вівторок, 25 травня 2021 р.

Мандрівка у чарівний світ бібліотеки.

Бібліотека – книги храм.
І знань безмежне море і надія.
Палкий вогонь незгасних поривань,
Що наше серце й душу гріє. 

На пізнавально-оглядову екскурсію «Чарівний світ книги», мета якої залучити учнів до читання книг, навчити їх користуватись бібліотекою, виховувати любов до книги і бережливого ставлення до неї, завітали учні перших класів, школи № 324.

 Бібліотекарі познайомили учнів з правилами користування книгою та бібліотекою, адже книга – це найцінніший скарб людства. 
 Книга була і залишається головним джерелом інформації та знань. 
На екскурсії співробітники бібліотеки розповіли про різницю між абонементом та читальною залою; про те, що таке бібліотечний каталог, і з чого він складається; про правильне розміщення та умови швидкого знаходження книжок на стелажах; про те, як упізнати бібліотечну книжку.
Показали скільки в нашій бібліотеці є багато різних та цікавих книжок. Всі вони розставлені на стелажах за певними правилами. 
                   
                   
Юні книголюби із зацікавленістю знайомилися з книжковими експонатами, представленими на виставці.
Для дітей розповіли пізнавальну казку по комах.


Бібліотека чекає з радістю вас. До нових зустрічей!

понеділок, 24 травня 2021 р.

«Мандрівка стежками слов’янської писемності»

 В нашій бібліотеці відбулася культурологічна година, до Дня слов’янської писемності і культури. Читачі отримали інформацію про засновників слов'янської культури та писемності, Кирила і Мефодія, дітям було цікаво пограти в ігри, які підготували бібліотекарі, писали глаголицею, розгадували ребуси. Всі залишилися задоволеними. 




Кожна культура і мова є безцінним надбанням людства, дзеркалом, яке відображає душу народу, його історію, звичаї, уподобання. Як держава, так і громадськість мають постійно дбати про підтримку й вільний розвиток мов і культур усіх етносів, які проживають в Україні.
Початок слов'янській писемності дали два великі слов'янські просвітники – брати Кирило і Мефодій.
 Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 863 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
 Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Крім того, брати-греки переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир.
З літопису відомо, що першими словами, накреслені ними буквами нової абетки, були початкові рядки Євангелія від Іоанна: «Спочатку було Слово, і Слово було до Бога, і Бог був Слово». 
 Чимало дискусій у науковому світі викликала діяльність Кирила і Мефодія, з іменами яких пов'язують створення слов'янської абетки. Ґрунтовне дослідження абетки, яку умовно названа кирилицею, зробив український філолог, відомий також як Митрополит Іларіон. Його праця "Слов'янське письмо перед Костянтином" переконливо доводить правдивість оповіді Чорноризця Храбра, який писав, що Євангеліє і Псалтир "руськими письменами писані". Ця подія датується зимою 860-861 рр. Якщо це вже сформована писемність, то що ж тоді створив Кирило? Це питання не дає спокою вченим ось уже протягом кількох століть.
  Деякі вчені вважають, що Кирило створив не кирилицю, а глаголицю, кирилиця ж виникла на зміну складній глаголиці аж у кінці ІХ століття. І автором її був Климентій, учень Кирила.
   Останнім часом на користь цього погляду висуваються нові аргументи, зокрема в зв'язку з віднайденням на стінах у Київському Софіївському соборі азбуки, що має 27 літер, серед яких 23 грецьких і 4 слов'янські (Б, Ж, Ш, Щ). На підставі складу софіївської азбуки можна зробити висновок, що вона являє собою один з варіантів грецько - слов'янського письма.

 Глаголиця вважається давнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження. Азбука глаголиці складалася з 39 літер. На відміну від кирилиці, глаголиця має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек, з'єднаних між собою, що дуже утруднює оволодіння цією системою слов'янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер. Більшість вчених гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов'ян Моравії та Паннонії, де разом зі своїм братом Мефодієм він запроваджував церковні відправи слов'янською мовою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах. 
  Лише любов до власної історії, плекання та примноження культурної і духовної спадщини свого народу є рушійною силою морального та духовного розвитку будь-якого суспільства. 

 Запрошуємо всіх до бібліотеки! У бібліотеці ми запропонуємо вам книги, які допоможуть перевірити свої знання та навички культури мовлення, або відкрити для себе щось нове.







пʼятниця, 21 травня 2021 р.

Палітра культур

   Всесвітній день культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку відзначається щороку 21 травня.
 2️1 травня 2️0️03 року вперше відзначався Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. У зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура звернувся до міжнародної громадськості з наступним посланням: «Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 2️0 грудня 2️0️0️2️ року в резолюції 57/249 «Культура і розвиток» ухвалила проголосити 2️1️ травня Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку і запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, інформувати громадськість про цінность і важливость розмаїття культур і, зокрема, сприяти за допомогою освіти та засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності.
 Святкування Дня культурного різноманіття в ім'я діалогу та розвитку засноване на засадах резолюції ООН, згідно з якими повага до культурного різноманіття, всебічний розвиток людства і захист прав людини доповнюють один одного.
Україна – багатонаціональна держава. Історія і культура народів, які її населяють, розвиваються у тісному взаємозв’язку. Серед перших законодавчих актів, прийнятих після проголошення незалежності України, були Декларація прав національностей України (1991 рік), Закон України “Про національні меншини в Україні” (1992 рік).

  Національно-культурні товариства в Україні створили азербайджанці, ассирійці, албанці, болгари, башкири, білоруси, буряти, вірмени, греки, грузини, гагаузи, дагестанці, естонці, євреї, інгуші, казахи, караїми, комі-перм'яки, корейці, кримські татари, курди, киргизи, кримчаки, литовці, молдовани, німці, осетини, поляки, роми (цигани), росіяни, румуни, словаки, татари, турки-месхетинці, угорці, узбеки, чехи, чеченці.

  Сьогодні в бібліотеці, разом з учнями 6 -Б класу 159 школи, ми розкрили "палітру культур" інших країн світу. .

  Як ви вже добре знаєте, що будь-яке знайомство та спілкування починається з привітання, тому ми також розпочали свій урок з привітання.

Спробуйте і ви разом з нами!
Вітаю!..
Hello– англійською
Hola – іспанською Ciao – італійською
ДОбър ден - болгарською
Salam – арабською Салем – казахською
Ya sou – грецькою Hej – швецькою
Nihao – китайською Гамарджоба – грузинською
Salut – французькою Shalom – єврейською

Здійснили віртуальну подорож країнами світу, розгадували вікторину, ребуси. Учні поділилися цікавими фактами про культуру різних країн.
Щоб розгорнути вікторину на весь екран, натисніть на квадратик у правому верхньому куті, у варіантах відповідей можна скористатися під казками, у правому куті є інформаційне вікно. 



Скільки б не було країн, у кожної своя культура і традиції, які потрібно берегти і розвивати.

середа, 19 травня 2021 р.

Українські вишиванки - наче райдуги світанки

 Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй. Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня.

  Мета святкування заходу – приєднатися кожному до національних традицій та звичаїв українського народу, до збереження і використання вишиванки, як унікального феномену культурного надбання нації та поширення культурних традицій в Україні.

Вишиванка – це не просте вбрання! Це один з найдавніших українських атрибутів, символічна річ для кожного українця. Адже національне вбрання – носій традицій, в її орнаменті можна побачити сліди історії нашої країни, нашого народу та свого роду.





 Традиційно з року в рік люди у вишиванках влаштовують паради, марші, а також проводяться різні масштабні конкурси, такі як «Краще фото»

  Вишиванка – це наша національна гордість. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Наша вишивка – то пісня України,
Нашої священної землі.
В ній співають ранки солов’їні
Квітом розквітаються гаї.

  Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія.  

 Так склалось, що в Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.

Бібліотекарі нашої бібліотеки провели майстер - клас з дітьми дитячого садка по виготовленню  плаття - вишиванки.


 






вівторок, 18 травня 2021 р.

У світі культури, у світі музеїв

 Сьогодні, 18 травня світова спільнота відзначає Міжнародний день музеїв, адже музеї є важливим джерелом культурного обміну, збагачення культурної спадщини, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.



Музей — це те місце, де ми маємо можливість зустрітися з минулим, відчути сьогодення та побачити майбутнє. Саме тут, у музеї, ми можемо познайомитись із важливими історичними подіями і особистостями, дізнатися більше про свій край, свою Батьківщину, свій народ, традиції та звичаї.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні  Міжнародної ради музеїв була прийнята пропозиція про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

Вважається, що саме через музей суспільство висловлює своє ставлення до історичної та культурної спадщини. Збираючи та зберігаючи пам'ятки матеріальної і духовної культури, працівники музею ведуть велику науково-освітню, виховну, дослідницьку діяльність.

Сьогодні музеї є безцінними джерелами пізнання, які освячують наше долучення до культурно-історичних цінностей і духовних реліквій. Саме завдяки їм відбувається дбайливе збереження та популяризація самобутнього спадку рідного народу та краю.

Заходячи до музею кожен має змогу гортати важливі сторінки історії. Це надихає!..

Зичимо всім музейним працівникам України успіхів у трудовій діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення горизонтів наукових та професійних успіхів. Дякуємо вам за неоціненну працю і бажаємо особистого щастя і успіху в професійній діяльності майбутніх починаннях!



Я відчуваю запах терпкий В вагоні тому, що мчав мене на дно... "



       18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу | Консульство України в Малазі 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено 180 014 осіб. Того дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з корінним народом Кримського півострова.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
  В нашій бібліотеці відбувся кіноперегляд фільму Ахтема Сеїтаблаєва "Чужа молитва"
Довга дорога на схід
   Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах. Люди погано харчувалися, що спричинило високу смертність. Кримська татарка Тамара Протасова пригадувала умови свого транспортування: «До самої смерті не забуду почуття приниження, коли нас, як стадо тварин, заштовхали в товарні вагони і довгі дні та ночі везли затравлених, завошивлених, голодних. Люди помирали. На коротких зупинках солдати викидали трупи із вагонів. Хоронити було ніколи: паровоз давав гудок і ешелон рухався далі» . Її одноплемінник Ділявер Еннанов розповідав: «На шляху двері вагону відкривалися на коротких зупинках, коли вважала за потрібне охорона. На зупинках думали про воду… виносили із вагонів покійників. На більш тривалих зупинках із наявних продуктів, хто встиг що схопити з дому, під наглядом конвоїрів готували собі їжу. За два тижні шляху ті, хто витримав це перевезення, страшно вихуділи, завошивіли, стали непізнаваними".

За підрахунками дослідників, людські втрати під час перевезення кримських татар ешелонами на схід становили 7 тис. 889 осіб .
Осіб, депортованих із Криму, зарахували до категорії спецпоселенців, виселених довічно.
   Внаслідок поганих кліматичних та  санітарно-побутових умов, непосильної праці та хвороб у нових місцях проживання кількість кримських татар різко зменшилася. За різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих, загинуло за перші три роки. Станом на 1 січня 1953 р. у Радянському Союзі проживало 165 тис. спецпоселенців кримськотатарської національності, з них 46 тис. 461 чоловіків, 64 тис. 53 жінки, 50 тис. 220 дітей. Окрім цього, режим спецпоселень сприяв руйнуванню етнічної єдності, мовної спільності кримськотатарського народу, знецінивши такі норми як право на життя, честь і гідність людини.
  19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради  СРСР прийняла Указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР". Приєднання Криму до України мало особливе значення. Суттєво змінювався статус півострова , а Україна таким чином приймала на себе частину морально - правової відповідальності за депортації 1944 р.



субота, 15 травня 2021 р.

Літературна подорож Європою

 Рада Європи це свято відзначає 5 травня, 9-го – Європейський Союз. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році. Пізніше Європейський Союз започаткував свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, саме тому його називають ще «Днем Шумана».
  Декларація Шумана вважається відправною точкою на шляху до Дня Європи.
  Наша держава єдина в Східній Європі, де свято відзначається на офіційному рівні. Ще в далекому 2003 році Президент країни Леонід Кучма підписав Указ № 339 від 19 квітня, згідно з яким третя субота травня була оголошена святом Дня Європи в Україні. 
  Країни-засновниці ЄС — Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і Федеративна республіка Німеччина. Термін їхнього членства перевищує 60 років.

  Безсумнівно, книги допоможуть здійснити подорож у часі, пізнати традиції країни, її звичаї, побачити визначні місця та дізнатися про культурну спадщину тієї чи іншої країни.  Бібліотекарі підготували літературну вікторину, де потрібно з'єднати фото книг відомих авторів з картинкою країни звідки автор. Щоб відкрити вікторини на повний екран, зверху у правому куті натисніть на квадратик.< 




пʼятниця, 14 травня 2021 р.

«У жорнах репресій»

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

 Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, в 1938-му 106096, в 1939-му 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му році. 

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД 1937 року про репресування "колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів". Проте наявні документи НКВД свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь.

Цей наказ запроваджував ліміти (плани) на покарання людей. Вироки за першою категорією означали розстріл, за другою – ув’язнення в таборах ГУЛАГ (Главное управление лагерей), з яких багато хто так і не повернувся живим.

Барак у ГУЛАГу

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори. 

Терор в Україні знищив політичну, мистецьку та наукову еліти, деформував суспільні зв’язки, зруйнував традиційні ціннісні орієнтації, поширив суспільну депресію та денаціоналізацію.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня - у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч репресованих комуністичною владою. 








четвер, 13 травня 2021 р.

День сім'ї

 Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день сім'ї.



Сім'я для кожної людини є дуже важливою для життя. Народжуючись на світ, маленька людина набуває маму і тата, а виростаючи обзаводиться власною сім'єю. 

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня . Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН , коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. Вперше це свято було відзначено 15 травня 1994 року.

Родина та сімейні стосунки – одні із  найважливіших речей у нашому житті. Сім’я, родина, рід - є основною опорою, «стовпами» для становлення нас, як особистості. До цих головних надбань людського суспільства ми, українці, завжди ставилися й ставимося з особливою святістю та повагою. Хто ще може підтримати, втішити, допомогти, вислухати та дати слушну пораду у важких життєвих ситуаціях, як не найрідніші люди. Хто щиро розділить радість у моменти щастя, як не близькі та кохані.  Ми маємо це цінувати і пам’ятати, дякувати нашим пращурам за цінні поради і настанови щодо створення родинного вогнища і підтримання його. Не дивно, що прийнято відзначати таке чудове свято!



День сім'ї – це те свято, коли особливо хочеться об'єднатися зі своїми рідними і близькими, сказати один одному теплі слова кохання, приділити увагу і турботу, подарувати невеликий презент або просто подзвонити. Сім’я – це те, що дає нам сили. Любов – це те, що гріє наші серця. Вірність – це те, що змушує вірити в чудеса і повністю довіритися близькій людині. Світле свято! Від усієї душі хочемо побажати вам благодаті, миру, взаєморозуміння і теплоти у ваших відносинах. Нехай ангел-охоронець, який вас оберігає, вкриває своїм крилом від усього підступного, яке нам іноді посилає доля. Нехай його всеосяжний погляд стежить за вами, а турботливий голос підказує вам правильний шлях. Завжди пам’ятайте, що немає людей дорожчих, аніж наші близькі та рідні, які завжди поруч з нами навіть духом.

У Міжнародний день сім’ї  ми бажаємо, щоб кожен пам’ятав – сім’я найважливіше! Бережіть сімейний вогник, свої рідних! Нехай у кожній сім’ї буде  непохитна твердість родинних стосунків, мир та злагода, а це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім’ї.





«Білий кінь лицарства» - Василь Стефаник

14 травня 1871 — 07 грудня 1936
 "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла музика Бетховена."





Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 році в селі Русів, тепер Снятинського району Івано-Франківської області.
Василь Стефаник — прозаїк світового рівня. Його творчість — одне з найвищих досягнень української літератури кінця XIX — початку XX ст., що стрімко розширювала естетичні обрії українського письменства, утверджувала нові стильові напрями.

   Василь Стефаник увійшов в історію світової літератури як неперевершений майстер психологічної новели. Його називали «володарем дум селянських» і «поетом мужицької розпуки» за глибоке знання селянської душі й суворої правди життя. Оригінальність творчої манери письменника виявлялася в глибокому розкритті внутрішнього світу особистості, динамізмі відтворення її переживань, лаконізмі, глибокому підтексті, широкій асоціативності мови художнього твору.
  
1890-1892 був виключений з гімназії у Коломиї «за політику». Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком.

В 1908 році селяни обирають його послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян.

Важким для письменника був 1914 рік — померла дружина, розпочалася перша світова війна. У ті роки В. Стефаник жив у селі Русів, а деякий час — у Відні. Письменник уважно стежив за наростанням національно-визвольного руху в Україні, покладав великі сподівання на розбудову української державності.

В. Стефаник відстоював ідею державної незалежної України, тому щиро вітав утворення УНР як волевиявлення українського народу. 17 листопада 1917 р. на вічі у м. Снятині він оптимістично зазначав, що в Україні «в найбільшій величі встає новий світ. Звідти йде до нас світло для нашого розвою».

Письменник входив до складу урядової делегації Західно-Української Народної Республіки, яка в січні 1919 році прибула до Києва з нагоди об’єднання ЗУНР й УНР.
    Помер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року о третій годині тридцять хвилин у Русові від серцевого нападу. За заповітом, митця поховали в рідному селі, поруч з могилою матері, адже вмираючий не раз повторював: "То, небожєта, мені вже треба йти до моєї мами".

Перевірте свої знання про життя та творчість письменника Василя Стефаника і дізнайтеся цікаві факти. 
Бажаємо успіху! 


Через книгу до добра і знань

"Книга — казкова лампа, що дарує людині світло на самих далеких і темних дорогах життя."  А. Упіт Світ книг сьогодні вражає своєю ...

Мітки

8 березня (4) Європа (9) Безпека дитини (9) Великдень (9) Винаходи (6) Виставка картин (6) Виставка робіт (8) Всесвітній день авіації і космонавтики (3) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (7) Відомі люди (33) Війна (17) Вікторини (23) Голокост (5) День Гідності та Свободи (6) День Державного Прапора України (7) День Соборності (8) День захисника України (9) День знань (11) День книги (26) День незалежності України (10) День української мови та писемності (12) Екологія (22) Клуби (1) Масляна (5) Математика (5) Мистецтво (30) Музика (9) Небесна Сотня (7) Новий рік (19) Обереги (8) Пам'ятки культури (4) Письменники (69) Письменники України (70) Подорожі (5) Різдво (11) Святий Миколай (6) Сторінка історії (72) У світі права (14) Україна (215) Українські сучасні письменники (15) Урок історії (26) Цікавинки (190) Чорнобиль (4) Шахи (23) безпечний Інтернет (20) виставка художніх робіт (10) голодомор (6) день Європи (5) день пам'яті (11) день родини (7) здоровий спосіб життя (49) книги (95) книжкова виставка (27) літературна мандрівка (14) майстер-клас (35) патріотичне виховання (6) свято (52) українська мова (31) українська письменниця (19) українська поетеса (7) український письменник (15) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (2) ігрове навчання (56)