Літературні герої оживають на сцені.

До Міжнародного дня театру, на запрошення бібліотеки прийняти участь у театралізованому капустнику, завітали учні молодшої школи.Їх познайомили з історією виникнення театру, його традиціями.

Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру у 1961 році. Традиційно він проходить під єдиним гаслом:«Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами».
Слово «театр» походить від давньогрецького слова theatron, що означає «місце, де дивляться». Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса - Діонісіями.
Учасники процесії зображали Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали й танцювали (слово "трагедія" в перекладі з грецької - "гімн козлів"). На історичне походження театру вказує обов'язкова участь у трагедія хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, потім кількість акторів збільшувалась до трьох. В класичну епоху, театр із релігійних, народних уявень перетворився на самостійний вид мистецтва.
Традиційно в театрі граються два найбільш популярних жанри — комедія і трагедія, символами яких стали театральні маски.
Перші шкільні та університетські театри, де учні та студенти грали свої спектаклі за мотивами міфів та легенд, з’явились в Європі в XV сторіччі. Домашні театри в родинах буржуа, як показники високого культурного рівня родини, з’явились майже одночасно з театрами професійними – ще з часів Древньої Греції, ця традиція живе і сьогодні. 

Бібліотекарі разом з учнями грали в театралізованій постановці за повістю-казкою українського письменника Всеволода Зіновійовича Нестайка "Дивовижні пригоди в Лісовій школі
"Пригоди в Павутинії".

 

Звісно ж в лісовій школі є теж уроки і завдання, як і в звичайній школі. 

Учні виконували різні завдання, на перерві грали в квача, слухали музику. 

  

Дітям дуже сподобалось. Вони залюбки читатимуть і надалі твори українських письменників.

Визволення рідної землі

Під час визволення України від гітлерівців радянські воєначальники солдатських життів не шкодували, як і мирних людей.

«Нищити все до останньої зернини…»

  22 червня 1941 року. Світає. Українці додивляються останні сни. У цей час на голови бійців частин, дислокованих неподалік радянсько-польського кордону, вже сиплються бомби і падають артилерійські снаряди. За 30-40 хвилин літаки "Люфтваффе" скинуть свій смертоносний вантаж і на голови киян, а передові підрозділи німецького вермахту почнуть стрімке просування українською землею. І, розгромивши за 2 дні 22-й механізований і 27-й стрілецький корпуси під Луцьком і Володимир-Волинським, за тиждень господарюватимуть у Львові, а 19 вересня – у Києві. А 22 липня 1942 року під німецьким чоботом опиниться вся Україна.  

До Дня визволення України в бібліотеці діє книжкова виставка. Бібліотекарі розповідають про складні події того часу та радять відвідувачам, які книги варто прочитати, щоб дізнатися більше про історію.

   За масштабами втрат, понесених у роки Другої світової війни народами світу, втрати України можна порівняти хіба що з Білоруссю. У тій же росії німці почувалися господарями лише на 17%  її території, хоча путін на всіх перехрестях кричить про те, що найбільше постраждав "великий російський народ". 

Уже на початку липня сталін зрозумів,що не за горами той час, коли німці господарюватимуть на значній частині його імперії. І закликав партійні органи, населення створювати партизанські загони і нищити все, що може знадобитись ворогові, насамперед незібрані з полів урожаї. Кажучи іншими словами, застосовувати тактику випаленої землі. Від цієї "тактики" найбільше постраждали українські селяни, залишившись без засобів існування: те, що не встигли знищити, відбирали німці, у яких виникли проблеми з продовольством. 

  "Загальне напружене продовольче становище в Німеччині більше не дозволяє поновлювати склад обозів і постачання її коштом, – йшлося в наказі "Про постачання військ" від 16 червня 1941 року. Про це повинен пам’ятати кожен командир і начальник під час окупації у країні ворога. Для збереження запасів у Німеччині війська повинні жити за рахунок місцевого сільського господарства". Вони й жили, відбираючи в українського селянина останню зернину і прирікаючи його на голодну смерть.

  На початку березня 1942 року в щоденнику Геббельса з’явився запис: "Становище з продовольством у окупованих східних областях надзвичайно скрутне. Там помирають від голоду тисячі й десятки тисяч людей, що цілковито нікого не цікавить".

   З окупацією України вся вона вкрилася концтаборами, гетто. У кожному українському місті, районі чи селі, де проживали євреї, був свій "Бабин Яр". Якщо в Києві фашисти знищили (за неповними даними)  понад 100 тисяч представників цього древнього народу, то у Дробицькому Яру, що в Харкові, понад 60 тисяч.

(80 років потому,одна з частин комплексу -  менора, була пошкоджена через обстріли, які знову лунають на нашій землі.)

В Янівському концтаборі у Львові – понад 160 тисяч осіб.

Усього ж нелюди зі свастикою на рукавах знищили в роки війни на теренах України близько 4 мільйонів мирних громадян приблизно 13 мільйонів військовополонених.

   У січні 1945 року репортер газети Едґар Сноу надрукував матеріал під час своєї подорожі Україною. Він писав, що війна, яку дехто схильний називати "російською славою", мала б бути "по-справедливому визнана насамперед українською війною… Міста, промисловість, землеробство та людність жодної іншої європейської країни не зазнали таких тяжких нищень".

26 серпня 1943 року почалась битва за Дніпро, під час якої були звільнені Київ і вся Лівобережна Україна. За офіційною статистикою під час форсування Дніпра загинули 417 тисяч червоноармійців. Однак за підрахунками істориків кількість загиблих становить не менше 800 тисяч осіб, враховуючи мирне населення, яке було мобілізоване через польові військкомати із щойно звільнених територій і практично неозброєне та необмундироване в цій операції. Один з письменників - фронтовиків, який форсував Дніпро в районі Букрина згадував, що "коли з одного боку в Дніпро входили 25 тисяч воїнів, то на протилежному ‒ виходили не більше 5-6 тисяч". 

  Ще одним учасником цих подій був відомий кінорежисер Григорій Чухрай,

який так згадував ті події: "Вистрибували з літака в секторі зенітного вогню. Досі мені довелося скуштувати немало військового лиха: був двічі поранений, воював у Сталінграді, але такого ‒ падати назустріч виблискуючим трасам куль, крізь полум’я палаючих у небі парашутів товаришів, ‒ такого іще не пробував. Тієї кривавої осені тисячі десантників згоріли в небі під куполами парашутів, а на тих, хто зумів приземлитися, смерть чекала на землі та у водах сивого Дніпра".

“Звуки рідної природи, Незвичайної краси.”

 Щороку 5 червня проводиться Всесвітній день навколишнього середовища — подія, встановлена ООН і яку відзначають мільйони людей у всьому світі. 

Цього дня увага всього світу привертається до екологічних проблем.

На нашу екологічну мозаїку, до  бібліотеки завітали учні 2 класів 324 школи. Вони вже знають дуже багато про природу та біорізноманіття в Україні і світі, які тварини на межі зникнення, про рідкісних тварин України, з попередніх наших  бібліотечних уроків. Сьогоді розмова йшла про екологічне забрудненя. Здається, ця проблема давно вже вийшла з-під контролю, але таки є спосіб боротьби з нею. 

Забруднення довкілля давно стало проблемою в будь-якому куточку світу. Від сміття, недбало кинутого на узбіччі дороги, до мільйонів тон небезпечних хімікатів у воді, ґрунті та повітрі. Третина населення планети вже має труднощі з питною водою, проте ми продовжуємо знецінювати свої незамінні природні ресурси. 

Оскільки війна продовжує вирувати на території країни, забруднення ґрунтів і водних шляхів викликає серйозне занепокоєння екологів. Збитки, пов’язані з руйнуванням Росією природного середовища України, оцінюють у мільярди євро. Війна також сприяє викиду парникових газів , зокрема метану з пошкодженого газопроводу. – Викид однієї тонни метану еквівалентний викиду понад 30 тонн вуглекислого газу. 

При цьому забруднене повітря не має меж. Викиди в атмосферне повітря, викликані військовою агресією рф на території України, переносяться, осідають і впливають на території інших держав. 

Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Іноді це робить ґрунт непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.

Проблема в Україні відходи війни(нерозірвані снаряди, їхні уламки, понівечена та спалена техніка, будівельні руйнації та частки військової техніки) ускладнюється й тим, що у нас і раніше були складнощі зі сміттєвими полігонами: уже зараз люди вивозять сміттєві відходи у ліси чи придорожні лісосмуги. Наразі збір інформації про екологічні злочини здійснюється на платформі SaveEcoBot

На прикладі гри показали, наскільки є вашливим взаємозв’язок  людини з природою і що може трапитися, якщо хтось із цього ланцюжка зникає. 

Як же зберегти рідну природу? 

Учні активно відповідали на поставлені запитання, бібліотекарі розповіли,  як допомогти нашій планеті, нашій Україні. 

 Бібліотекарі "презентували" книжки, які представлені на виставці про екологію "Обери  чисте майбутнє". 

 

Про деякі з них ми розповімо: 

"Книжка про сміття", Галина Ткачук

Ця книжка про те, що ми виносимо з нашого помешкання у сміттєвих пакетах і викидаємо у бак. Або, у найкращому разі, в кілька різних баків. Про те, що зустрічає нас, коли ми приходимо на пікнік до лісу. Про те, що пропливає повз нас у річці або в морі. І про те, що може заполонити всю нашу планету. Простіше кажучи, ця книжка про сміття — таку дивовижну річ, яку дуже легко створити, але якої неймовірно важко позбутися.

У книжці є спеціальні сторінки, на яких можна записати свої думки, спостереження, експерименти та ідеї.

 

Авторка книги «Дім нуль відходів» Беа Джонсон заснувала глобальний рух «Нуль відходів», метою якого є мінімізація кількості сміття у житті людей. Її книга «Дім – нуль відходів» вчить жити без сміття. Кожна людина може вплинути своїми вчинками на зменшення кількості відходів, і тим самим допомогти довкіллю.

П’ять базових правил життя в стилі zero waste від авторки книжки: 

• Скажи Ні (REFUSE)
• Скорочуй споживання (REDUCE)
• Скористався повторно (REUSE)
• Сортуй та утилізуй (RECYCLE)
• Сумлінно компастуй (ROT)

Більшість із нас навіть не уявляють, наскільки екосвідомішими ми стали під час війни. 

Багато людей очистили свої домівки, віддали зайвий одяг, посуд і дитячі речі. Подіставали весь можливий текстиль, щоби плести з нього маскувальні сітки, зі старих речей плели килимки на передову,  збираємо кришечки від пляшок. 

Зараз ворог чинить шкоду нашому довкіллю, ми на своєму рівні можемо хоч якось підтримувати рівновагу та не погіршувати ситуацію. 

Які прості кроки для екології може робити кожен українець щодня і, найголовніше, в умовах війни: 

• курців бути ековідповідальними щодня та не смітити, доносити свої недопалки до сміттєвих баків.Пластиковий фільтр, який містить целюлозний ацетат, може розкладатися 10-12 років;
• відмовитись від одноразового пластику (соломинки, одноразові пакети, вологі серветки);
• купувати воду в більшій пластиковій тарі замість меншої, тоді менше пластику потрібно буде переробити;
• сортувати сміття; органічні відходи потрібно відсортовувати та компостувати;
• беріть власну багаторазову пляшку з водою;
• шопер на закупи;
• розумне споживання електроенергії та тепла на побутовому рівні;
• харчові звички: не купуйте зайвого.

Шматочки тканини, обрізки, залишки різних матеріалів, клаптики – все це можна перетворити на цікаві вироби які прикрасять ваш будинок або стануть відмінним подарунком близьким і друзям. 

На нашому майстер класі, ми з учнями виготовили , забавну листівку у техніці аплікація, яку можна подарувати своїм, друзям або знайомим.

 

Завдяки таким прикладам, знайомством з книжками і бібліотечними ттематичними урокам ми виховуємо у дітей бережливе ставлення до природи і відповідальність за власні дії.

Природа та біорізноманіття в Україні

 22 травня – Міжнародний День біорізноманіття.

Практично всюди на Землі існують найрізноманітніші форми життя - від невидимих вірусів та бактерій до велитенських китів та гігантських дерев. У кожному куточку нашої планети мешкають живі істоти, які вважають те чи інше місце своєю домівкою. Для тигра це саввана, для лишайнику - стовбур дерева. Всі тварини і організми обирають для себе таке місце, у якому їм буде комфортно. 

 Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види.
   В 1992 році була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття на спеціальній Конференції з прийняття узгодженого тексту даного документа.
   Головне завдання Міжнародного дня біологічного різноманіття — звернути увагу громадськості на проблему безповоротного зникнення на Землі багатьох представників флори і фауни. 

В нашій бібліотеці був проведений урок - бесіда з учнями молодшої школи присвячений екологічним проблемам в природі України. Бібліотекарі розповіли про тварин і рослин, які на межі зникнення і потребують захисту і бережливого відношення до них. Учнів зацікавили тваринка Хохуля та птах Дрімлюга, про які вони впершу почули. 

  

           

Прослухавши інформацію пограли в ігри: "Знайди чиї сліди", "Впізнай чий голос", "Впізнай тваринку на дотик" розвиваючи сенсорні відчуття у дітей, складали пазли, відгадували загадки і на згадку створили яскраву рибку, використавши техніку плетіння.

 

Близько мільйона видів флори та фауни перебувають на межі повного зникнення. Багато тварин і рослини можуть бути безслідно втрачені вже в найближчі десятиліття. Екологи та експерти закликають мобілізувати всі зусилля для збереження біорізноманіття: від коралових рифів до рідкісних видів тигрів і птахів.

   Втрата біорізноманіття є прямим результатом людської діяльності та є серйозною загрозою для благополуччя людини у всіх регіонах світу.

    Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів.
   У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин.

Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.

Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські Піски», парк «Джарилгацький» (Херсонська область).

Морквинка-вітамінка

Сьогодні відбувся "бібліо-десант" у дитячий садочок присвячений іменинам- морквини, або як ще його називають Всесвітньому дню моркви.  Ще 4 квітня святкують День вітаміну С.

Морква – окраса всіх городів. Яскраво-помаранчева, міцна, вітамінна. Пишна, кучерява, зелена коса чого варта! Зберігає міцне здоров’я і додає сил. Забудьте про аптечні вітаміні А! Свіжа морква принесе більше користі для зору, краси та молодості.

Цікаві факти про чудовий коренеплід, користь і важливість вживання у їжу, смачні страви, в яких він використовується дізналися в цей день діти у садочку.

Похрумтіти цим життєрадісно помаранчевим овочем дуже корисно для організму дітей.

Коли ж з`явилася морква? 

Помаранчева морква, до якої ми звикли, не завжди була такою. Її батьківщиною вважається Афганістан. Раніше вона була фіолетовою і не мала настільки вираженого смаку.

Про існування моркви дізналися понад 4000 років тому. Тоді її вирощували не заради коренеплоду. У той час використовували тільки соковите бадилля і насіння.

Цікавий факт: Морква — це фрукт?

В Україна морква – овоч. Але в більшості країн Європи вона вважається фруктом.

Читали вірші про моркву, відгадували загадки...

А ви чули про морквяну математику? Допомагали зайчику саджати і збирати морквини.

Ось такий цікавий, пізнавальний здійснили бібліотекарі до дитячого садочку № 687 "бібліо-десант".