Чарівний світ українського кіно.

Напередодні Дня українського кіно, що святкується щорічно в другу суботу вересня, в бібліотеці №11 відбулися літературні читання, обговорення екранізованих творів та перегляд українського фільму.

Українське кіно – це магічний світ, де кожен кадр має свою історію, а кожен фільм залишає незабутній слід у серці глядача. Від першої стрічки Олександра Довженка до сучасних кіноробіт, українське кіно розкриває нашу багатогранну культуру, національний колорит та незламний дух.

Історія українського кіно сягає корінням у 1920-ті роки, коли в Харкові та Одесі були зняті перші фільми. Особливої ​​уваги заслуговує творчість Олександра Довженка, якого вважають одним із батьків українського кіно. Його фільм «Земля» (1930) не лише став знаковим явищем в українській та світовій кіноіндустрії, а й увійшов до скарбниці кіномистецтва як взірець поетичного реалізму.

У радянський період український кінематограф розвивався під впливом ідеології, але й породив багато талановитих митців. Такі відомі фільми, як «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова та «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка постійно розкривають унікальність української культури.

Після здобуття незалежності у 1991 році український кінематограф почав переживати новий етап розвитку. Про високий художній рівень сучасного українського кіно свідчать такі фільми, як «Плем’я» Мирослава Слабошпицького та «Додому» Нарімана Алієва.

У бібліотеці №11 доступні книги, що містять інформацію про режисерів Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Олександра Довженка та інших. 

"Білий птах з чорною ознакою" 

Книжка містить у собі краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури та мистецтва. Образ Миколайчука висвітлено у спогадах його друзів, товаришів по роботі в кіно, у статтях і рецензіях. 

Загребельний М. "Сергій Параджанов.

Сергій Параджанов - видатний режисер вірменського походження, який здобув світову популярність завдяки фільму "Тіні забутих предків" у 1960-х роках. Його ексцентричний стиль і відмова жити за правилами викликали неоднозначну реакцію, що призвело до репресій з боку влади, які тривали 15 років. Незважаючи на труднощі, Параджанов продовжував творити і залишив значний слід у кінематографі.

Капельгородська Н. Кіномистецтво України в біографіях (кінодовідник).

У книзі представлено бібліографічні дані про професіоналів українського кіно та телебачення XX-XXI століття, а також про іноземних кінодіячів, які вплинули на українське кіномистецтво. Окрім того, включено інформацію про українських кінематографістів, що працюють за кордоном, та відомих письменників і прототипів героїв, чиї твори були екранізовані.

Олександр Безручко «Невідомий Довженко»    

Ця праця – справжній скарб для всіх, хто цікавиться українським кіномистецтвом. Автор досліджує невідомі документи, які розкривають драматичні події епохи Довженка: від ентузіазму до жорстоких репресій.

Довженко не лише творив, а й намагався показати трагічні наслідки індустріалізації. Його роботи – це не просто мистецтво, а глибокий соціальний коментар. Одним із найвідоміших його висловлювань про кіно є: «Кіно – це мова, яка доступна всім народам. Це мова почуттів, мова душі».

Книга стане в нагоді як кінознавцям, так і всім, хто прагне зрозуміти складну історію нашого кіно. Читайте, досліджуйте, відкривайте! 

С. Тримбач "Кіно народжене Україною."

Книжка присвячена не лише кіностудії імені О. Довженка, а й всьому українському кіно. Ювілей студії став нагодою для публікації важливих матеріалів, які охоплюють історію українського кінематографу від його початків на межі XIX-XX століть до сучасного відродження.

                                        

Миколайчук І., Сабате Е. "Острів сліз" «Острів сліз» – це сценарій, заснований на реальних подіях, що розповідає про трагічну долю української емігрантки Катерини Ясенчук в Америці з 1915 року до 70-х років. Ініціатором написання та постановки фільму стала французька телеведуча і режисерка Еліані Сабате, яка, дізнавшись про цю історію в новинах, вирушила в Україну в 1985 році для пошуку родичів Катерини та написання сценарію. В Україні вона співпрацювала з Іваном Миколайчуком, і, за свідченнями, було створено два сценарії, з яких Сабате визнала кращим варіант Миколайчука. Фільм планувався як двосерійний: перша серія мала бути чорно-білою і розповідати про життя героїні в Америці, а друга – кольоровою, з акцентом на її спогади про Україну.

Сучасне українське кіно представляє різноманіття жанрів і тем, включаючи драми про війну, комедії, романтичні стрічки, документальні фільми та анімацію. Воно відображає реалії суспільства, виклики та перемоги країни, слугуючи літописом часу для майбутніх поколінь. 

Цей чарівний світ українського кіно – це не лише історія, а й сьогодення та майбутнє, що надихає, збагачує та об’єднує.

Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно

Фільми

У 2003 році в Україні був прийнятий Закон «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», який має на меті створення сприятливих умов для розвитку національного кінематографу, відновлення його ролі в культурному, соціальному та духовному житті, а також підвищення конкурентоспроможності галузі через вдосконалення фінансування та залучення інвестицій.

Українське кіно відображає голос майбутньої перемоги та свободи.

Неосяжний світ Довженка.

"Життя таке коротке. Поспішайте творити добро."

Олександр Довженко

10 вересня  – 130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка. 

Ім’я Олександра Довженка, видатного українського кінорежисера, письменника, публіциста та громадського діяча, знайоме кожному українцеві. Все своє пристрасне життя цей митець присвятив Україні.

Бібліотекарі Бібліотеки №11 ознайомили відвідувачів з життям і творчістю видатного українського письменника та режисера, а також провели вікторину. 

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року в селянській родині, с. В’юнище на Чернігівщині. Його творчість, що охоплює жанр кіноповісті, відзначається глибиною думки та красою мови.

«Слово – це зброя. Воно може вбити і воскресити», – зазначав Довженко. І дійсно, його

слова мають велику силу і здатні зворушити кожного.

Кожен фільм Довженка – це філософське полотно, яке змушує задуматися про сенс життя, про місце людини у світі.

У своїх творах Довженко часто порушував теми кохання, природи та історії свого народу. Його герої – це живі, багатогранні особистості, які прагнуть свободи і щастя.

"Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу."

Письменник мріяв навчатися в Академії мистецтв. Свою творчу кар’єру почав як художник-карикатурист. 

У роки війни Олександр Довженко виявив свій талант як письменник, надихнувшись героїзмом українського народу. Він написав «Повість полум’яних літ» та ряд нарисів, які публікувалися у фронтових газетах. Його роботи, такі як «Стій, смерть, зупинись!», «Воля до життя» та «Мати», стали важливими внесками в українську та світову новелістику. 

Довженко сприймав трагічну воєнну реальність України через призму її історії. Він писав: «Знову перечитав історію України. Боже, яка ж вона сумна і безрадісна. Яка ж невдала і безнадійна. Не можна приховувати правду: ми погані і нещасливі. Більш нещасливі, ніж погані...»

31 січня 1945 року Довженко зафіксував: «Сьогодні річниця моєї смерті... Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла...»

Після війни Довженкові, як «затятому націоналісту», заборонили жити в Україні. Партійне керівництво України виступило проти його повернення. 

Також зіткнувся з обмеженнями у кінематографі, де його творчий підхід не знаходив підтримки, зокрема у фільмі «Мічурін», де його задум було суттєво змінено. В результаті, його діяльність зосередилася на написанні сценаріїв. Він задумав створити серію романів та повістей, присвячених маловідомим етапам української історії, і вирішив повністю віддатися літературі. 

Чарівність таврійського краю вразила кіномайстра, який у своєму щоденнику відкриває свої почуття:

"Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі, і величавий спокій. І ніде мені не хотілося би так жити, як тут, на чудесному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов’ю до людей, як тут. Каховка, де колись, у минулому столітті, батракував ще молодий мій батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих моїх почуттів."

Автор реалізував лише повість «Зачарована Десна» з цього амбітного плану, яка залишається унікальним твором, що не отримав належної оцінки від критиків. 

Зовні він виглядав спокійним і привітним, завжди охоче відгукувався на прохання про допомогу. Йому подобалося творити добро і красу. Сучасники згадували, як Довженко розбив сад на пустирі: сам зорав землю, привіз саджанці і посадив їх. Ніхто не здогадувався, що кожна образа і несправедливість залишають шрам на його серці. І одного разу його серце не витримало... У 1956 році Довженка не стало.

У  бібліотеці №11 доступні такі твори Олександра Довженка:

• кіноповість «Зачарована Десна» - автобіографічна лірико-філософська оповідь про становлення людини на зламі XIX - XX століть; 
• кіноповість «Земля» (сценарій втрачено) - визнаний шедевр світового кіномистецтва, поетична кінооповідь про колективізацію в Україні наприкінці 1920-х років;
• кіноповість «Повість полум’яних літ» - визначальна тема цього епосу - народ у війні;
• Нащадки запорожців (драматична поема)
• кіноповість «Україна в огні» - присвячена подіям Другої світової війни на території України, долі сільської родини та простих селян;
• кіноповість «Поема про море» - розповідає про те, як будівництво Каховської ГЕС вплинуло на життя людей, про любов Довженка до Нової Каховки та драму колективізму;
• кіноповість «Арсенал» - про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал»; 
• «Щоденник» (1941-1956) - документ епохи середини ХХ століття, філософське осмислення подій і часу;
• оповідання «Мати», «Ніч перед боєм» та інші оповідання.

Книга всіх нас мудрості навчає.

1 вересня, це час зустрітися не тільки зі школою, а також відвідати бібліотеку. Наша бібліотека завжди радо зустрічає учнів новими книжками, майстер класами, вікторинами, різними квестами та літературними розвагами.

Сьогодні до нас в бібліотеку завітали учні 159 школи.

Ганна Василівна Діденко провела для учнів екскурсію. Познайомила їх з історією бібліотеки та як користуватися бібліотекою. Розповіла, які цікаві та талановиті люди бувають в нашій книгозбірні. 

 Учням була запропонована літературна гра - вікторина, мета якої повторити вивчені твори, розкрити значення художньої літератури у житті кожної людини; розвивати їх зорову і слухову пам'ять, довільну увагу, спостережливість, логіку, сприяти розвитку естетичних почуттів , заохочувати до корисних справ; прищеплювати любов до читання.

Завдання на логіку, інтуїцію та знання літературних героїв.

 Наш захід "Книга всіх нас мудрості навчає" подарував учням море позитивних емоцій. 

Ми віримо, що любов до книги – це найкращий подарунок, який ми можемо дати дітям. Нехай книжки супроводжують вас у житті, навчають мудрості і доброти.

Долучайтеся до нас у наступних подіях!