Серпень, як найщедріший місяць літа, завершується, але в природі ще триває збір врожаю. Цей період активізує заготівлю та переробку плодів, овочів і грибів. Історично, кельти та слов’яни святкували свято жнив в кінці серпня, що залишилося в традиціях до сьогодні. Це свято, яке відзначається в останню неділю серпня, є нагадуванням про вдячність Матері-Землі за її дари. Народна мудрість говорить: "Один серпневий день цілий рік годує".
Сьогодні до нас в бібліотеку завітали майбутні першачки. І поки літо радує нас сонячними днями ми поринули в світ українських традицій.
Традиції та звичаї: обжинки.
На більшості території України жнива тривали до Спаса або до Іллі. Вважали, що житні духи по язичницьких віруваннях ховаються в останньому снопу — Дідусі. Його з шаною приносили додому та зберігали аж до Різдва.Останні колоски не зрізали повністю. Їх завжди залишали як своєрідну жертву для житніх духів за язичницькими віруваннями і також польових жителів — пташок і звіряток. Казали: «Щоб земля була не голодна». Колосся, яке мало назву «бороди», перевивали червоними стрічками, а всередину ставили частування. Вважали: якщо після такої гостини лягти на поле, то земля-годувальниця повертає сили, затрачені під час жнив, і наповнює здоров’ям та бадьорістю.
На більшості території України жнива тривали до Спаса або до Іллі. Вважали, що житні духи по язичницьких віруваннях ховаються в останньому снопу — Дідусі. Його з шаною приносили додому та зберігали аж до Різдва.Останні колоски не зрізали повністю. Їх завжди залишали як своєрідну жертву для житніх духів за язичницькими віруваннями і також польових жителів — пташок і звіряток. Казали: «Щоб земля була не голодна». Колосся, яке мало назву «бороди», перевивали червоними стрічками, а всередину ставили частування. Вважали: якщо після такої гостини лягти на поле, то земля-годувальниця повертає сили, затрачені під час жнив, і наповнює здоров’ям та бадьорістю.
Після того жінки "ворожили" кидаючи серпа через себе. Вважали: якщо він тричі встромиться в землю, то чекай наступного року на багатий врожай!
Дівчата й молодиці обирали «царівну» або ж «княгиню», прикрашали її вінком із колосся та квітів і з піснями вели до села, де вже все було готове для пишного й гучного свята Врожаю!
Під спів пісень відбувався похід до двору господаря, складання йому обжинкового вінця (як символу достатку й радості), виспівуючи відповідні бажання. Після цього починалоя пригощання й частування женців із танцями й піснями.
Дівчата й молодиці обирали «царівну» або ж «княгиню», прикрашали її вінком із колосся та квітів і з піснями вели до села, де вже все було готове для пишного й гучного свята Врожаю!
Під спів пісень відбувався похід до двору господаря, складання йому обжинкового вінця (як символу достатку й радості), виспівуючи відповідні бажання. Після цього починалоя пригощання й частування женців із танцями й піснями.
Котився віночок по полю,
Просився женчикув додому:
- Мої женчики-дивочки,
Возьміте мене на ручки,
Занесіте мене додому,
Положіте мене в стодолу.
Хай у стодолі спочину,
Доки вивезуть на ниву.
Вже я на ниві набувся,
Буйного вітру начувся.
Ой як то нам весело,
Бо ми віночок несемо,
А як будемо в селі,
То буде ще веселій.
Немає коментарів:
Дописати коментар