“Мовними шляхами Європи”

"Ми Україну мусим збререгти

Її нащадкам нашим передати

Тож переходь на українську ти"

Мова у житті кожного займає по-справжньому визначне місце. Без її знання вкрай складно порозумітися одне з одним, майже неможливо пізнати культуру та історію, непросто відшукати інформацію, яка вас цікавить. Мова супроводжує нас всюди, фактично від початку життя.

До Дня європейської мови, який відзначається 26 вересня кожного року з 2001 року, в нашій бібліотеці була проведена мовна вікторина. 

Під час вікторини були представлені цікаві факти про європейські мови та підкреслено, як ми можемо дізнатися про інші культури через їхні мови.

Відвідувачі мали змогу перевірити свої знання за допомогою мовних ігор та шарад. 

 

«Знати багато мов – означає мати багато ключів від одного замка» Вольтер. 

У Європі існує понад 225 корінних мов, не враховуючи навіть тих, що з'явилися на континенті завдяки імміграції. 
Європейські дні мов дають нам можливість цінувати та популяризувати всі європейські мови та культури:

• Заохочує вивчення мови в будь-якому віці.

• Сприяти міжкультурному розумінню.

• Урізноманітнити діапазон мов, що вивчаються.

• Підвищення обізнаності про важливість вивчення мови для посилення багатомовності та міжкультурного розуміння;

19 лютого 2009 року побачив світ «Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення».
Збереження всіх мов, навіть рідкісних, дуже важливе як з точки зору збереження людського культурного розмаїття, так і з наукової точки зору - багато зникаючих мов залишається важко описати лінгвістами (а іноді навіть не описані)) і становлять великий інтерес для порівняльно-історичного мовознавства, , етнографією, етнологією, культурною антропологією.

Дізнатися, яка мова зникає у вашій або будь-якій іншій країні, можна тут.

Зникаючі мови України: 

Ногайська мова (Nogai)

Належить до ногайсько-кипчакської підгрупи північно-західної (кипчакської) групи тюркських мов.

Караїмська мова (Karaim)

Караїмська мова має три діалекти: кримський, який майже повністю збігається з середнім (orta yolaq) діалектом кримськотатарської мови, за винятком гебраїзмів, тракайський (діалект литовських караїмів), галицький.

Румейська мова (Mariupol Greek)

Румейська мова - близька до новогрецької мови, але є самобутною та окремою мовою. Цими мовами розмовляють ще з кінця 18 століття.

Також тавро-румейська мова, кримсько-грецька мова — мова (іноді класифікується як діалект) приазовських греків (румеїв), що були переселені до Північного Приазов’я з Криму в 1778 році.

Урумська мова (Urum)

Урумська мова - мова греків приазов'я якою розмовляють на території Запорізької та Донецької області. Це тюркська мова, дуже близька до кримськотатарської, яка зараз переживає не найкращі часи.

Сьогодні урумська мова належить до низки найбільш загрожених мов народів України, офіційно не використовується у громадському житті.

Кримськотатарська мова (Crimean Tatar)

Серед мов України кримськотатарська посідає третє місце за чисельністю носіїв після української.

Сучасна кримськотатарська, кримо-татарська, киримлицька мова, так само як і інші тюркські мови регіону веде своє походження від середньовічної тюркотатарської мови - однієї з основних мов діловодства центральної Євразії у ординську епоху - епоху існування багатонаціональної держави, царства Ординського, нарівні із середньовічною ойрат-монгольською і староруською.

У березні Міністерство реінтеграції на тимчасово окупованих територіях ухвалило рішення, що буде створена робоча група, яка зафіксує правопис кримськотатарської мови, що базується на латинському алфавіті. Бо зараз кримські татари послуговуються і кириличним алфавітом, і латинським.

Як ефективно вивчати мови:

• Займатися мовою необхідно щодня. При нестачі часу виділяй хоча б 10-15 хвилин для читання або повторення нових фраз. Особливо ефективно займатися вранці.
• Контекст – наше все. Ніколи не вивчай окремі слова, використовуй контекст по максимуму. Наприклад, якщо ти запам’ятав вислів «strong wind», то одне з слів автоматично викличе в пам’яті друге.
• Особливо корисно виписувати вже готові окремі фрази і намагатися використовувати їх якомога частіше в мові.
• Корисно заучувати невеликі тексти та діалоги. 
• Не бійся помилок, бійся не виправлених помилок. Ніколи і нічого не залишайте неперевіреним. Краще уточнити двічі.

Ми часто забуваємо, наскільки нам пощастило жити в добу програм для вивчення мов. Найпростіший і доступний спосіб вивчити англійську мову — використати наявні ресурси в Інтернеті:

American English at State

з Duolingo — весело!

Еngvid 

Англійська для буденних ситуацій.

ВВС

Бібліотека безкоштовних електронних та  аудіокниг різними мовами.

"Без мови немає країни —. Мову, як матір, любіть!"

«Бабин Яр – подих вічного болю»

 

Голокост під час Другої світової війни є серйозною, незагоєною раною в історії України. Жертвами цього злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну та релігійну спільноту.

Чому це важливо пам'ятати. Трагедія у Бабиному Яру — один із найжахливіших символів Голокосту. Вона, поряд із нацистським «табором смерті» Освенцимом, стала символом масового знищення євреїв у Східній Європі та прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі ідеології.

В бібліотеці представлена виставка - пам'ять, про події, що відбувалися в ті часи в Бабиному Яру.

Що трапилося в Бабиному Яру?

Бабин Яр у Києві був "ареною" одного з найбільших масових розстрілів євреїв на окупованій Німеччиною території. Операція проходила 29 і 30 вересня 1941 року.

 Детальніше. Формальним приводом для розстрілів була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало німецьких солдатів та офіцерів. Місцем масових розстрілів обрали Бабин Яр — балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри (її ще називають Дорогою смерті). Подекуди вона сягала 50-метрової глибини. Наприкінці її влаштували ворота. За них пропускали групами по 30-40 людей. Попередньо жертв примушували роздягатися, відбирали особисті речі.

Поліцаї дубинками гнали людей до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники.Тіла розстріляних скочувалися по на дно балки. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею. З 29 вересня по 11 жовтня 1941 року вбили майже все єврейське населення міста, а це понад 50 тисяч чоловіків, жінок та дітей. Тільки у перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом — ще близько 17 тисяч осіб. За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч людей: євреїв, ромів, радянських військовополонених, учасників українського руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». 

У щоденниках і спогадах багатьох киян згадується зловісний наказ, що з'явився напередодні 28 вересня 1941 року, написаний трьома мовами (російською, українською та німецькою). У наказі йшлося про те, що всі євреї міста Києва повинні зібратися зі своїми документами, речами та продуктами харчування "на вулицях Мельника і Доктерівській (Мельникова і Дегтярівській)". Ті, хто не з'явиться, будуть розстріляні. Тих, хто наважиться пограбувати залишені євреями будинки, також розстріляють.

Німецькі війська продовжували чинити тут масові вбивства, поки радянські війська не зайняли Київ у 1943 році.
Це місце об’єднує нас у скорботі та об’єднує в усвідомленні необхідності шукати та підтримувати взаєморозуміння між нашими народами.

Бабин Яр - це трагедія всього людства, але вона сталася на українській землі. Саме тому українці не мають права її забувати.

Творча зустріч з Мариною Павленко

Сьогодні поспілкувалися з однією з найпопулярніших сучасних письменниць із Черкащини Мариною Павленко. Вона приїхала до Києва на наше запрошення і провела дві захопливі зустрічі з учнями НВК "Ерудит".

Марина Павленко - українська поетеса, письменниця, художниця, науковець, педагог. 
Живе спілкування з українською письменницею запам'ятається надовго. 

Марина Степанівна захопливо й артистично розповідала про свої твори – «Русалонька із 7-В» і «Домовичок з палітрою» "Класнюча дівчинка", "Райдуга в решеті" - про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцової, Василя Стуса, Ірини Жиленко. Чим живуть, що спільного зі своїм автором мають її яскраві героїні – Софійка («Русалонька із 7-В»), Юлька («Моя класнюча дівчинка»). 

Представила «Абетку-чистомовку», яку написала мама письменниці Ольга Павленко. Абетка в якій геть усі слова починаються з однакової літери (тавтограми).  

Дякуємо за позитивні емоції, неповторні миті радості і щастя, які пані Марина подарувала і учням, і всім присутнім. 
 

“Мир на землі - це затишок і тиша”

Є у мене мрія невеличка,

Щоб коли прокинусь —

не було війни.

І ота хатинка білоличка

Забуяла квітом по весні.

Щоб усі додому повернулись,

Всі, кому прийшлось під час війни

У далекім краї опинитись,

України-неньки ріднії сини!

Щоби діти більше не лякались,

Не страждало наше щоб село,

А дорослі до роботи брались,

Щоб ще краще в нас життя було!

21 вересня в усьому світі відзначають День миру.

  Для України це свято має особливе значення. Для когось мирне життя — це буденність, а для українців — це мрія. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування. А з 2022 році Україна величезною ціною бореться проти російської агресії, щоб наші нащадки ніколи не знали війни. Ми щодня змушені виборювати право жити під мирним небом. Мир справді має дуже важливе значення і наш народ по-особливому це відчуває зараз.

   Символом Міжнародного дня миру є білий голуб з оливковою гілкою, який після Другої світової війни почали називати “голубом миру”. Вперше цей символ представили 1949 року на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що відбувався у Парижі.

   Міжнародний день миру був заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з метою зміцнення миру в усьому світі, припинення вогню, підкреслити безглуздість воєн, відмови від насильства та підвищення обізнаності про мир серед населення усього світу, підкреслити важливість миру між усіма країнами і безглуздість воєн.
   Генеральна Асамблея ООН закликає всі народи та держави скласти зброю та дотримуватись перемир’я протягом хоча б 24 годин.
За традицією День миру розпочинається з удару в Дзвін Миру, який знаходиться у західній частині саду перед будівлею Секретаріату.

Мир – це не просто складання зброї, а набагато більше. Мир – це про світ, у якому ніхто не вмирає через чиїсь прагнення захопити більше територій та підкорити собі більше народів. Мир – це коли земля не здригається від бомб та ракет. Мир – це жити у світі, в якому люди ставляться з гідністю один до одного незалежно від раси, переконань та поглядів. Мир – це коли діти можуть обійняти свої батьків, а у небі летять лише птахи. Мир – це не лише думати й говорити про нього, а й щось робити для цього.

До Міжнародного дня миру в нашій бібліотеці проходить виставка, яку ви можете відвідати. Також бібліотекарі провели для дітей 324 школи майстер - клас "Символ миру".

“Дивись кіно - читай книжки!”

              Щороку у другу суботу вересня святкують

                              День українського кіно.

Свято з'явилося з виходом президентського указу 12 січня 1996 року. Не зважаючи на те, що це професійне свято працівників кіноіндустрії, відзначити його може кожен українець. Адже кіно — це мистецтво, яке здатне формувати національну свідомість, протистояти ворожій пропаганді та доносити правду через екрани. Протягом кількох останніх років кіноіндустрія в Україні стрімко розвивається, тож згадаємо, з чого все почалось:

• Перше українське кіно зняли у вересні 1896 року. 
• Містом-родоначальником української кінематографії став Харків.
•  Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ у Харківському оперному театрі. Кіно того часу — своєрідний атракціон з анімованим показом фотокадрів Федецького.
• Першою українською кіноактрисою була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві.
•  Всеукраїнське фотокіноуправління, на меті якого був розвиток українського кіно, заснували у 1922 році
• Інша знакова дата, варта уваги, це 1928 рік — початок діяльності кінофабрики, що нині нам відома як кіностудія імені Довженка. 
• Вже у 1930 році на ній було знято повноцінний звуковий фільм із цікавою назвою «Симфонія Донбасу».

Історію української кінематографії читачі бібліотеки дізналися з розповіді бібліотекарів та з книжок представлених на виставці. 

Українська школа кіно виховала багатьох відомих людей. Серед них Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Марк Донський, Сергій Параджанов, Леонід Биков, Леонід Осика, Іван Миколайчук, Богдан Ступка та їхні талановиті творчі послідовники. 

Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. Українська кіногалузь сьогодні одна з небагатьох, що вселяє надію й оптимізм, демонструючи якісно нові зміни і результати, які говорять самі за себе: з кожним роком кількість українських фільмів зростає. 

 

З кожним роком український кінопродукт має все більший попит, як вітчизняним кіноглядачем, так і на престижних міжнародних кінофестивалях.

Дайте відповідь на 10 запитань і перевірте, як добре ви знаєтеся на українському кіно.

Кіно дає нам можливість без жодних перешкод відчути смак перемоги, дарує почуття щастя та радості. Тому частіше відкривайте для себе чудовий світ кіномистецтва!

 

Цікаво знати!!! 

Демонстрування кінематографу (сінематографії) в Києві почалося з 1897 року у приміщенні Бергоньє театру. Наприкінці XIX ст. з'явилися перші стаціонарні «ілюзіони» — кінотеатри Шанцера, «Корсо», «Експрес», розташовані на Хрещатику.


Саме в Києві створили перші заклади, які по праву претендували на назву "кінотеатр". За комфортністю вони могли змагатися з кращими театрами, а музичний супровід в них забезпечували повноцінні оркестри.

З 1997 року Україна висуває фільми на премію «Оскар», однак першим фільмом який представив Україну є кінострічка «Мамай» Олеся Саніна 2003 року.

Сьогодні Україна створює кіно разом з Болгарією, Грузією, Польщею, Італією, Францією, Нідерландами та багатьма іншими країнами Європи. Наші сучасні стрічки показують в кінотеатрах по всьому світу та вони беруть участь у найпрестижніших кінофестивалях.

“Найсвітліша дорога — дорога до знань”

 У п’ятницю, 1 вересня, в Україні святкують День знань.

У перший осінній день по всій країні в навчальних закладах лунають перші дзвінки, сповіщаючи про початок нового навчального року. Відповідно до закону про загальну середню освіту, в День знань – 1 вересня- починається навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. За законодавством, в Україні діє 11-річна система навчання і введено обов’язкову дошкільну освіту з п’яти років. Крім того 1 вересня починаються заняття і в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах. У цих закладах, як правило, проводять урочисті збори тільки для першокурсників: проводиться посвячення в студенти.

   Історія свята
   За багатьма джерелами історія цього свята почалася в Нікеї в 325 році, коли римський імператор Костянтин Великий, який визначив християнство основною релігією, зібрав перший Вселенський собор. Одним з важливих рішень цього собору було те, що дата 1 вересня з того моменту вважалася початком нового року.
   Церковно-державне свято Новоліття у нас стали відзначати лише з 1 вересня 1492 року. Ну і оскільки всі школи того часу були створені при церквах, то і навчання в них логічно починалося з церковного нового року. Навіть коли з 1700 року за рішенням Петра Першого офіційно новий рік почали обчислювати з січня, дата початку навчання формально залишилася колишньою, але могла варіюватися від кінця серпня до середини вересня.
   До середини 30-х років XX століття точної дати початку навчального року не було. Згідно з постановою радянського уряду від 14 серпня 1930 року, “всі діти у віці 8-10 років повинні були бути прийняті в школу восени”.
   Єдину дату початку навчального року було встановлено в 1935 році : для всіх дітей вона була призначена на 1 вересня.
   Саме свято з’явилося лише через 50 років , а разом з ним і безліч інших шкільних традицій, в тому числі і останній дзвінок. Особливе значення 1 вересня має для першокласників, які в цей день роблять важливий крок. Школа означає перехід з зовсім безтурботного дитинства в період відповідального навчання.

  Ми завжди раді допомогти вам підібрати потрібні книги для навчання дітей, студентів та для самоосвіти. Запрошуємо відвідати нашу виставку.

А ще  ми пропонуємо Вам пригадати свої шкільні роки пройшовши  нашу вікторину: