“Гірська Орлиця - Ольга Кобилянська”

  Згадаймо шанобливим словом українську письменницю-модерністку, ранню учасницю жіночого руху на Буковині Ольгу Кобилянську. Вона – майстриня драматичної повісті й оповідань про утиски українського жіноцтва, кризове становище села. У своїх творах письменниця порушувала питання етики та моральної досконалості людини в умовах насильства й соціальної несправедливості.

В нашій бібліотеці проходить виставка книг за творами Ольги Кобилянської.

  Народилася Ольга Юліанівна 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора (Південна Буковина) у шляхетній багатодітній сім'ї четвертою з семи дітей. Уся родина Кобилянських не володіла українською мовою. З дитинства Ольга досконало знала польську та німецьку мови, якими розмовляли в її сім'ї. Та, як і мати, згодом вивчила українську.
Ольга була гарна – її інтелігентна, навіть аскетична краса, струнка постать привертали до себе увагу. Мала витончений смак, одягалася елегантно, за тогочасною модою. Ольга, розумна й освічена, без сумніву, була непересічною особистістю. Окрім літератури вона цікавилася музикою, грала на фортепіано, цитрі та дримбі, непогано малювала, грала в театрі, навіть мріяла стати професійною актрисою. Любила верхову їзду. Висока тонка дівчина в зеленій амазонці… Якось Ольга писала, що їй у літературі хочеться зробити щось подібне до справжнього польоту на дикому коні.
Перші твори Ольга Кобилянська написала в 14 років. Це були вірші німецькою мовою. У 17 дівчина пише перше оповідання – "Гортеза, або Нарис з життя одної дівчини", теж німецькою. Навіть свою "Царівну" вона почала писати німецькою мовою під назвою "Лореляй".
Ольга Кобилянська залишила великий літературний спадок. Її твори, зокрема трагічна повість "В неділю рано зілля копала", стали класикою української літератури. А сама письменниця стала окрасою жіночої літературної когорти України. У творах Ольги Кобилянської віддзеркалювалася музика душі, пройнята глибоким ліризмом на основі тонкого психологічного аналізу. Письменниця шукала нових обріїв – і в житті, і у творчості, і в коханні, і в собі самій. І псевдонім собі обрала відповідний – Гірська Орлиця.
Ольга Кобилянська була справжньою жінкою: цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. 14 років дружила з Лесею Українкою, проте бачилися вони лише тричі за життя.

Непересічна, яскрава, прогресивна, завзята, розумна, надзвичайно обдарована й талановита і при цьому жіночна, романтична й натхнена. Вона мала засушену гілочку едельвейсу. Цю квітку письменниця зберігала все своє життя. За легендою, дівчина, яка знайде едельвейс, матиме щасливе кохання. Проте Ользі так і не пощастило в особистому житті.
Вона ще з дитинства мріяла побачити море, але за все життя жінки її бажання так і не здійснилося. Ольга Кобилянська прожила 78 років і померла в 1942-му. Все своє довге життя вона палко прагнула утвердитися, сказати вагоме слово – і у творчості, і в коханні. Найвища насолода – творити, а ще – кохати. Вічні цінності – вони житимуть, доки існує саме життя.

Пропонуємо вашій увазі вікторину по творах О.Кобилянської