вівторок, 11 квітня 2023 р.

Набат скорботи

 

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

   Дата встановлена в пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. 
В нашій бібліотеці проходить виставка-спомин про ті жахливі для людства подіїї. Пам'ять - це те, що зберігає і підтримує в нас людяність та доброту

    Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
   З початком Другої світової війни та захопленнями нових територій, зростає й мережа концтаборів. Часом це були просто обгороджені шматки поля без будь-яких укриттів або споруд. У цих нелюдських умовах, без їжі, води, медичної допомоги, тримали тисячі військовополонених, захоплених Вермахтом у літню кампанію 1941 року. Вони, власне, були приречені на болісну смерть. Вбивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також «звичайними» концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше — газові камери. Трупи спалювали у крематоріях.

   Неодноразово приречені на смерть ув’язнені робили спроби втечі з таборів, часто вдалі. Вони потрапляли в ряди загонів опору у Франції, Югославії, Італії.

   Але були й випадки масових повстань у таборах. Одне з них — повстання в таборі смерті Собібор. Його очолив уродженець Кременчука, лейтенант  Олександр Аронович Печерський.
    14жовтня 1943 року в’язні табору смерті під керівництвом Олександра Печерського та Леона Фельдхендлера підняли повстання. Повсталі змогли вбити 11 (за іншими даними — 12) есесівців з персоналу табору й кілька охоронців-українців, але захопити склад зброї не вдалося. Охорона відкрила вогонь по ув’язнених, яким довелося прориватися з табору через мінні поля. Їм удалося зім’яти охорону й піти в ліс.
    З майже 550 ув’язнених робочого табору 130 не брали участі у повстанні (залишилися в таборі), близько 80 загинули під час утечі. Інші втекли. Всіх, хто залишився у таборі, наступного ж дня вбили. Після втечі німці влаштували пошук утікачів. Спіймали й тут же розстріляли 170 осіб. На початку листопада 1943-го німці припинили активні пошуки. Відтоді й до звільнення Польщі ще близько 90 колишніх в’язнів Собібора (тих, кого не зловили) видало німцям місцеве населення або їх убили колабораціоністи. До кінця війни дожили лише 53 учасники повстання.
    Одразу після втечі ув’язнених табір закрили та стерли з лиця землі. На його місці німці зорали землю, засадили її капустою та картоплею.
В результаті тривалого археологічного дослідження були виявлені газові камери Стебного табору Собібора в Польщі, зруйновані фашистами в 1943 році
     Також були повстання й утечі в інших таборах: Треблінці, Варшавському гетто, Маутхаузені й Бухенвальді.
    Наймасовішою була втеча з Маутхаузена у ніч на 3 лютого 1945 року. 186 сходинок смерті з гранітною глибою в 50 кг на плечах 8-10 разів на день
Понад 500 ув’язнених — переважно полонені радянські солдати та командири — закидали вежі з охороною камінням, колодками, вогнегасниками, мокрими ковдрами, замкнули колючий дріт, що був під напругою, й вирвалися з табору.. Підрозділи СС, Вермахту, Гітлер’югенду за допомогою місцевого населення переслідували й по-звірячому вбили 410  військовополонених, які втекли з концтабору.

11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона. Незабаром передові частини американців увійшли в табір.
    Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.
    Усього нацисти збудували 14033 концтабори.
    На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення. Серед загиблих — 5 млн громадян колишнього Союзу, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.

Будь-які спроби виправдати ці злочини є злочином перед пам’яттю про загиблих.

Немає коментарів:

Дописати коментар

“За долю України став Майдан”

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасн...

Мітки

8 березня (4) Безпека дитини (8) безпечний Інтернет (11) Великдень (7) Винаходи (5) Виставка картин (4) Виставка робіт (5) виставка художніх робіт (6) Відомі люди (27) Вікторини (21) Всесвітній день авіації і космонавтики (3) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (4) голодомор (6) Голокост (5) День Гідності та Свободи (6) День Державного Прапора України (6) день Європи (5) День захисника України (9) День знань (9) День книги (18) День незалежності України (10) день пам'яті (11) день родини (7) День Соборності (7) День української мови та писемності (10) Екологія (17) Європа (9) здоровий спосіб життя (40) ігрове навчання (14) книги (63) книжкова виставка (24) літературна мандрівка (8) майстер-клас (23) Масляна (5) Математика (3) Мистецтво (22) Музика (8) Небесна Сотня (7) Новий рік (14) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) патріотичне виховання (6) Письменники (62) Письменники України (60) Подорожі (5) Різдво (6) Святий Миколай (6) свято (26) Сторінка історії (57) У світі права (10) Україна (156) українська мова (11) українська письменниця (15) українська поетеса (6) український письменник (12) Українські сучасні письменники (14) Урок історії (19) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (2) Цікавинки (133) Чорнобиль (3)