"Від зернятка до хліба" - жнива.

Серпень, як найщедріший місяць літа, завершується, але в природі ще триває збір врожаю. Цей період активізує заготівлю та переробку плодів, овочів і грибів. Історично, кельти та слов’яни святкували свято жнив в кінці серпня, що залишилося в традиціях до сьогодні. Це свято, яке відзначається в останню неділю серпня, є нагадуванням про вдячність Матері-Землі за її дари. Народна мудрість говорить: "Один серпневий день цілий рік годує".
   Сьогодні до нас в бібліотеку завітали майбутні першачки. І поки літо радує нас сонячними днями ми поринули в світ українських традицій.
   

Традиції та звичаї: обжинки.

На більшості території України жнива тривали до Спаса або до Іллі. Вважали, що житні духи по язичницьких віруваннях ховаються в останньому снопу — Дідусі. Його з шаною приносили додому та зберігали аж до Різдва.

Останні колоски не зрізали повністю. Їх завжди залишали як своєрідну жертву для житніх духів за язичницькими віруваннями і також польових жителів — пташок і звіряток. Казали: «Щоб земля була не голодна». Колосся, яке мало назву «бороди», перевивали червоними стрічками, а всередину ставили частування. Вважали: якщо після такої гостини лягти на поле, то земля-годувальниця повертає сили, затрачені під час жнив, і наповнює здоров’ям та бадьорістю.

Після того жінки "ворожили" кидаючи серпа через себе. Вважали: якщо він тричі встромиться в землю, то чекай наступного року на багатий врожай!
Дівчата й молодиці обирали «царівну» або ж «княгиню», прикрашали її вінком із колосся та квітів і з піснями вели до села, де вже все було готове для пишного й гучного свята Врожаю!

Під спів пісень відбувався похід до двору господаря, складання йому обжинкового вінця (як символу достатку й радості), виспівуючи відповідні бажання. Після цього починалоя пригощання й частування женців із танцями й піснями.

Котився віночок по полю,

Просився женчикув додому:

- Мої женчики-дивочки,

Возьміте мене на ручки,

Занесіте мене додому,

Положіте мене в стодолу.

Хай у стодолі спочину,

Доки вивезуть на ниву.

Вже я на ниві набувся,

Буйного вітру начувся.

Ой як то нам весело,

Бо ми віночок несемо,

А як будемо в селі,

То буде ще веселій.

Наша рідна Україна — багата на культурні традиції.