Мандрівна валіза

27 вересня в Бібліотеці для дорослих №11 вирували експедиційні пристрасті з нагоди — Всесвітнього дня туризму.

Для наших читачів ми підготували та провели інтерактивний захід у форматі мапи-вікторини "Мандрівна валіза".

Разом із нашими відвідувачами ми вирушили у віртуальну мандрівку найцікавішими куточками нашої планети та чарівними куточками України.


Поруч із досвідченими мандрівниками за логічні завдання завзято взялися й юні дослідники. Головним атрибутом заходу стала інтерактивна "валіза мандрівника", наповнена артефактами з різних куточків планети — від компасів і путівників до автентичних сувенірів та етнічних дрібничок. Кожен предмет слугував ключем-підказкою до нової зупинки на нашій великій географічній мапі.

Учасники відповідали на каверзні запитання вікторини й змагалися у кмітливості. Кожна правильна відповідь вікторини давала змогу прокласти новий маршрут та поставити символічну геомітку на нашій великій географічній карті.

Відгадавши регіон, бібліотекарі розповідали учасникам про незвичайні назви українських сіл і міст та читали легенди про їхнє походження.

Деякі з цих назв викликати усмішку або подив та мають цікаві історії, що відображають культурну та історичну спадщину регіону.

 

1. Борщі (Одеська область)
Це село носить назву популярної української страви — борщу. Легенда говорить, що у XVIII столітті тут був заїжджий двір з трактиром, де варили найсмачніший борщ. Чутки про страву розійшлися по всій окрузі, і село отримало свою назву на честь борщу. Місцеві жителі досі дотримуються традиції й радо пригощають туристів справжнім українським борщем.
2. Сальник (Вінницька область)
Назва села походить від випадку, коли в болоті застряг віз із салом, і його залишили напризволяще. Місцеві жителі стверджують, що купці не захотіли витягувати його, бо "сала і так було вдосталь". Відтоді село стало асоціюватися з українським делікатесом і отримало назву "Сальник".
3. Щастя (Луганська область)
Місто з такою позитивною назвою було засноване в кінці XVII століття. За легендою, селяни, які втекли від панщини в пошуках кращого життя, знайшли тут довгоочікувану свободу і були по-справжньому щасливими. Назва "Щастя" символізує їхню мрію про вільне і мирне життя.
4. Песець (Хмельницька область)
Село заснував князь Данило Галицький на місці, де він полював на песця. Існує також легенда, що назву річки Данилівки, яка протікає поруч, пов’язують із цим князем. Песець — рідкісний приклад, коли назва тварини стала назвою населеного пункту.
5. Деньги (Черкаська область)
Назва цього села походить від прізвиська першого поселенця козака Деньги. За легендою, він був українець татарського походження, і в нього було багато грошей, через що й отримав таке ім'я. Місцеві сподіваються, що ця назва приносить селянам добробут і фінансове процвітання.

6. Сукачі (Київська область)

Село Сукачі має кілька легенд про своє походження. Одна з них говорить, що назва пішла від густих лісів, які оточували поселення. Інша — що перші жителі займалися виготовленням мотузок, але це малоймовірно. Найвірогіднішою є версія, що назва походить від прізвища перших поселенців.
7. Пуків (Івано-Франківська область)
Про походження назви села існує кілька версій. За однією з них, назва походить від букового лісу, що здавна ріс поблизу. Спочатку село називалося Буків, але з часом "Б" перетворилося на "П", і вийшла назва Пуків. Інша легенда стверджує, що спершу село звалося Путів, від слова "путь", адже через нього проходив шлях між містечком Стратин і стародавнім Галичем. Пізніше "Т" замінили на "К" для простішого звучання, і назва стала Пуків. Дослідник О. Купчинський припускає, що назва походить від імені "Пук", яке існувало ще в часи Галицького князівства. Можливо, Пук був дружинником або боярином. Також є припущення, пов'язані з язичницькими часами, що залишають дослідникам простір для подальших досліджень щодо справжнього походження назви села.
8. Печихвости (Львівська область)
Це село отримало свою назву через драматичну подію. Під час татарських нападів місцеві жителі ховалися в печерах і змушені були запікати хвости тварин, щоб вижити. Назва "Печихвости" нагадує про ті важкі часи, хоча зараз тут панує мир і спокій.
9. Москалі (Сумська область)
Село отримало свою назву на честь військових поселенців з Московії, які жили тут після повернення Любецької волості до Литовського князівства. Назва збереглася до сьогодні і часто викликає усмішку.
10. Берегуйфолу (Закарпатська область)
Назва цього населеного пункту походить від угорської мови і перекладається як "Нове село поряд з Берегово". Село виникло ще в XIII столітті після монголо-татарської навали на Береги, тож нове поселення вирішили назвати так на згадку про старий населений пункт.
11. Кукли (Волинська область) — назва, можливо, походить від бур’яну "кукіль", що ріс на цих землях.
12. Зади (Львівська область) — поселення засноване "на задах", тобто на околицях іншого хутора.
14. Терпіння (Запорізька область) — назва на честь терплячих старовірів, які заснували це поселення.
15. Скоморохи (Житомирська область) — можливо, назва пов’язана з середньовічними мандрівними акторами-скоморохами.
15. Падалки (Сумська область) — походження назви невідоме, але звучить дуже незвично.
16. Бухалово (Полтавська та Сумська області) — назва може бути пов'язана з давніми побутовими звичаями або жартівливим прізвищем засновникНазва села та залізничної станції
17.Пояски (Житомирська область) Назву «Пояски» нинішнє село одержало, за народними переказами, внаслідок життєвої ситуації.
Імператор Микола ІІ і його уряд ухвалили рішення про прокладання залізниці Київ — Ковель. Для цього відбулися роботи щодо визначення траси залізниці. Одного разу інженер-путієць, обстежуючи трасу, на болотистому різнотрав'ї вскочив по пояс у трясовину, і ледь вибрався. Відтоді місцевість і була прозвана Пояски.
18. Каблуки (Чернігівська область) назва цього села звучить так, ніби це жарт або мем із мапи України, але за нею — цілком реальна історія Чернігівщини з панами, хуторами й повільним сільським життям, яке пережило імперії, війни й адміністративні реформи. Маленьке, майже камерне, воно губиться серед полів неподалік Ніжина, проте має власне минуле. Перша письмова згадка про Каблуки сягає середини 19 століття. Тоді це був хутір Коблуков у Ніжинському повіті Чернігівської губернії з кількома хатами і маленькою кількістю мешканців. Згодом поселення отримало сучасну назву — Каблуки. За місцевими переказами, топонім походить від прізвища пана Каблука, який мав тут свій маєток. Саме йому, імовірно, завдячують назвою краю, де люди згодом оселилися й почали вести господарство.
19.Шнурки (Донецька область) невелике село (до 2011 року — селище) у Краматорському районі (колишньому Слов'янському) Донецької області. Спадщина та походження назви: За однією з найвідоміших краєзнавчих версій, своє кумедне та незвичне ім'я поселення отримало ще на початку XIX століття. Назву пов'язують зі стійкістю та одвічним побутом місцевих жителів-старовірів (розкольників), які селилися на цих землях та зазнавали переслідувань з боку офіційної церковної влади. За народною переказовою легендою, нагадуванням про «зав'язані вузли» чи міцну духовну прив'язку («шнурки») до своєї віри й традицій і стали згодом так називати географічний об'єкт.
20.Педоси (Хмельницька область) Назва села Педоси у Хмельницькому районі Хмельницької області історично пов'язана з назвою річки та особливостями місцевості.
Зв'язок із попередньою назвою: За місцевими переказами , спочатку поселення розташовувалося на лівому березі річки Мшанець і звалося Плоска (від форми місцевості).Село зазнало руйнувань під час татарських набігів, після чого його заново відбудували на іншому березі — біля притоки річки Плоскої.Сама назва «Педоси», імовірно, є патронімічною або трансформацією назви від прилеглої географії (річки Плоскої / плеса) та поширеного в тих місцях зменшувального від антропонімів чи першопоселенців типу Федосій/Пeдос (від імені Феодосій, де у говірці спостерігається перехід Ф->П або утворення від прізвища/імені Педос).
21.Погоня (Івано-Франківська область) Назва села Погоня в Івано-Франківській області, за народними переказами, походить із XIII століття від часів боротьби з монголо-татарською ордою
Битва з ордою: У XIII столітті на ці землі напав татарський загін. Український воєвода Роман (за переказами, він начебто був поблизу Тисмениці) наздогнав і вщент розбив ворогів
Сон воєводи: Перед самою битвою воєводі наснився святий Миколай, який пообіцяв йому перемогу. Натомість воєвода мав збудувати на цьому місці храм на честь Богородиці
Виникнення назви: Обітницю виконали, а місцевість, де вдалося наздогнати («погнати») та розбити ворога, люди почали називати «Погонею».Згодом на Богородичній горі біля села з'явилися перші печерні ченці, а сьогодні тут діє відомий Погінський монастир Успіння Матері Божої із чудотворною іконою, куди приходять чисельні паломники.
22.Ноздрище (Житомирська область) Офіційної чи єдиної наукової версії походження назви села Ноздрище (Коростенський район Житомирської області) наразі не існує.
У відкритих джерелах та краєзнавчих матеріалах згадуються кілька неофіційних версій і фактів щодо цього топоніма:
Легендарна версія (про старовірів): Деякі публікації подають народну переповідку про те, що село нібито отримало свою назву на початку XIX століття на згадку про стійкість старовірів, яких переслідувала церковна влада (слово «ноздрі» в історичному контексті інколи асоціювали з одвічними покараннями чи місцевими прізвиськами, хоча наукового підтвердження ця гіпотеза немає).
Історичний контекст: Попри малу чисельність населення (нині там проживає лише кілька людей) та статус села-привида через наслідки відселення, населений пункт має давню історію — перші письмові згадки про нього датуються ще 1545 роком
23.Женишківці (Хмельницька область) Назва села Женишківці (Хмельницького району Хмельницької області), за однією з наукових етно-топонімічних версій (зокрема дослідника Костянтина Тищенка), належить до пласту окойконімів тюркського походження, пов'язаних із географічними чи особовими назвами (подібно до тюркського кореня ceniçe / jeniş — низовина, пологове місце чи похил). У народній же чи масовій традиції чіткого єдиного переказу про походження цієї назви немає, а її етимологія залишається переважно до кінця не з'ясованою (попри жартівливі асоціації з «женихами»)
24.Шуби (Харківська область) Назва села Шуби у Богодухівському районі Харківської області походить від прізвиська або прізвища перших поселенців чи засновників хутора — Шуба. — українського прізвища Шуба, яке часто фіксувалося в козацьких реєстрах та ревізійнихписах з давніх часів.
25. Лобкова Балка (Полтавська область) Назва села Лобкова Балка (Лубенський район Полтавської області) походить від географічного терміна «балка» (неглибока суха долина з пологими схилами) та прізвища або прізвиська першого поселенця чи власника — Лобко.
Балка — типовий елемент рельєфу місцевості, яружно-балкова система, характерна для лісостепової зони України та Полтавщини.
Лобко — поширене українське прізвище або антропонім (від слова лоб), яке лягло в основу назви хутора/балки, де згодом виникло поселення.
У мандрівних та краєзнавчих описах топонім часто згадується серед незвичних і кумедних географічних назв України, а саме село на трасі Київ — Полтава є відомим місцем зупинки та відпочинку

Наші гості демонстрували вражаючі знання з географії, історії, традицій та навіть традиційної кухні народів світу!

Дякуємо кожному, хто завітав сьогодні до Бібліотеки для дорослих №11 та розділив з нами це свято! Пам'ятайте: книжки — це найдоступніший спосіб подорожувати крізь час і простір.

Книжковий клуб мандрівників

23 вересня в Бібліотеці для дорослих №11 відбулася пізнавальна лекція-презентація «Книжковий клуб мандрівників», приурочена до Всесвітнього дня туризму. Спікером заходу став знаний тележурналіст, літератор і видавець Юрій Багрянцев.

Дата 27 вересня обрана невипадково, адже саме цього дня у 1970 році було прийнято Статут UNWTO, який заклав основи міжнародного співробітництва в сфері туризму. Основна ідея полягала в тому, щоб наголосити: подорожі — це не тільки спосіб відпочити, але й важливий інструмент економічного розвитку, культурного обміну та зміцнення миру.

На захід завітали учні 8 класу та вчителі школи №159, а також наші постійні, активні й допитливі читачі. До уваги гостей бібліотекарі підготували виставку видань із фонду бібліотеки — художніх та гуманітарних книг, що відкривають сторінки історії міст і культур України та світу.

Юрій Анатолійович поділився власними враженнями від подорожей, презентував авторські фільми про мандри Україною та закордонні поїздки. Особливий інтерес викликала віртуальна екскурсія до одного з найстаріших міст Німеччини — Майнца, відомого своєю архітектурною спадщиною та давньою історією, замок Вальдек - де представлений проєкт "Світ стоїть на голові" - перевернутий будинок. Все всередені та навколо створено в єдиному стилі догори-дригом. Переглянути відео можна за посиланням Подорож до замку Вальдек

 Крім того, слухачі отримали корисні поради, як провести захопливий вікенд недалеко від Києва та які маршрути допоможуть інакше поглянути на знайомі місця нашої країни.

                          

 Туризм — це не лише відпочинок, а й спосіб пізнання світу та самого себе. Україна має колосальний туристичний потенціал:

•  понад 70 тисяч річок і струмків, серед яких — величні Дніпро, Дністер та Південний Буг;
• Карпати приваблюють мандрівників горами, озерами та традиціями гуцульської культури;
•  на території України збережено близько 5000 пам’яток архітектури, серед яких замки Львівщини, Кам’янець-Подільська фортеця та Софія Київська;
• морські узбережжя Чорного та Азовського морів — популярні місця для літнього відпочинку;
•  а для любителів екотуризму існують національні парки, заповідники та унікальні природні ландшафти, як-от Асканія-Нова чи Олешківські піски.

Всесвітній день туризму нагадує нам, що подорожі дарують нові знання, яскраві емоції, відкривають культури інших народів дозволяючи глибше відчути унікальну красу нашого світу.
 У бібліотеці №11 такі зустрічі стають справжнім натхненням для нових маршрутів і відкриттів!

«Шукачі пригод»

Всесвітній День туризму було засновано на III сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ВТО), що відбулася у 1979 році. Святкується з 1980 року щорічно 27 вересня, у зв’язку з урочистим відкриттям у цей день Манільської конференції світового туризму. Всесвітній день туризму урочисто святкують у багатьох країнах світу. В Україні Всесвітній День туризму відзначають згідно з Указом Президента від 21 вересня 1998 року.



Відомо, що туризм в сучасному розумінні виник порівняно нещодавно, на початку минулого століття. Але на сьогодні це явище набрало неймовірних обертів і туризмом в різних його проявах займається переважна більшість людей.Сучасний туризм — складна, розгалужена й багатофункціональна система. Вироблено різні класифікації туристичних подорожей і видів туризму (відповідно до місця призначення, мети подорожі, способу пересування, тривалості перебування тощо). У Законі України «Про туризм» окреслено міжнародну (в’їзний, виїзний туризм) і внутрішню його форми. Залежно від категорій осіб, які здійснюють подорожі, їх цілей та об’єктів використання або відвідування, визначено такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для осіб з інвалідністю, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, підводний, гірський, пригодницький, мисливський, автомобільний, самодіяльний тощо. Для України актуальним є всебічний аналіз найпопулярніших видів туризму в різних регіонах, особливо за критерієм мети відвідування.

В нашій бібліотеці №11 проводиться вікторина для відвідувачів по цікавим місцям нашої України "Шукачі пригод". Захід був спрямований на те, щоб ознайомити юних читачів із дивовижними куточками світу, розширити їхні знання про різні країни, культурні пам'ятки та туристичні напрямки.

Діти активно брали участь у вікторині, відповідали на запитання про відомі туристичні місця, пам'ятки архітектури та природні дива. Окрім інтелектуальної частини, захід включав і творчі завдання, де учасники малювали свої уявні подорожі та описували місця, які хотіли б відвідати.

Ця подія не лише розважила, але й мотивувала дітей до вивчення географії та культур різних народів. Бібліотека №11 завжди прагне створити пізнавальні та корисні заходи для молоді, і ця вікторина стала ще одним кроком у цьому напрямку.

“Подорож - дарує насолоду”

 Туризм – це життя, це захоплююче заняття. 27 вересня всі любителі подорожей відзначають День туризму. Це свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації у 1979 році. 

Особливу роль в процесі розвитку туризму відіграли географічні відкриття Колумба, Магеллана та інших мандрівників.
В XVII – XVIII століттях у Європі з’явилися перші туристичні агенції, які пропонували допомогу в підготовці далеких мандрівок. В 1841 році британець Томас Кук організував першу комерційну туристичну мандрівку для 500 людей, а в 1847-му заснував туристичне товариство, яке розповсюджувало білети та путівки не лише в Англії, але й за її межами.
Туризм буває двох видів — внутрішній та міжнародний, а його форм налічується багато в залежності від природи та мети туристичної подорожі. 
Свято туризму відзначають не тільки люди, чий стиль життя пов’язаний з подорожами та рюкзаками. Турист — це людина, яка прагне до знань.
Сьогодні учні разом з нами поповнювали свій багаж знань.Навчилися працювати у команді, швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях, проявляли знання з географії, історії України, дізналися, як зібратися в тур похід.

Необхідні в поході речі.
Перед тим як дізнатися, як правильно наповнювати туристичний рюкзак, слід ознайомитися зі списком речей, які необхідні в поході. Список таких предметів досить великий:
1. Карта.
Для того, щоб ваш похід не закінчився, практично не почавшись, обов’язково перевірте, чи взяли ви карту саме того маршруту, який збираєтесь пройти. Рекомендуємо так звані 500-метрівки (в 1см = 500м).
Порада. Обклейте карту скотчем для того, щоб вона не промокла, чи не порвалась. І завжди тримайте її біля себе.
2. Одяг та взуття.
Обов’язково перевірте чи відповідний у вас одяг та взуття.
- шкарпетки (1 теплі, 2-3 звичайних)
- штани ходові (джинси не годяться)
- шорти
- 2-3 футболки
- легенький светр
- теплий светр (повірте, вечори бувають дуже холодні)
- вітрівка (а вітри шквальними)
- куртка водонепроникна з капюшоном
- кепка (бажано мати бафф – універсальну пов’язку(шапку)-віндстопер, це максимальний захист від вітру)
- рукавиці (серйозно, жодних жартів. легенькі рукавиці захистять ваші руки від вітру та переохолодження після дощу)
- також дуже добре мати термобілизну для сну
Порада. Весь одяг тримайте у водонепроникному пакеті, гермомішку, або хоча б у звичайному пакеті для захисту від вологи.
3. Захист від дощу.
4. Кружка, ложка, миска, ніж.
5. Намет. 
Намет потрібен не важкий. По друге – намет повинен бути водонепроникним та вітростійким, щоб витримувати всі зливи та шквальні вітри.
6. Провіант. 
 Якщо ви йдете в похід, що буде проходити вище зони лісу – візьміть із собою пальник. Сокиру і сірники чи запальничку. І ще візьміть казанок один на всіх. Сухі супи, каші швидкого приготування, консерви, сухе печиво, тобто харчі, які можна швидко приготувати. 
7. Аптечка: антисептик, бинти, пластирі, а також антигістамінний препарат, активоване вугілля, анальгетик і жарознижуючий засіб від комах 
8. Ліхтарик.
9. Ремнабір:
- скотч або ізострі́чка 
- голка, нитка
- шнурівки, мотузки
За допомогою цих речей ви зможете полагодити майже все, що не витримає навантаження.

Розмістити такий значний список предметів всередині досить проблематично, але при правильному підході речі не будуть створювати дискомфорт.

Як розподілити вагу у наплічнику? 
Якщо правильно зібрати туристичний рюкзак для походу, то це істотно знизить зусилля при його перенесенні, а також дозволить переносити більше речей. 
 Але не менш важливим є правильний розподіл ваги всередині  рюкзака. Наприклад, трохи змістивши центр ваги, можна додати +3 або навіть 5 кг зайвої ваги.
Найважчі предмети слід розміщувати біля спини. Оптимальний розподіл ваги:
Важкі предмети розташовуються в області між попереком і лопатками. Якщо центр ваги низький, то ходити буде незручно,  якщо він занадто високий, то  теж буде створювати дискомфорт. Також важливо розподілити вагу по центру, так як його не слід тягнути вправо або вліво.
Центр ваги повинен розташовуватися якомога ближче до тіла і відповідати висоті плеча, таким чином центр ваги буде знаходиться по центру вашого тіла, і рюкзак не буде тягнути назад.

Перевірте, чи правильно ви розмістили спорядження всередині рюкзака. Станьте якомога рівніше, трохи відхиліться назад, якщо ви відчуєте що рюкзак тягне вас назад, значить центр маси вибраний не вірно і він занадто низько. Легенько пострибайте перед тим як вирушати, щоб перевірити, чи нічого не калатає, дзеленчить. 
Правильний розподіл ваги і вибір заплічного мішка дозволять долати будь-які відстані, не відволікаючись на вантаж на спині.

 

Розібралися, що брати з собою, як підготувати рюкзак. 
Далі, відкрити для себе нові місця, дізнатися про їхню історію, ознайомитися ближче з Україною, торкнутися багатств нашого краю - надихнуть вас цікаві книжки, які є в бібліотеці.

       

Подорожуйте залюбки та отримуйте нові враження.

Книга в подорож кличе

27 вересня відзначають Всесвітній день туризму. 

Всесвітній День туризму було започатковано в 1979 році під час асамблеї Всесвітньої туристичної організації UNWTO. Святкування мало на меті залучення уваги до туризму як до потужного інструменту обміну культурним досвідом, налагодження міжнародних зв'язків та напрямки, що здійснює важливий внесок в економіку.

  У посланні Генерального секретаря ЮНВТО Зураба Пололіашвілі зазначено, що протягом останніх 40 років Всесвітній день туризму сприяв усвідомленню впливу туристичної діяльності на майже всі сфери життя суспільства. Зараз це розуміння важливіше, ніж коли б то не було. Згідно з інформацією ООН, щорічно понад 1 млрд людей здійснюють подорожі в інші країни. Завдяки цьому туризм став провідним сектором економіки, на частку якого припадає 10% глобального ВВП і 6% загального світового експорту. У резолюції ООН окремо зазначається, що індустрія туризму сприяє скороченню бідності і прискоренню всебічного розвитку.

Зураб Пололіашвілі

Глобальні процеси, що відбулися у туристичній індустрії світу, позначились і на розвиткові туристичної галузі України. Завдяки розвитку туризму Україна стає все більш відомою в світі як держава з багатою історією, природною і культурною спадщиною.

Туристична галузь має всі передумови для інтенсивного розвитку: особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико - культурного й туристично - рекреаційного потенціалів.

З якою книгою куди здійснити подорож під каже Вікторина https://learningapps.org/view21341458