Стяг свободи піднімається до сонця.

23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора України: Символ Гордості та Єдності.

Це свято має велике значення для кожного українця, оскільки синьо-жовтий стяг є символом нашої державності, національної гордості та єдності.

Історія нашого прапора бере свій початок з часів Київської Русі, коли синьо-жовті кольори використовувалися на гербах і знаменах. Проте офіційний статус державного символу, прапор отримав 18 вересня 1991 року, коли Верховна Рада України затвердила його як державний символ незалежної України.

Синьо-жовтий прапор – це не лише два кольори. Синій колір символізує небо, спокій і мир, а жовтий – пшеничні поля, багатство та процвітання нашої землі. Разом вони створюють образ нації, яка прагне до миру та добробуту.

Цей день нагадує нам про важливість національних символів і цінностей, які об'єднують нас у важкі часи. Прапор розгортається на державних установах, у школах, на майданах і в наших домівках, як символ нашої незламності та віри у майбутнє.

Чи готові ви розкрити таємниці символу, що об'єднує нас усіх? Бібліотекарі запрошують вас на цікаву вікторину, де ви зможете глибше ознайомитися з історією та значенням прапора.

Пропонуємо віртуальну вікторину для тих, хто не може відвідати бібліотеку.

 

З Днем Державного Прапора України! Слава Україні!

Довголіття: Як технології допомагають нам жити здоровіше та довше.

В рамках реалізації загальносистемного проєкту формування навичок та популяризації здорового способу життя і рухової активності, в бібліотеці № 11, відбувся тренінг на тему : "Довголіття: Як технології допоможуть тобі зберегти здоров'я на довгі роки?" "Але досі немає чарівної пігулки, та мають зробити ось такі зміни в своєму стилі життя..."


Чи мрієте ви про довге та здорове життя? Як продовжити молодість і зберегти здоров'я? Це питання хвилює багатьох.
У сучасному ритмі життя легко забути про важливість здорового способу життя. Куріння, алкоголь, шкідлива їжа, стрес і малорухливість – все це негативно впливає на наше самопочуття.

Сьогодні, на зустрічі клубу здоров'я з лектором Олександром Борисовичем Радічем обговорили важливі теми, пов'язані з довголіттям. Програма включала знайомство, перегляд фільму про довгожителів на острові Окінава, презентацію, фізкультхвилинки, обговорення та чаювання.

А ви знали про довгожителів, які мешкають на острові Окіанава і в чому їх секрет?
Ми тепер знаємо переглянувши частину фільму Дена Бюттнера "Життя до 100 років: Таємниці блакитних зон." 

А також Олександр Борисович розповів детально про п'ять царин для посилення тривалості життя:

Харчування для довголіття: Які продукти корисні для здоров'я?

Фізична активність: Як знайти час для тренувань?

Сон: Якісний і достатній.

Психологічне здоров'я: стрес і його вплив на здоров'я: Як з ним боротися?

Медична профілактика: регулярний моніторинг здоров'я, включаючи аналізи крові.

Користь сучасних технологій для здоров'я: сучасні гаджети та мобільні додатки допомагають нам відстежувати фізичну активність, контролювати вагу, моніторити сон і навіть діагностувати деякі захворювання на ранніх стадіях.

Олександр порекомендував, які книги варто прочитати для саморозвиту і полпшення фізичного здоров'я. А на руханці, показав свої результати, яких він досяг протягом року притримуючись стратегії. Ці вправи не можуть виконати навіть деякі молоді люди.

Присутні залишилися дуже задоволеними, надихнувшись досягненнями Олександра. Сподіваємося, що кожен з них виніс щось корисне та особливе і вже розробив свою стратегію. 

Ми не можемо всіх залучити до спорту чи правильного харчування — кожен сам обирає свій шлях. Але якщо ви прагнете вдосконалення, запрошуємо вас до нашого бібліотечного клубу здоров'я на тренінги.

Продовження буде... Слідкуйте за нашими афішами!

Присутні були вражені досягненнями Олександра і ми сподіваємося, що кожен виніс щось корисне для себе. 

Хоча не всі можуть займатися спортом або правильно харчуватися, бажаючі вдосконалюватися запрошуються до бібліотечного клубу здоров'я на тренінги. Слідкуйте за нашими афішами для подальших новин.

Пам'ятайте: ваше здоров'я – у ваших руках!

Майстри майбутнього.

Сьогодні у дитячому садку № 687 запанувала особлива атмосфера будівництва! Бібліотекарі завітали до допитливих малюків і влаштували захоплюючу подорож у світ будівельників. Під час заходу "Майстри майбутнього", присвяченого Дню будівельника, діти дізналися багато нового про цю важливу професію.

За допомогою яскравих картинок і цікавих відео бібліотекарі розповіли малечі, як із маленьких цеглинок виростають великі будинки, школи і навіть мости. Діти з подивом слухали про різноманітні інструменти та машини, які допомагають будівельникам творити чудеса.

А найголовніше – кожен малюк зміг відчути себе справжнім будівельником! Під час інтерактивної гри діти збирали власні будинки з конструктора, розвиваючи при цьому уяву та дрібну моторику.

Завдяки цьому заходу, бібліотекарі не лише розширили кругозір дітей, а й засіяли в їхніх серцях зернятко інтересу до будівельної справи. Хто знає, можливо, саме ці маленькі майстри в майбутньому збудують нові міста і села!

  

“Муркотливі історії”

Бібліотекарі продовжують знайомити найменших читачів зі світом літератури. Цього разу ми завітали до дошкільнят в садочок 687, з яскраво оформленими книгами та м'якими іграшками у вигляді котиків та влаштували незабутні літературні читання "Муркотливі історії", присвячені Всесвітньому дню кішок. Такий захід – це чудова можливість прищепити дітям любов до книг з раннього віку.

Діти з захопленням слухали повчальні та навіть трохи таємничі історії про кумедних котиків, сміялися та активно брали участь у театралізованих іграх. Завдяки цьому діти змогли відчути, що читання – це не тільки корисно, але й дуже весело.

Маленькі слухачі мали можливість ставити запитання, ділитися враженнями та навіть вигадувати власні історії про улюблених котиків!

Сподіваємося, що "Муркотливі історії" стануть гарною традицією, і ще більше дітей поринуть у чарівний світ книг! 📖❤️

День пухнастої любові.

 Привіт, друзі! Сьогодні ми радимо поглибити своє знання про чотирилапих улюбленців - кішок.
Адже, 8 серпня всі любителі кішок мають змогу відзначити свято своїх домашніх улюбленців, яке називається Всесвітній день кішок. Свято було створено з метою привернути увагу на важливість кішки у житті людини, а також загострити питання домашніх тварин, які з тих чи інших причин втратили свою домівку.
 Ці чарівні створіння вже давно завоювали наше серце своєю грацією та незвичайним характером. Ось декілька цікавих фактів про кішок, які, можливо, ви ще не знали:

• Малюнок на носі кожної кішки неповторний, як відбитки пальців у людини.

•  Коли кішка треться об вас, вона відзначає своїх людей. Так само вони мітять територію запахом залоз навколо мордочки.

• Кішки сплять близько 18 години на добу.

• Котики можуть видавати понад 100 різних звуків, у той час як собаки - лише близько 10.

• Домашні кішки відрізняються від диких становищем хвоста. У домашніх під час ходьби хвіст піднятий вертикально, у диких – горизонтально.

• 
  Чорноногий кіт - один з найменших за розмірами тіла і найрідкісніших представників котячих. Довжина самиць — до 35–46 см, самців — до 37–50 см. Вага 1–1,9 кг, але можуть важити і до 2,5 кг. 

• Кішки труться об людину, щоб приховати чужі запахи. Запах вони виробляють з залоз, які розташовані між вухом і очима, а також в основі хвоста.

• Кішки можуть випробувати лише два смаки: солодкий та кислий. У них відсутні рецептори для сприйняття смаку гіркого.
•  У середньому, кішки сплять більше 70% свого життя. Немає сумніву, вони справжні професіонали в галузі довгих дрімот.
• Тіло котів витрачає до 25% енергії на роботу різців. Це може пояснити, чому ваша кішка завжди шукає щось для погризти.

• Кішці не подобається запах лаванди, цитрусів та м'яти. 

Бібліотекарі підготували цікаве відео про книжки про котів! 

Хочете дізнатися ще більше цікавих фактів про кішок? Тоді запрошуємо вас до Публічної бібліотеки №11, де бібліотекарі підберуть для вас найцікавіші книги, розповідатимуть багато цікавого та пізнавального, проводитимуть майстер-класи.

Три кольори безпеки. День світлофора.

  До Міжнародного дня світлофора бібліотекарі організували захопливий майстер-клас для дітей! 

Мета заходу – не лише розважити малечу, а й навчити важливим правилам дорожнього руху в ігровій формі. Діти дізналися про історію першого світлофора, який з'явився ще в XIX столітті, та про те, як світлофори допомагають нам бути в безпеці на дорозі. 

На майстер-класі малюки власноруч виготовляли моделі світлофорів з картону та кольорового паперу, вивчаючи значення червоного, жовтого та зеленого сигналів. 


На завершення діти взяли участь у веселих іграх, де вчилися правильно реагувати на сигнали світлофора. Ці активні ігри не лише розважали, а й допомагали запам'ятати правила поведінки на дорозі! 

Дітлахи залишилися задоволеними та натхненними, а бібліотекарі раділи, що  змогли внести свій вклад у безпеку майбутнього покоління. 

Дивовижний світ китів і дельфінів.

Кожного року, 23 липня, світ відзначає Всесвітній день китів та дельфінів. Це не просто день для святкування краси та розуму цих неймовірних морських створінь, але й нагода привернути увагу до їхнього захисту та збереження.

Це свято було створено у 1986 році, коли була введена заборона на китобійний промисел після 200 років винищення. 
Чому це важливо?
Кити та дельфіни відіграють ключову роль в екосистемі океанів. Вони допомагають підтримувати здоровий баланс у морських екосистемах, регулюючи популяції риб та інших морських організмів. Їхня поведінка та комунікаційні навички є унікальними, вони використовують складні звуки для спілкування та навігації.
Тварини океану стикаються з численними загрозами, такими як надмірний вилов риби, забруднення океану, зміна клімату та шумове забруднення. Ці фактори негативно впливають на їх середовище існування, призводячи до того, що вони потрапляють у рибальські сітки або страждають від наслідків морського транспорту. Давайте разом зробимо все можливе, щоб захистити цих чудових тварин від небезпеки!
Що ми можемо зробити? 
Скорочення забруднення: Зменшення використання пластику та правильна утилізація відходів допоможуть зберегти чистоту океанів.
Всесвітній день китів та дельфінів - це нагода замислитися про нашу роль у збереженні природи. Захист цих створінь - це захист нашої планети. Давайте зробимо все можливе, щоб майбутні покоління мали змогу захоплюватися цими величними тваринами в їх природному середовищі. 
Бібліотекарі створили захоплюючу вікторину про цих чудових ссавців

Українська Державність – мій Символ, моя Віра.

З Днем Української Державності! Сьогодні ми святкуємо одне з найважливіших свят для українського народу - День Української Державності. Це свято, яке стало символом національної ідентичності, спадкоємності традицій та незламності духу нашого народу. Цей день об'єднує українців навколо спільних цінностей і нагадує нам про нашу історію, боротьбу та досягнення.

У цей день ми вшановуємо наших предків, які відстояли свободу і незалежність України. Їхні подвиги і жертви покладені в основу сучасної української державності.

День Української Державності – це також нагода згадати про важливість єдності та солідарності. Лише разом ми зможемо подолати всі труднощі та зберегти нашу незалежність. Це свято об'єднує всіх українців, незалежно від місця проживання, в єдиному прагненні до свободи та процвітання.

Бібліотекарі нашої Публічна бібліотека №11 для всіх охочих провели історичний хронограф та переглянули фільм "Україна. Повернення своєї

 історії". Бібліотекарі розповіли етапи українського державотворення, з чого все починалося, про здобуття незалежності Україною. Обговорили ситуацію сьогодення і що ми можемо зробити, щоб наблизити перемогу.

15 липня Україна відзначає День Української Державності. Це свято, яке стало символом національної ідентичності, спадкоємності традицій та незламності духу нашого народу. Цей день об'єднує українців навколо спільних цінностей і нагадує нам про нашу історію, боротьбу та досягнення.

День Української Державності був заснований, щоб підкреслити значення багатовікової історії нашої держави. Ця дата обрана не випадково – вона співпадає з Днем хрещення Київської Русі, що стало визначальним моментом у формуванні української державності та культури.

Українська державність має глибоке коріння, яке сягає часів Київської Русі. Впродовж століть наш народ зберігав свою ідентичність та прагнув до незалежності, переживаючи важкі випробування, війни та репресії. Незважаючи на це, ми зберегли нашу мову, культуру та традиції.

Цього дня ми вшановуємо всіх тих, хто боровся і бореться за свободу та незалежність України. Це свято є нагадуванням про те, що наша держава була і буде незалежною, а наш народ – вільним і незламним. Ми пам'ятаємо про наших героїв, які віддали своє життя за незалежність, і вдячні тим, хто продовжує захищати нашу країну сьогодні.

День Української Державності – це також нагода згадати про важливість єдності та солідарності. Лише разом ми зможемо подолати всі труднощі та зберегти нашу незалежність. Це свято об'єднує всіх українців, незалежно від місця проживання, в єдиному прагненні до свободи та процвітання.

Історія українського державотворення починається з Руської середньовічної держави, з центром у Києві. Русь встановила основи державницьких традицій українців, з яких походить герб, грошова одиниця, а також Київ як політичний і культурний центр України.

Хронографія подій Української Державності:

• IX століття: Формування Київської Русі як однієї з перших держав на українських землях.

• 882 рік: Об'єднання Новгорода та Києва під владою князя Олега, утворення єдиного державного утворення.

• 988 рік: Князь Володимир Великий - символ розбудови Русі. Україна зробила цивілізаційний вибір, прийнявши християнство у 988 році. Русь мала багато зв'язків з європейськими державами того часу - політичними, економічними та культурними. 
• Кодифікація норм звичаєвого права була проведена у першому правовому кодексі "Руській правді" князя Ярослава Мудрого.

• 1132-1240 роки: Період феодальної роздробленості Київської Русі, розподіл на окремі князівства.

• 1240 рік: Завоювання Києва монголо-татарами, початок тривалого періоду татаро-монгольського ярма.

• 1349 рік: Захоплення Галичини Польщею та Волині Литвою, початок польсько-литовського панування на українських землях.

• Створення Запорізької Січі – нового соціально-політичного явища, було обумовлено природним прагненням до самозбереження, самоствердження і самореалізації, а також наявністю великого масиву вільних земель – Дикого поля.

• Запорізька Січ, заснована на принципах особистої свободи та виборності влади, була військово-політичною організацією.

• 1569 рік: Люблінська унія, утворення Речі Посполитої, об'єднання Польщі та Литви, включення українських земель до складу цієї держави.

• 1648-1657 роки: Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, утворення Гетьманщини – козацької держави.

• 1654 рік: Переяславська угода, укладення договору між Гетьманщиною та Московським царством. 

• 1648 рік - початок Визвольної війни на Запоріжжі, яка привела до автономії Гетьманщини. У той час, коли в Європі панувала феодальна система, гетьман Хмельницький не міг оголосити незалежність. Тому автономія була обмежена Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовитися з царем, він спробував залучити кримських татар до боротьби проти поляків, але татари зрадили Військо запорізьке. Гетьману довелося знайти нового союзника, щоб зберегти автономію.

• Протягом 1648-1652 років Богдан Хмельницький веде переговори з Московським царем Олексієм Михайловичем.

• Між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654 року, за якими укладено військово-політичний союз двох держав — Гетьманщини та Московського царства.

• 1710 рік:  У 1710 році Пилип Орлик став першим гетьманом в еміграції, обраний козацькою радою. Поблизу містечка Тягина він склав "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" і уклав угоду зі старшинами та запорожцями, створивши конституційний акт, який отримав назву "Конституція Пилипа Орлика".

• 1764 рік: Ліквідація гетьманської влади Катериною II, остаточне включення українських земель до складу Російської імперії.

• 1917 - 1918 роки:  Українська революція 1917–1921 років принесла нам незалежність! Центральна Рада встановила демократичні закони, сформувала уряд та військо. 20 листопада 1917 року була проголошена Українська Народна Республіка, а 22 січня 1918 року відбулося проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)🇺🇦.

• За часів УНР було затверджено:

• герб – основним елементом якого був тризуб,
• гімн «Ще не мерла Україна», синьо-жовтий стяг – Державним прапором України.
• Уперше тризуб стає атрибутом військової форми

• 1919 рік: Акт Злуки 22 січня, об'єднання УНР та ЗУНР. Ця подія стала підставою для відліку історії соборності України.

• 1921 рік: Підписання Ризького мирного договору, поділ українських земель між Польщею, Румунією та Радянською Росією.

• 1939 рік: Початок Другої світової війни, захоплення Західної України Радянським Союзом.

• 1941 рік:  У 1941 році в умовах Другої світової війни було прийнято Акт відновлення української держави, який був проголошений у багатьох містах західної та центральної України. УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР), що дозволило збройній частині українського визвольного руху мати політичне представництво. Це був зародок державної влади незалежної країни, яка дотримувалася принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

• 1945 рік: Закінчення Другої світової війни, включення Західної України до складу УРСР.

• 1991 рік: Проголошення незалежності України 24 серпня, проведення референдуму 1 грудня, на якому більшість населення підтвердила бажання незалежності.

• 1996 рік: Прийняття Конституції України 28 червня, закріплення основних принципів державності та демократії.

• 2004 рік: Помаранчева революція, масові протести проти фальсифікацій на президентських виборах, перемога демократичних сил.

• 2013-2014 роки: Євромайдан та Революція Гідності, протести проти відмови від євроінтеграції та корупції, зміна влади.

• 2014 рік: Анексія Криму Росією, початок збройного конфлікту на Донбасі.

• 2019 рік: Обрання Володимира Зеленського президентом України, продовження курсу на євроінтеграцію.

• 2022 рік: Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, активізація міжнародної підтримки України.

• 2023 - 2024 рік: Продовження бойових дій в Україні, реформи в різних сферах, зміцнення міжнародних зв'язків та інтеграція в європейські структури.

Вітаємо всіх з Днем Української Державності! Нехай це свято надихає нас на нові звершення, зміцнює нашу віру в краще майбутнє та нагадує про те, що ми – сильний і незламний народ. Слава Україні!

Українська архітектурна спадщина.

1 липня наша країна відзначає День архітектури України. Архітектура – ​​це більше, ніж просто будівлі, адже недарма професія архітектора вважається і наукою, і мистецтвом. Архітектурні об’єкти є важливою частиною історії та культури кожного народу, оскільки вони відображають певні ідеї та цінності та свідчать про розквіт і занепад цивілізацій.
Дві тисячі архітектурних пам'яток в Україні постраждали внаслідок війни, з яких близько 600 були повністю зруйновані.


Будівельна діяльність на території сучасної України почалася в епоху палеоліту, коли люди жили полюванням і збиранням. Протягом століть розвивалася Архітектура багатьох народів, які жили на цій землі і доля яких була тісно пов'язана з долею українського народу. Архітектура цих народів злилася з українською в історичних пам'ятках міст, селищ і сіл. Іноземні майстри, які постійно проживали в Україні, або жили в інших країнах, а іноді працювали в Україні, вбирали, освоювали і розвивали українські традиції і привносили культурні досягнення свого народу в українську архітектуру.
На жаль, зразків архітектурного "фольклору" з кожним роком лишається все меньше.
Відвідування українських замків і фортифікаційних споруд - така подорож не тільки подарує вам яскраві емоції, але ви отримаєте унікальний досвід і познайомитеся з історією своєї Батьківщини, адже українські фортифікаційні споруди, замки, дерев'яні храми являють собою різні архітектурні шедеври.


Бібліотекарі, нашої бібліотеки №11, підготували вікторину про українську архітектурну спадщину






Про цікаві події минулого і видатних архітекторів, пов'язаних з цими шедеврами, можна прочитати в книгах, наявних у фондах бібліотек Солом'янки.

“Свобода слова і права людини-наш закон”

Конституція – Основний Закон України. Прийнята в 1996 році, вона стала відображенням засад та основоположних принципів суверенної держави Україна, незалежність якої була визнана міжнародною спільнотою.

Конституція постала не на порожньому місці. Біля її витоків – «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Процес творення нової Конституції розпочався із прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Попри локальні успіхи процес затягнувся. Україна залишалася останньою із держав колишнього союзу, яка не мала власної Конституції.

Ситуація загострилася наприкінці червня 1996-го. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня своє слово сказала інша владна гілка: Верховна Рада прийняла постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». І розпочався справжній марафон, тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без будь-якої перерви. О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію. 

Починаючи з 1996 року, Основний закон змінювався кілька разів.
Перша спроба змінити Конституцію була ініційована в 2000 році за президентства Леоніда Кучми. Зміни до Основного закону запропонували ухвалювати за результатами всенародного референдуму. На голосування винесли питання: щодо введення двопалатного парламенту; про право президента розпускати парламент, якщо протягом місяця він не сформує постійно діючу більшість або протягом 3 місяців не затвердить бюджет; про скорочення депутатів з 450 до 300; а також про позбавлення депутатів недоторканності. Референдум підтримав зміни, однак в Конституцію їх не внесли.
8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, які перетворили Україну на парламентсько-президентську державу.

Пропонуємо перевірити себе на знання Основного закону України з нашою вікториною