Величне християнське свято Трійці

Свято П’ятидесятниці, Трійця, або як кажуть здавна в народі Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається в українців одним із найбільших свят.

Свято П’ятидесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей, особи).

Церковна традиція святкування цього свята давно міцно і нерозривно переплелася з дохристиянськими віруваннями українців.

Чому українці назвали Трійцю Зеленими святами? Люди вважають, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, що Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на віслючку, обрав собі шлях не по панських килимах, а по убогому зеленому гіллі.

Народні традиції на Зелені свята:

Здебільшого Зелені свята починалися ще в п’ятницю. Оселі ретельно прибиралися – українці вірили, що сама Матір Божа перевіряє, чи чисто в хаті.

Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. Вважалося, що таке зілля має бути особливо цілющим. У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.

У Зелену суботу, напередодні Трійці, домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистка, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Домівки встеляли татарським зіллям (лепеха або аїр) – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Вхід до хліва і глухі кутки подвір’я уквітчували осикою щоб «відьми не заходили».

За народними традиціями, на Трійцю проводилися дівочі гуляння та ворожіння на судженого.

 Дівчата пекли «козулі» – круглі коржі у вигляді вікна. Ці «козулі» разом з яєчнею, пирогами, квасом складали обрядову трапезу, яку дівчата влаштовували в гаю після «завивання берізки». А ще на Трійцю дівчата рвали квіти й плели вінки, які тримали як обереги від русалок до Петрівки. У деяких регіонах юнки ворожили на вінках: кидала в річку вінок і дивилася, куди він попливе: якщо за течією – йти заміж, до берега приб’є вінок – ще рік у дівках сидіти, потонув вінок – милий розлюбив.

Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа. Богодухів день завершує святкові дні Троічних свята. Серед численних обрядів досить відомим був «водіння Тополі» (це – на Полтавщині, а на Чернігівщині – «водити Вербу», на Поліссі – «водити Куста»), коли дівчата обирали з-поміж себе «Тополю» – найкрасивішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності їх прив’язували до двох палиць, прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя, щоб не впізнати «Тополі», закривали віночками, а стан – різнокольоровими плахтами. Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила віншувати «Тополя», щедро віддячував дівчатам. Після цього усі йшли в поле «розбирати Тополю»

Крім того, в Україні був звичай на Богодухів день освячувати криниці (вважалося, що саме в них переховуються русалки).

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, – казали з цього приводу, – трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».

Вірш Богдана Радиша, присвячений Трійці.

Зелена неділя у батьковій хаті,

І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.

Які ми з правіку любов’ю багаті.

Зелена неділя у нас за столом.

Церковні подзвони і поля освята.

З любистку-барвінку горять три свічі.

І хата свята, і освячена м’ята,

І стіл, і на ньому пухкі калачі.

Сидять доокола і діти, і внуки,

А з ними козацькі й чумацькі пісні.

На вишитій скатерті — батькові руки, 

І мамині руки — два дива святі.

І вікна в любистку, і стіни в уборах, 

І гладить маленький Ісусик ягня.

В зелену неділю, неначе в Соборах, —

Довкола любові Вкраїнська рідня.

"Прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати"

  20 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день біженців, започаткований рішенням Генеральної асамблеї ООН з 2001 року. Щороку ця дата нагадує громадськості у всьому світі про мужність та стійкість мільйонів людей, які змушені шукати безпечного притулку, аби уникнути конфлікту чи переслідування у країнах свого походження.

Біженці - збірний термін для осіб, які через політичні переслідування, війни або загрозливі для життя обставини змушені були полишити свою батьківщину.

Притулок в Україні за даними ООН отримали більше 3 тисяч людей.

За даними ДМС, за 8 місяців 2019 року було подано 3 тисячі 926 заяв про прийняття до громадянства України. У минулому році таких заяв було 3 тисячі 765, за три місяці 2021 року – 943.

   Більшість тих, хто оселився в Україні – втікачі з країн з тоталітарними режимами та зон бойових дій. Це Афганістан, Сирія, Росія, Вірменія та Азербайджан.

  Щорічно просять захисту в нашій країні від 600 до 1,5 тисячі людей. Але лише десятки отримують статус біженців. Порівняно з європейськими країнами та Туреччиною, які приймають сотні тисяч та мільйони людей, це небагато.

Отримавши статус біженця, іноземці прирівнюються до громадян України. Їм на 5 років видається відповідне посвідчення. Однак, щоб отримати статус прохачам притулку в Україні доводиться чекати роками. До часу отримання статусу біженця такі особи не можуть скористатись навіть базовими громадянськими правами.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

  Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» передбачено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:

• тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу;
• проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
• безоплатну правову допомогу;
• конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;
• інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Цікавий факт:

“29 атлетів у 12 спортивних дисциплінах представлятимуть Олімпійську команду біженців під час майбутніх Ігор у Токіо”. Вперше збірна команда біженців брала участь в Олімпіаді 2016-го року в Ріо-де-Жанейро.

  Територіальні органи міграційної служби безпосередньо здійснюють прийом та розгляд заяв від іноземців та осіб без громадянства про надання статусу біженця.      

Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області

Адреса: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152

Телефон гарячої лінії: (044) 295-43-94

«Батько українського бестселера».

10 червня 1951 році, в селі Ганжалівка Лисянського району Черкаської області - народився відомий сучасний український письменник Василь Миколайович Шкляр.

    У місті Звенигородка він закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), і потім вступив на філологічний факультет Київського університету, де завершив навчання 1973-го. Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.
Василь Шкляр є членом Спілки письменників України з 1978 та Асоціації українських письменників з 1999.
Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози «Перший сніг» (1976), «Живиця» (1982), «Черешня в житі» (1983), романи «Праліс» (1986), «Ностальгія» (1989), «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003), «Залишенець» «Чорний Ворон», (2009).

Лауреат багатьох літературних премій. Зокрема, «Золоте перо», «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман, «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику».

Захоплюється рибальством. Володіє вірменською мовою.

Дитина і праця

12 червня – Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Він встановлений Міжнародною організацією праці , яка бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Перші заходи присвячені цьому дню відбулись ще в 1997 році в Осло.

День боротьби з дитячою працею переважно спрямований на пробудження свідомості дорослого населення, яке і є головним експлуататором дітей — особливо в країнах третього світу.

Праця дітей національним законодавством не заборонена, але її застосування має відповідати нормам Кодексу законів про працю України.

З метою підвищення рівня обізнаності зацікавлених та дотичних сторін щодо додержання законодавства про працю неповнолітніх, а також недопущення використання найгірших форм дитячої праці, проводяться інформаційно-роз’яснювальні заходи. 

Неповнолітні особи – це особи, що не досягли вісімнадцяти років. У трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

При прийнятті на роботу неповнолітньої особи необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:

1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта)
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює — якщо особі від 14 до 16 років;
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час — якщо особі від 14 до 15 Років. 

В той же час, статтею 32 Цивільного кодексу України встановлено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. Праця осіб молодше 14 років взагалі не допускається ні за яких умов. 

Більшість дітей не знайомі зі своїми правами в сфері праці. Вони не знають, які організації стежать за виконанням законів і куди можна звертатися, щоб з’ясувати і захистити свої права.

Але, дитячою працею не вважається:-

- участь дітей у виконанні деяких видів легких робіт, наприклад, допомога батькам у родинних і домашніх справах ( які не забирають багато часу і не перешкоджають навчанню);

- трудова діяльність підлітків протягом кількох годин до чи після шкільних занять, а також під час канікул, щоб заробити на кишенькові витрати.

 У бібліотеках, також проводяться уроки інформування. Бібліотекарі  з дітьми було провели бесіду - роз'яснення та грали в ігри. 

Незбагнений світ океанів

У червні, за ініціативи Генеральної асамблеї ООН, був проголошений Міжнародний день океанів.

Цей день покликаний нагадати людям про необхідність зберегти природу, подбати про флору і фауну океану, що допоможе скоротити вимирання багатьох водних видів рослин і тварин.

Більше 70% поверхні Землі покрито світовим океаном. Вчені поділяють його на Атлантичний, Індійський, Тихий , Північний Льодовитий і Південний. Але насправді є лише один океан, який складається із п’яти складових басейнів – це Світовий Океан. Вивченням океанів займається океанологія.

Уявіть, що ви стоїте на узбережжі, і дивитеся на океан. Наскільки можна сягнути зором, нескінченні блакитні хвилі накочуються на берег. Спробуємо запитати себе:  "Наскільки великим є океан?" Світовий океан містить 97% усієї води нашої планети, а це більш ніж 1,3 мільярда кілометрів кубічних води.

І ще один вражаючий факт: світовий океан містить більш ніж 99% світової біосфери, а саме просторів та місць, де існує життя. Уся сукупність життєвих про́сторів на всіх континентах – усе це становить лише 1% біосфери. Океан – це усе інше. Його важливість для життя важко переоцінити.

Він також таїть у собі величні геологічні утворення нашої планети. Ось чотири найвідоміші з них.

 

Океан містить найбільшу у світі гірську систему – серединно-океанічний хребет. Маючи довжину 65 тисяч кілометрів, цей підводний хребет приблизно в 10 разів довший, ніж Анди – найдовша гірська система, що цілком знаходиться на суходолі.

На дні Данської протоки знаходиться найбільший в світі водоспад. Цей потужний потік переносить через свій поріг приблизно в 116 разів більше води, ніж найбільший на суходолі за витратою води водоспад Інга на річці Конго.

Найвища в світі гора, частково схована від нашого зору, знаходиться в океані. В той час, як 4200 м гори Мауна Кеа на Гаваях знаходяться вище рівня моря, її схили занурені під воду ще на 5800 метрів. Від засніженої вершини до покритої мулом основи ця гавайська гора приблизно 10 000 метрів заввишки, перевершуючи гору Еверест більше ніж на кілометр.

Найглибший у світі каньйон – Безодня Челенджера, яка розміщена на 11 км нижче поверхні океану, це в шість разів глибше Великого Каньйону. Глибина Безодні Челенджера приблизно дорівнює висоті, на якій літають пасажирські авіалайнери.

Отже, з якого боку не подивись, світовий океан є величезним. Він визначає обличчя нашої планети, океан містить найбільші геологічні утворення, вміщує найбільший життєвий простір, і, відповідно, є домівкою для найбільшої кількості життєвих форм на Землі.

Але він не настільки великий, не настільки неосяжний, не настільки надзвичайний, щоб бути недоторканним. В дійсності, враховуючи те, що 50% населення світу мешкає в межах 100 кілометрів від узбережжя, а майже уся решта населення – біля озер, рік чи боліт, вода з яких рано чи пізно потрапляє до океану, практично кожна людина на планеті має можливість впливати на загальний стан та природу Світового Океану.

У Всесвітній день океанів по всій планеті проводяться фестивалі на морську тематику, виставки, екологічні мітинги та акції. Жителям різних країн розповідають про те що вони можуть зробити, щоб захистити океани.

"Я воїн і помру на фронті»

«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого,

хоч би все найкраще для нас складалося.

Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно

з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба»

Євген Коновалець

  Цьогоріч минає 130 років від дня народження першого голови ОУН, командира Січових Стрільців, полковника Армії УНР, одного з ідеологів українського націоналізму, випускника правничого факультету Львівського університету Євгена Коновальця.

Полковник Євген Коновалець — постать, здавалося б, добре відома українцям. Проте насправді — чи так багато ми знаємо про нього?

  В бібліотеці відбулась онлайн зустріч з кандидатом історичних наук, автором наукових статей та праць з історії України, автором книги "Євген Коновалець" - Іваном Хомою. 

 Іван Ярославович,  на зустрічі розкрив історію фронтового офіцера, творця однієї з найкращих частин української армії у війні за державність 1917—1921 років - Євгена Коновальця.  

  Життя і діяльність полковника Армії Української народної республіки, командира Української військової організації, голови Проводу українських націоналістів, першого голови Організації українських націоналістів розпочалось в галицько-українському селі Зашкові поблизу Львова на межі століть, 14 червня 1891 року, коли Україна була поділена між різними державами-сусідами.

   В 1901—1909 роках хлопець навчався у львівській Українській академічній гімназії, після закінчення якої вступив на юридичний факультет Львівського університету.

 в 1912 році Євгена Коновальця покликано до військової служби в австрійській армії. Як студент відслужив однорічну військову службу в Львові, із ступенем «лейтенант» повернувся до цивільного життя та закінчив навчання у 1914 році. Під час навчання він завжди активно брав участь громадсько-політичному політичному житті.

 

Під час Першої Світової війни побував на фронті та в червні 1915-го, під час боїв на Маківці, потрапив до російського полону. І до початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню), а з кінця 1916 — у таборі в Царицині.   Перебуваючи у таборах він згуртовує навколо себе галичан. Вперше замислюється над створенням організації опору.

     Євгеній Коновалець, перед яким гостро стало питання власної безпеки, був вимушений відправитися в еміграцію. Він переїжджав з місця на місце, зупиняючись в Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії і Італії.

  Євген Коновалець пройшов безліч битв, полонів у таборах, пережив  допити та багато жорстоких знущань. Та все це не зломило ні дух Євгена, ні фізичні сили. Та тільки підстава, яка була організована КГБ, за наказом самого Йосифа Сталіна, змусила Євгена Коновальця замовчати назавжди.  Було відомо, що слабкістю Коновальця була любов до шоколаду. Саме вона стала причиною його загибелі. Йому було вручено коробку цукерок з українським орнаментом та запискою «від друзів», але після її відкриття, вибуховий пристрій, що лежав в середині, спрацював. Загинув 23 травня 1938 року у Нідерландах, місто Роттердам.

Майстер інтелектуального роману

 

Томас Манн - німецький письменник, есеїст, філантроп, брат Генріха Манна. Народився 6 червня 1875 року в Німецькій імперії. Мав двох братів і дві сестри.

 У 1905 році Томас одружився на Каті Прінгсхайм, дочці професора математики. Письменник став вхожий до кола буржуазії. У шлюбі народилося шестеро дітей. Зовні сім’я  Томаса Манна була уособленням благополуччя: талановита, успішна, багата.

Кажуть, що на дітях геніїв природа відпочиває. Всупереч цим твердженням діти Томаса Манна були дуже талановитими людьми. Але яких би успіхів вони досягали, вийти з тіні батька їм так і не вдалося. Належність до сім’ї видатного німецького письменника стала для його дітей і онуків одночасно і благословенням, і прокляттям. Троє – Еріка, Клаус і Голо – пішли по стопах батька і стали письменниками. Але насправді відносини в родині Томаса Манна були дуже непростими. У кожного з них були психічні проблеми, причому, досить серйозні. З шести дітей Томаса Манна двоє покінчили життя самогубством так як і обидві рідні сестри .

 Томас Манн працював у жанрах філософського, авантюрного та історичного романів. Був ярим противником фашизму, критикував нацизм. Виступав з лекціями, звертаючись до "Здорового розуму". З приходом  до влади  у 1933 році нацизму проживає у  Швейцарії, потім емігрує до США, а згодом повертається до Швейцарії де і доживає віку.

У 1929 році отримує Нобелівську премію за роман "Будденброки" написаний у 1901 році.

А у 1952 році стає Лауреатом премії Фельтрінеллі.(Одна з найпрестижніших нагород Італії.

Присуджується на національному та міжнародному рівні.)

Побудова творів Томаса Манна складалася з двох напрямків:  настанова на успадкування здобутків класичної літератури 19 століття та наслідуванні модерної доби. Досить часто класичні джерела, філософські праці, які є у творах Манна, розглянуті іронічно, навіть комічно. Прагненням письменника було не просто мати інтелектуальне підґрунтя, але стати незалежним від спадщини романтизму й класицизму. Не прийняв він до кінця й обіцяний рай модернізму. Тому проза Манна знаходиться в літературному «межичассі» — вона є цілком самостійною у запереченні усієї іншої літератури.

Найвідомішими творами були:

1) роман "Будденброки"(1901)

2) "Смерть у Венеції"(1911)

3) "Зачарована гора"(1924)

4) "Маріо і чарівник"( 1930)

5) "Доктор Фаустус" (1947)

Письменник помер 12 серпня 1955 року від атеросклерозу.

«Розвиваймо екологічну свідомість!»

 15 грудня 1972 року Генеральна асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища.

 Його мета – привернути увагу людей до проблем довкілля, а також спонукати політиків та простих громадян в різних країнах вживати конкретних заходів щодо охорони довкілля, аби зростаюче навантаження на природні системи життєзабезпечення планети не сягнуло критичної точки.

   Пластикове сміття можна знайти всюди — на землі, в морі й навіть глибоко на дні океану. Забруднення планети відходами пластику перетворюється на справжню екологічну катастрофу. Під час їх спалювання в атмосферу виділяються токсичні речовини. До речі, ми не тільки плаваємо у пластику, а ще й п’ємо його. Адже в нас майже 96% усіх відходів, включно з пластиком, відправляють на полігони, де звичайний поліетиленовий пакет розкладається 500 років, а пластикова пляшка – 1000 років. 

 

Провідні країни світу намагаються це виправити вже понад 10 років. 

• У Румунії взагалі існує податок на кожен пластиковий пакет, що не розкладається.
• Швеція є одним зі світових лідерів, що використовують технологію «енергія-зі-сміття» (waste-to-energy). Близько 2,5 мільйонів тонн сміття щороку спалюється для вироблення електрики або тепла.
• У Відні, столиці Австрії, сміттєспалювальний завод став теплоелектростанцією – і водночас мистецьким об'єктом. Для цього використовується особливий грибковий фермент, який здатен розщеплювати полімери на прості мономерні елементи.
• Британія є одним із світових лідерів в іншій технології: перетворенні харчових відходів на енергію.
• У південнокорейському «місті майбутнього» Сонґдо спеціальна каналізація забирає сміття безпосередньо з квартир та транспортує через підземні труби до сортувальних механізмів.
• Індія відома своєю складною ситуацією з відходами, особливо пластиком. 
• Індійський професор хімії винайшов новий спосіб використання пластику.   Поліетиленові пакети, обгортки шоколадок, упаковки від печива – все це тепер використовується для… будівництва доріг. Пластик стає частковою заміною бітуму – вуглеводню, який використовується для виробництва асфальту. 

А що в Україні?

 Повноцінного екологічного моніторингу в режимі реального часу в Україні досі немає. Крім того, як і раніше у відкритому доступі відсутні дані про якість питної води та забруднення ґрунтів.

 Київ посідає 7 місце в рейтингу міст світу з забрудненим повітрям. Як цьому запобігти?

 Прийнято Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"

 Основною метою автори закону вважають стимулювання виробництва «біорозкладних» пластикових пакетів через обмеження поширення звичайних.

Кілька важливих порад:

• Відмовтесь від одноразової тари, надлишкової упаковки, соломинок та інших "одноразових" пластмас. Використовуйте багаторазовий посуд.
• Вибирайте те, що придатне для повторного використання: сумки з тканини та напої у металевих або скляних пляшках.
• Шукайте альтернативу пластиковим предметам, до яких ви звикли.
• Відсортовуйте сміття.
• 
  Користуйтеся екологічним транспортом.
• Поширюйте інформацію. Розкажіть рідним та друзями про те, наскільки важливо скоротити використання пластику у нашому житті та неприємні наслідки забруднення планети.

Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. 

 Зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти його сам. Дехто відмовиться сьогодні від поїздки транспортом, хтось посадить дерево, а інший прибере сміття біля річки.

Щоб закріпити знання пропонуємо пройти вікторину

«Світ дитячої мрії»

  Найкращий спосіб зробити дитину хорошою - це зробити її щасливою.

Оскар Уайльд

 Міжнародний день захисту дітей був заснований Конгресом міжнародної федерації жінок у 1949 році у Парижі. А перше відзначення відбулося 1 червня 1950 року за участі 51 країни світу. Відтоді це свято одне з найулюбленіших у нашої дітвори.

 Свято звертає увагу на проблеми дотримання прав і охорони здоров'я дитини, які досі є однією з найбільш актуальних проблем у багатьох країнах.

  Сім'я і дитина - це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.

З7 эх Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.

Права дитини за законодавством України визначені низкою нормативно-правових актів,> які спрямовані на забезпечення, реалізацію та захист прав дитини у нашому суспільстві.

    Основним законом у нашій державі, який захищає права та інтереси дитини є Закон України «Про охорону дитинства», який визначає, що дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Конституція України, Стаття 52 визначає: "Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу."

Пригадаймо ці права:

 Бібліотекарі для діток дитячого садочку провели пізнавально-розважальну програму. Зробили з дітьми колаж мрій...

Найпрекраснішою миттю життя є дитинство. Це пора сподівань та здійснення мрій. Немає більшого щастя у світі, аніж посмішки дітей.

Ви – наше майбутнє, майбутнє нашої держави, нашої Планети. Тому зичу вам якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок долі, веселих та надійних друзів.

Щастя вам, чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах!