайомлення відвідувачів зі Стратегією розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року.

Стратегічне бачення сталого розвитку України ґрунтується на забезпеченні національних інтересів та виконанні міжнародних зобов'язань України щодо переходу до сталого розвитку. Сталий розвиток орієнтований насамперед на людину та поліпшення якості її життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та екологічно чистому, здоровому, різноманітному природному довкіллі.

 Людина сьогодні звикла сподіватися не на захисні сили свого організму, а на могутність медицини.
  Академік Амосов стверджував: «Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим».

Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
  Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі.

 Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу.

 Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. 

Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. 

Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить:

•  на 20% від спадковості
•  на 10% від рівня розвитку медицини
•  на 20% від стану довкілля
• на 50% від способу життя.

 Тому справедливі є слова: «Ваше здоров’я у ваших руках». Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.
  Спосіб життя – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. 

Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

• раціональне харчування;
• оптимальний руховий режим;
• загартування організму;
• особиста гігієна;
• відсутність шкідливих звичок;
• позитивні емоції;
• інтелектуальний розвиток;
• моральний і духовний розвиток;
• формування розвиток вольових якостей.

Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

• Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
• Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
• Правильно організований режим прийому їжі;
• Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
• Щоб їжа не була шкідливою.
  

За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику? Адже морква – це пам’ять, розум. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності. Покращує розумові здібності капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 горіхів. Столовий буряк містить багато заліза, що входить до складу гемоглобіну крові.

Крім основних складових, наша їжа сьогодні дедалі більше містить харчових добавок, які не дають продуктам черствіти, окислюватись, пліснявіти, поліпшують зовнішній вигляд. Державний комітет із захисту прав споживачів України пропонує список шкідливих добавок.

Не можна обминути таку загрозу для здоров’я як генетично-модифіковані продукти, що дедалі частіше появляються на нашому столі. Сьогодні маємо до 60% модифікованої сої, кукурудзи салатної, гороху. Багато вчених світу домагаються, щоб уряди країн заборонили визнавати такі продукти, як такі, що можна вживати в їжу. У нас на державному рівні такого закону нема.

Особиста гігієна – це основа здорового способу життя, умова ефективної профілактики різних захворювань. Це зокрема, гігієна тіла, зубів і порожнини рота; розумової праці.
Звички, які завдають шкоди здоров’ю, життю людини або не відповідають культурним нормам суспільства, в якому живе людина – шкідливі. Найбільш шкідливими звичками- є куріння та вживання алкоголю, наркотичних речовин. Саме ці звички згубно впливають на організм. Найбільше непокоїть, так званий, пивний алкоголізм, який набагато підступний за горілчаний.
Алкоголь в організмі послаблює процеси гальмування в центральній нервовій системі і спричиняє тимчасову, а за регулярного вживання – остаточну втрату таких якостей, як самоконтроль, самокритика, обережність тощо. Алкоголь помітно знижує розумову і фізичну працездатність, гостроту зору, погіршує координацію рухів і точність виконання різних дій, що нерідко призводить до ДТП, тяжких травм і нещасних випадків. Людина швидше стаж алкоголіком, якщо починає вживати алкоголь в молодому віці.
Учені з’ясували: якщо хоча б один раз випити сто грамів горілки, то в головному мозку людини гине дуже багато активних клітин. А конкретніше 7,5 тис. нервових клітин.
Відомо, що нервові клітини не поновлюються.

 Наслідками вживання алкоголю є:

• зниження координації рухів;
• погіршення пам’яті;
• зниження здібностей мислити;
• погіршення зору;
• біль у шлунку, печія, блювота;
• серцево-судинні захворювання;
• порушення роботи головного мозку;
• скорочення тривалості життя.
  

Отже, алкоголь, нікотин та інші наркотичні речовини шкодять всьому організму людини. Вони несуть у собі суспільну і валеологічну небезпеку (деградація особистості, хронічні захворювання, смерть). Тому так важливо покласти край шкідливим звичкам. Краще вести здоровий спосіб життя і не вкорочувати собі віку.

Книжкова країна.

 Всеукраїнський тиждень дитячого читання розпочався, гасло цього року – «Наближаємо Перемогу з книгою». 
До Всеукраїнського тижня дитячого читання бібліотекарі організували для дітей бібліотеки №11 провели квест "Книжкова країна". Метою квесту була популяризація бібліотечного фонду, зацікавлення юних читачів книгою, заохочення до читання українських творів та виховання культури читання. Бібліотекарка провела для учнів екскурсію та познайомила з правилами бібліотеки.

Учасники квесту мали чудову нагоду перевірити свої знання, проявити ерудицію, кмітливість, уміння змагатися в інтелектуальній грі.

 

Під час квесту діти виконували завдання, користуючись різними книжками, які необхідно було відшукати, давши правильну відповідь та віднайти у книжці наступне завдання, розгадували ребурси, шифрограми,  відгадували назви казок,  читали книжки...

 

Діти цікаво, пізнавально та з задоволенням провели час у бібліотеці. Побачили, скільки різних і корисних книг зберігає наша бібліотека.

  

Бібліотекарі організовують різноманітні заходи та заохочують юних читачів до неймовірних пригод та читання книг у бібліотеці!

Чекаємо всіх в нашій бібліотеці!

Літературні герої оживають на сцені.

До Міжнародного дня театру, на запрошення бібліотеки прийняти участь у театралізованому капустнику, завітали учні молодшої школи.Їх познайомили з історією виникнення театру, його традиціями.

Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру у 1961 році. Традиційно він проходить під єдиним гаслом:«Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами».
Слово «театр» походить від давньогрецького слова theatron, що означає «місце, де дивляться». Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса - Діонісіями.
Учасники процесії зображали Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали й танцювали (слово "трагедія" в перекладі з грецької - "гімн козлів"). На історичне походження театру вказує обов'язкова участь у трагедія хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, потім кількість акторів збільшувалась до трьох. В класичну епоху, театр із релігійних, народних уявень перетворився на самостійний вид мистецтва.
Традиційно в театрі граються два найбільш популярних жанри — комедія і трагедія, символами яких стали театральні маски.
Перші шкільні та університетські театри, де учні та студенти грали свої спектаклі за мотивами міфів та легенд, з’явились в Європі в XV сторіччі. Домашні театри в родинах буржуа, як показники високого культурного рівня родини, з’явились майже одночасно з театрами професійними – ще з часів Древньої Греції, ця традиція живе і сьогодні. 

Бібліотекарі разом з учнями грали в театралізованій постановці за повістю-казкою українського письменника Всеволода Зіновійовича Нестайка "Дивовижні пригоди в Лісовій школі
"Пригоди в Павутинії".

 

Звісно ж в лісовій школі є теж уроки і завдання, як і в звичайній школі. 

Учні виконували різні завдання, на перерві грали в квача, слухали музику. 

  

Дітям дуже сподобалось. Вони залюбки читатимуть і надалі твори українських письменників.

Вода - безцінний дар природи

До Всесвітнього дня водних ресурсів, який щороку відзначається міжнародною спільнотою 22 березня, бібліотекарі організували екологічну мозаїку, для учнів молодших класів. Метою заходу було нагадати дітям про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишнього середовища та суспільного розвитку. Діти переглянули навчальний мультфільм про колообіг води в природі. Відгадували загадки, розв’язували екологічні шаради. Захід допоміг розширити уявлення учнів про роль води в житті людей та поглибити їхні знання про водні ресурси і про те, як вода діє на організм. А проведені наукові експерименти відкрили безліч цікавого. 

 

До основних цілей відзначення цієї дати можна віднести такі напрями діяльності, як:

– надання реальної допомоги країнам, що зазнають дефіциту питної води;
– поширення інформації про важливість охорони водних ресурсів.

На нашому заході, бібліотекарі привернули увагу до проблеми забруднення водних артерій планети та збереження їх. Про те, як ми, споживачі впливаємо на забруднення та що ми зможемо зробити для збереження надважливого ресурсу нашої планети.

 

Мало хто замислюється над тим, що кожного разу, коли вони перуть білизну, до сумної картини додається новий смертельний удар. Більшість пральних порошків, що використовуються в Україні, складаються з фосфатів. Коли фосфор потрапляє у водойму, синьо-зелені водорості активно розмножуються. Як наслідок, у водоймах розмножуються синьо-зелені водорості, що призводить до заболочування і подальшого гниття. В результаті у воді розкладаються сотні кілометрів водоростей. У 1980-х і 1990-х роках понад 50 промислово розвинених країн законодавчо обмежили використання миючих засобів на основі фосфатів або взагалі заборонили їх.

Сьогодні вкрай важливо підвищувати обізнаність про важливість води для життя на Землі та раціональне використання водних ресурсів, що сприяє економічному та соціальному добробуту.

Поезія - це часточка душі

З метою пропаганди мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного розмаїття за допомогою віршів і сприяння невеликим видавництвам, ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії, який відзначають щорічно 21 березня.

 Творцями поетичних творів є поети, які поетично сприймають дійність та поетично ставляться до навколишнього світу. Це люди з витонченим смаком, що передають свої відчуття через рими, медіуми гармоній навколишнього видимого-невидимого багатовимірного життя. Це надзвичайні люди: талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими для всього прекрасного. Поезія — це стан їхньої душі, пісня, яка лине із самого серця. Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя, неповторний барвистий опис відчуттів або сприйняття. Однакових поетів не буває, бо в кожному є щось своє, незвичайне.

З кожним поетом асоціюються свої рими, свої думки, свій настрій, свої слова… Вивчаючи творчість того чи іншого поета ми маємо унікальну можливість побути з думками поета наодинці, відкрити для себе його внутрішній світ та настрій.

 І якщо цей настрій співпаде з настроєм читача, то другий назавжди запам’ятає віршовані строки автора, поділиться ними із своїми рідними та друзями.Тоді поетичний твір відродиться заново, набуде нового, неповторного значення. Так він буде відроджуватись ще не один раз, даруючи відраду своїм читачам – важливих цінностей, переживань, почуттів, емоцій. 

Поезія — то безсмертя своєму автору.

Поезія - всесвіту нерви.

Кожна людина колись у житті

Собі задає це питання:

Поезія: що це? Мистецтво чи ні,

А, може, словесне змагання?

Поезія: що це? Гра слів і думок,

Що виклав поет на папері?

А, може, до Вічності ще один крок,

Чи, навіть, до Істини двері?

Поезія: що це? Ніяк не збагну,

Чому лише вибрані в змозі

Так влучно і мудро нам думку свою

Подати у римі, не прозі?

Чому тільки вибрані можуть творить

Безсмертні для людства шедеври?

Й коли все навколо у мороці спить,

Поезія – всесвіту нерви?

Питання лишились: чому та й чому?

Сама я цього не здолаю.

Лиш знову і знову я вірші пишу

До Істини шлях прокладаю...

Валькірія, 2010

Про красу та вдячність

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко

(Івану Драчеві)

Століття - в зачарованому колі,

немов у скриньці втомлений вертеп...

Там, де розсипав Бог насіння волі,

розкинув руки захмілілий степ.

Ще не світало в нім. Ще глупа ніч в нім

гуде гуняво, ніби тятива, -

і не одного в мареві панічнім

холодний піт стрілою пробива.

А хто не спить - і ті зоднаковіли;

їм у безсонні сонячно й у сні...

І тільки слово стереже могили -

як мертвий скіф на мертвому коні.

Пощо ж у мушлі шепоти химерні

про край, де Бог умерти не велів?

Там затишно мелодії в таверні

й поетові у списку кораблів,

там воля - безконечна і бездонна,

там кожен вільний - скіф і гречкосій,

там по сей день тризубом Посейдона

вершиться влада віршів і стихій,

там древній запах молодого тіла

спалахує від погляду, як хмиз...

Там Змієборець (мушля шепотіла)

трима свічу в десниці, а не спис.

Ігор Римарук