Бабин Яр - тисячоліттям тугою волає.

29 вересня – День пам'яті жертв Бабиного Яру. 

Не вщухає біль у серці кожного українця, коли згадуємо про трагедію Бабиного Яру. Це місце, де нацисти вчинили один з найбільших злочинів проти людяності, назавжди залишилося символом невимовного горя і втрат.
Аби вшанувати пам'ять невинно загублених, у бібліотеці №11 відбулася година-реквієм. Цей захід став зворушливим актом пам’яті, який об’єднав усіх небайдужих. Учасники  мали змогу: поглибити свої знання про трагедію Бабиного Яру.

Бібліотекарі підготували докладну інформацію про ті страшні події, про людей, які стали жертвами нацистського терору.
Обговорити важливі питання. Учасники мали змогу поділитися своїми думками про те, як важливо пам’ятати про минуле, щоб не допустити повторення таких трагедій.

 
Година реквієм у Бібліотеці №11 - це не просто захід, а заклик до пам'яті та поваги. Ми повинні пам'ятати тих, хто загинув, щоб передати пам'ять про них майбутнім поколінням. Адже тільки пам'ятаючи минуле, ми можемо побудувати гідне майбутнє.


Бабин Яр - це рана, яка ніколи не загоїться. Але ми повинні зробити все можливе, щоб біль цієї рани не змусив нас забути про жахливі злочини, скоєні нацистами.

Нехай пам'ять про жертв Бабиного Яру назавжди залишиться в наших серцях.

Додай красу своїй книзі.

Фестиваль «Книжкова країна» залишив у нас незабутні враження! Різноманіття книг – від класики до сучасних бестселерів, дитячої літератури та наукової фантастики – дозволяє кожному знайти щось до душі. Можливість поспілкуватися з улюбленими письменниками, отримати автографи та задати цікаві питання – це справжнє свято для всіх книголюбів!

Одним із яскравих моментів став майстер-клас із виготовлення закладок, який дарували відвідувачам свята бібліотекарі Бібліотеки №11.  Учасники з великим задоволенням творили маленькі шедеври, використовуючи різноманітні матеріали та техніки, це була арт-терапія.  В наші дні, це потрібно майже всім. Було стільки креативних ідей!

 Ми впевнені, що ці закладки стануть

ь не тільки надійним помічником у процесі читання, а й зроблять читання ще приємнішим. Адже в кожній з них вкладено частинку душі творця.

Дякуємо всім, хто долучився до творчого процесу! А ви вже обрали свою улюблену книгу для нової закладки? 

Багато мов - багато можливостей.

26 вересня - Європейський день мов.

«Знати багато мов – означає мати багато ключів від одного замка» Вольтер.

Європейський день мов має на меті нагадати всім народам про те, що спілкування є нашим багатством. Знання іноземних мов відкриває двері до нових світів, культур і дозволяє краще розуміти одне одного. Цей день був проголошений Радою Європи 6 грудня 2001 року під час Європейського року мов.


З цієї нагоди бібліотекарі нашої бібліотеки №11 провели інтерактивну гру-вікторину для учнів 2-3 класів, присвячену Європейському дню мов.

 Учні здійснили віртуальну подорож столицями європейських країн, поринули у світ різних мов за допомогою цікавих завдань і ігор діти не тільки розширили свій словниковий запас, а й розвинули навички слухання, читання і письма, дізнавалися багато цікавого про культури різних країн. Ми переконані, що такі заходи сприяють формуванню мовної компетентності з раннього віку.

Загалом 84% європейців вважають, що кожен громадянин у ЄС повинен володіти, щонайменше, однією мовою, крім своєї рідної.

Дякуємо всім учасникам за активність!

Мета:

- Розширити світогляд учнів щодо спільної європейської спадщини та надати практичні навички для адаптації до життя і навчання в різних країнах Європи, сприяючи мобільності, соціальній активності, комунікації та захисту своїх прав.
- Розвивати творчі здібності учнів у вивченні різних мов, стимулювати активну розумову діяльність, культуру почуттів і спілкування.
- Формувати позитивне ставлення до себе як особистості, повагу до людей і звичаїв інших країн, виховувати культуру поведінки у вільний час та створювати доброзичливу емоційну атмосферу.

Школярі 2 класу здійснили віртуальну подорож столицями європейських країн. На заході бібліотекарі провели захопливу гру-вікторину, яка привернула увагу учнів. Усі бажаючі отримали можливість випробувати свої знання мов і культури різних країн Європи. Питання були цікавими та різноманітними, спонукаючи учасників не лише думати, а й відкривати для себе нові факти про європейські країни.

 Захід не лише розважив усіх присутніх, а й допоміг поглибити їхні знання про багату мовну спадщину Європи. 

Вивчайте іноземні мови!

 Вони в житті 

Вам знадобляться, 

У будь-який куток Землі 

Поможуть Вам вони дістаться

   Пропонуємо вікторину, яка охоплює питання пов’язані з мовами та культурними традиціями Європи.

«Шукачі пригод»

Всесвітній День туризму було засновано на III сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ВТО), що відбулася у 1979 році. Святкується з 1980 року щорічно 27 вересня, у зв’язку з урочистим відкриттям у цей день Манільської конференції світового туризму. Всесвітній день туризму урочисто святкують у багатьох країнах світу. В Україні Всесвітній День туризму відзначають згідно з Указом Президента від 21 вересня 1998 року.



Відомо, що туризм в сучасному розумінні виник порівняно нещодавно, на початку минулого століття. Але на сьогодні це явище набрало неймовірних обертів і туризмом в різних його проявах займається переважна більшість людей.Сучасний туризм — складна, розгалужена й багатофункціональна система. Вироблено різні класифікації туристичних подорожей і видів туризму (відповідно до місця призначення, мети подорожі, способу пересування, тривалості перебування тощо). У Законі України «Про туризм» окреслено міжнародну (в’їзний, виїзний туризм) і внутрішню його форми. Залежно від категорій осіб, які здійснюють подорожі, їх цілей та об’єктів використання або відвідування, визначено такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для осіб з інвалідністю, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний тощо. Для України актуальним є всебічний аналіз найпопулярніших видів туризму в різних регіонах, особливо за критерієм мети відвідування.

В нашій бібліотеці №11 проводиться вікторина для відвідувачів по цікавим місцям нашої України "Шукачі пригод". Захід був спрямований на те, щоб ознайомити юних читачів із дивовижними куточками світу, розширити їхні знання про різні країни, культурні пам'ятки та туристичні напрямки.

Діти активно брали участь у вікторині, відповідали на запитання про відомі туристичні місця, пам'ятки архітектури та природні дива. Окрім інтелектуальної частини, захід включав і творчі завдання, де учасники малювали свої уявні подорожі та описували місця, які хотіли б відвідати.

Ця подія не лише розважила, але й мотивувала дітей до вивчення географії та культур різних народів. Бібліотека №11 завжди прагне створити пізнавальні та корисні заходи для молоді, і ця вікторина стала ще одним кроком у цьому напрямку.

Мотанка - символ єдності та гармонії.

Сьогодні бібліотека №11 перетворилася на осередок української традиції та майстерності. У затишній атмосфері літературного осередку відбувся захопливий майстер-клас зі створення ляльки-мотанки – давнього оберегу, що символізує єдність, гармонію та зв’язок поколінь.

Захід зібрав усіх охочих, які долучилися до створення унікального символу української культури. Під керівництвом досвідченої майстрині Катерини Талимонівни, учасники майстер-класу вчилися виготовляти ляльку-мотанку за традиційними технологіями.

                
Кожен рух, кожен вузлик - це не просто механічний рух, а ритуал, який наповнює ляльку особливою енергетикою. Бібліотекар розповідає про символіку та значення кольорів ляльки-мотанки. Кожен має своє значення і несе певні побажання та обереги. 

«Мотанка – це не просто лялька, це символ нашої історії та культури», – зазначає Катерина Талимонівна, народна майстриня. – «Вона об’єднує нас, нагадує про наші корені і передає цінності наступним поколінням».

Учасники майстер-класу вклали у свої мотанки частинку душі. Створили мотанку не тільки для себе, а й для наших захисників.  Атмосфера на майстер-класі була позитивною та насиченою творчістю.

                 

Захід у бібліотеці №11 став яскравим доказом того, що українські традиції живі і актуальні. Створення ляльки-мотанки – це не лише захоплююче заняття, а й можливість зберегти та передати далі багату спадщину нашого народу.

Хай лунає дзвін миру.

"Щоб цивілізація вціліла, ми повинні культивувати науку людських взаємин, здатність всіх народів, найрізноманітніших, жити разом у мирі на одній землі."                                                                                                                   Франклін Рузвельт

Щороку 21 вересня відзначається Міжнародний день миру, заснований ООН у 1981 році. Цей день присвячений відмові від насильства та припиненню вогню, і ООН закликає країни зупинити військові дії хоча б на 24 години. 

Для українців мирне життя є мрією, за яку вони щодня борються, особливо з 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення. Мир має велике значення для нашого народу.

У нашій бібліотеці №11 відбувся творчий майстер-клас під назвою "Хай лунає дзвін миру" з виготовлення листівок до Міжнародного дня миру. Подія об'єднала дітей і дорослих, і разом ми створили маленькі шедеври, наповнені теплом і побажаннями миру та добра.

    

Під час майстер-класу учасники дізналися про символіку Дня миру та важливість збереження спокою в усьому світі. У 1949 році іспанський художник Пабло Пікассо задумав і намалював образ білого голуба миру. Символ розлетівся по всьому світу, бо уособлював надію на краще майбутнє.

Кожен мав можливість проявити свою творчість, створюючи листівки з використанням різних матеріалів — паперу, стрічок та декоративних елементів.

 Разом ми творили, спілкувалися та ділилися своїми мріями про мирне майбутнє. Листівки, створені власноруч, стануть символом єднання, надії на краще майбутнє та прагнення до миру. 

Готові листівки стали не тільки прекрасним витвором, але й символом єднання та надії на краще майбутнє. 

Дякуємо всім, хто долучився до цієї чудової події! Хай дзвін миру лунає в кожному серці!

Чарівний світ українського кіно.

Напередодні Дня українського кіно, що святкується щорічно в другу суботу вересня, в бібліотеці №11 відбулися літературні читання, обговорення екранізованих творів та перегляд українського фільму.

Українське кіно – це магічний світ, де кожен кадр має свою історію, а кожен фільм залишає незабутній слід у серці глядача. Від першої стрічки Олександра Довженка до сучасних кіноробіт, українське кіно розкриває нашу багатогранну культуру, національний колорит та незламний дух.

Історія українського кіно сягає корінням у 1920-ті роки, коли в Харкові та Одесі були зняті перші фільми. Особливої ​​уваги заслуговує творчість Олександра Довженка, якого вважають одним із батьків українського кіно. Його фільм «Земля» (1930) не лише став знаковим явищем в українській та світовій кіноіндустрії, а й увійшов до скарбниці кіномистецтва як взірець поетичного реалізму.

У радянський період український кінематограф розвивався під впливом ідеології, але й породив багато талановитих митців. Такі відомі фільми, як «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова та «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка постійно розкривають унікальність української культури.

Після здобуття незалежності у 1991 році український кінематограф почав переживати новий етап розвитку. Про високий художній рівень сучасного українського кіно свідчать такі фільми, як «Плем’я» Мирослава Слабошпицького та «Додому» Нарімана Алієва.

У бібліотеці №11 доступні книги, що містять інформацію про режисерів Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Олександра Довженка та інших. 

"Білий птах з чорною ознакою" 

Книжка містить у собі краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури та мистецтва. Образ Миколайчука висвітлено у спогадах його друзів, товаришів по роботі в кіно, у статтях і рецензіях. 

Загребельний М. "Сергій Параджанов.

Сергій Параджанов - видатний режисер вірменського походження, який здобув світову популярність завдяки фільму "Тіні забутих предків" у 1960-х роках. Його ексцентричний стиль і відмова жити за правилами викликали неоднозначну реакцію, що призвело до репресій з боку влади, які тривали 15 років. Незважаючи на труднощі, Параджанов продовжував творити і залишив значний слід у кінематографі.

Капельгородська Н. Кіномистецтво України в біографіях (кінодовідник).

У книзі представлено бібліографічні дані про професіоналів українського кіно та телебачення XX-XXI століття, а також про іноземних кінодіячів, які вплинули на українське кіномистецтво. Окрім того, включено інформацію про українських кінематографістів, що працюють за кордоном, та відомих письменників і прототипів героїв, чиї твори були екранізовані.

Олександр Безручко «Невідомий Довженко»    

Ця праця – справжній скарб для всіх, хто цікавиться українським кіномистецтвом. Автор досліджує невідомі документи, які розкривають драматичні події епохи Довженка: від ентузіазму до жорстоких репресій.

Довженко не лише творив, а й намагався показати трагічні наслідки індустріалізації. Його роботи – це не просто мистецтво, а глибокий соціальний коментар. Одним із найвідоміших його висловлювань про кіно є: «Кіно – це мова, яка доступна всім народам. Це мова почуттів, мова душі».

Книга стане в нагоді як кінознавцям, так і всім, хто прагне зрозуміти складну історію нашого кіно. Читайте, досліджуйте, відкривайте! 

С. Тримбач "Кіно народжене Україною."

Книжка присвячена не лише кіностудії імені О. Довженка, а й всьому українському кіно. Ювілей студії став нагодою для публікації важливих матеріалів, які охоплюють історію українського кінематографу від його початків на межі XIX-XX століть до сучасного відродження.

                                        

Миколайчук І., Сабате Е. "Острів сліз" «Острів сліз» – це сценарій, заснований на реальних подіях, що розповідає про трагічну долю української емігрантки Катерини Ясенчук в Америці з 1915 року до 70-х років. Ініціатором написання та постановки фільму стала французька телеведуча і режисерка Еліані Сабате, яка, дізнавшись про цю історію в новинах, вирушила в Україну в 1985 році для пошуку родичів Катерини та написання сценарію. В Україні вона співпрацювала з Іваном Миколайчуком, і, за свідченнями, було створено два сценарії, з яких Сабате визнала кращим варіант Миколайчука. Фільм планувався як двосерійний: перша серія мала бути чорно-білою і розповідати про життя героїні в Америці, а друга – кольоровою, з акцентом на її спогади про Україну.

Сучасне українське кіно представляє різноманіття жанрів і тем, включаючи драми про війну, комедії, романтичні стрічки, документальні фільми та анімацію. Воно відображає реалії суспільства, виклики та перемоги країни, слугуючи літописом часу для майбутніх поколінь. 

Цей чарівний світ українського кіно – це не лише історія, а й сьогодення та майбутнє, що надихає, збагачує та об’єднує.

Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно

Фільми

У 2003 році в Україні був прийнятий Закон «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», який має на меті створення сприятливих умов для розвитку національного кінематографу, відновлення його ролі в культурному, соціальному та духовному житті, а також підвищення конкурентоспроможності галузі через вдосконалення фінансування та залучення інвестицій.

Українське кіно відображає голос майбутньої перемоги та свободи.

Неосяжний світ Довженка.

"Життя таке коротке. Поспішайте творити добро."

Олександр Довженко

10 вересня  – 130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка. 

Ім’я Олександра Довженка, видатного українського кінорежисера, письменника, публіциста та громадського діяча, знайоме кожному українцеві. Все своє пристрасне життя цей митець присвятив Україні.

Бібліотекарі Бібліотеки №11 ознайомили відвідувачів з життям і творчістю видатного українського письменника та режисера, а також провели вікторину. 

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року в селянській родині, с. В’юнище на Чернігівщині. Його творчість, що охоплює жанр кіноповісті, відзначається глибиною думки та красою мови.

«Слово – це зброя. Воно може вбити і воскресити», – зазначав Довженко. І дійсно, його

слова мають велику силу і здатні зворушити кожного.

Кожен фільм Довженка – це філософське полотно, яке змушує задуматися про сенс життя, про місце людини у світі.

У своїх творах Довженко часто порушував теми кохання, природи та історії свого народу. Його герої – це живі, багатогранні особистості, які прагнуть свободи і щастя.

"Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу."

Письменник мріяв навчатися в Академії мистецтв. Свою творчу кар’єру почав як художник-карикатурист. 

У роки війни Олександр Довженко виявив свій талант як письменник, надихнувшись героїзмом українського народу. Він написав «Повість полум’яних літ» та ряд нарисів, які публікувалися у фронтових газетах. Його роботи, такі як «Стій, смерть, зупинись!», «Воля до життя» та «Мати», стали важливими внесками в українську та світову новелістику. 

Довженко сприймав трагічну воєнну реальність України через призму її історії. Він писав: «Знову перечитав історію України. Боже, яка ж вона сумна і безрадісна. Яка ж невдала і безнадійна. Не можна приховувати правду: ми погані і нещасливі. Більш нещасливі, ніж погані...»

31 січня 1945 року Довженко зафіксував: «Сьогодні річниця моєї смерті... Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла...»

Після війни Довженкові, як «затятому націоналісту», заборонили жити в Україні. Партійне керівництво України виступило проти його повернення. 

Також зіткнувся з обмеженнями у кінематографі, де його творчий підхід не знаходив підтримки, зокрема у фільмі «Мічурін», де його задум було суттєво змінено. В результаті, його діяльність зосередилася на написанні сценаріїв. Він задумав створити серію романів та повістей, присвячених маловідомим етапам української історії, і вирішив повністю віддатися літературі. 

Чарівність таврійського краю вразила кіномайстра, який у своєму щоденнику відкриває свої почуття:

"Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі, і величавий спокій. І ніде мені не хотілося би так жити, як тут, на чудесному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов’ю до людей, як тут. Каховка, де колись, у минулому столітті, батракував ще молодий мій батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих моїх почуттів."

Автор реалізував лише повість «Зачарована Десна» з цього амбітного плану, яка залишається унікальним твором, що не отримав належної оцінки від критиків. 

Зовні він виглядав спокійним і привітним, завжди охоче відгукувався на прохання про допомогу. Йому подобалося творити добро і красу. Сучасники згадували, як Довженко розбив сад на пустирі: сам зорав землю, привіз саджанці і посадив їх. Ніхто не здогадувався, що кожна образа і несправедливість залишають шрам на його серці. І одного разу його серце не витримало... У 1956 році Довженка не стало.

У  бібліотеці №11 доступні такі твори Олександра Довженка:

• кіноповість «Зачарована Десна» - автобіографічна лірико-філософська оповідь про становлення людини на зламі XIX - XX століть; 
• кіноповість «Земля» (сценарій втрачено) - визнаний шедевр світового кіномистецтва, поетична кінооповідь про колективізацію в Україні наприкінці 1920-х років;
• кіноповість «Повість полум’яних літ» - визначальна тема цього епосу - народ у війні;
• Нащадки запорожців (драматична поема)
• кіноповість «Україна в огні» - присвячена подіям Другої світової війни на території України, долі сільської родини та простих селян;
• кіноповість «Поема про море» - розповідає про те, як будівництво Каховської ГЕС вплинуло на життя людей, про любов Довженка до Нової Каховки та драму колективізму;
• кіноповість «Арсенал» - про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал»; 
• «Щоденник» (1941-1956) - документ епохи середини ХХ століття, філософське осмислення подій і часу;
• оповідання «Мати», «Ніч перед боєм» та інші оповідання.

Книга всіх нас мудрості навчає.

1 вересня, це час зустрітися не тільки зі школою, а також відвідати бібліотеку. Наша бібліотека завжди радо зустрічає учнів новими книжками, майстер класами, вікторинами, різними квестами та літературними розвагами.

Сьогодні до нас в бібліотеку завітали учні 159 школи.

Ганна Василівна Діденко провела для учнів екскурсію. Познайомила їх з історією бібліотеки та як користуватися бібліотекою. Розповіла, які цікаві та талановиті люди бувають в нашій книгозбірні. 

 Учням була запропонована літературна гра - вікторина, мета якої повторити вивчені твори, розкрити значення художньої літератури у житті кожної людини; розвивати їх зорову і слухову пам'ять, довільну увагу, спостережливість, логіку, сприяти розвитку естетичних почуттів , заохочувати до корисних справ; прищеплювати любов до читання.

Завдання на логіку, інтуїцію та знання літературних героїв.

 Наш захід "Книга всіх нас мудрості навчає" подарував учням море позитивних емоцій. 

Ми віримо, що любов до книги – це найкращий подарунок, який ми можемо дати дітям. Нехай книжки супроводжують вас у житті, навчають мудрості і доброти.

Долучайтеся до нас у наступних подіях!