Гетьман-емігрант Пилип Орлик

                                                    

Державний діяч і дипломат, генеральний писар у
1706—1710 роках, гетьман Війська Запорозького в

1710—1742 роках у вигнанні. Походив з роду литовської шляхти.

1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Сім’я Пилипа мала родовите коріння. Славні нащадки литовської шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати — Ірина Орлик.

 "Орлі, син Орлика" -Тимур Литовченко. 

Григорій Орлик, який був відомим політичним і військовим діячем доби французького короля Людовіка XV, видатним дипломатом й організатором розгалуженої розвідувальної мережі, а також щирим адептом ідеї відновлення козацької держави на українських теренах. Життя Григора Орлі (саме під таким іменем гетьманич увійшов до світової історії) було сповнене небезпечних пригод, з яких він завжди виходив з честю. «Орлі, син Орлика», роман з історичного «козацького» циклу київського письменника Тимура Литовченка,

Кар’єру Пилип Орлик розпочав у релігійній організації. Він служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита. Але доля закинула молодого "офіс-менеджера" до Полтави.

Незабаром він став старшим військовим канцеляристом і реєстром головної військової канцелярії Війська Запорізького. З 1706 року Орлик стає генеральним писарем і довіреною особою гетьмана Івана Мазепи.
Орлик був поетом, письменником та журналістом.

Наталія Павлусенко, полотно, олія 2021

Видав навіть три поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693),

 «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі, та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах.

У квітні 1710 році був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства.

1712 році він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі».
Останні роки свого життя наполегливо працював над витворенням широкої антиросійської коаліції, розраховуючи на підтримку Туреччини, а також прихильного до нього Станіслава Лещинського і французького двору.
Більш детальну інформацію, ви знайдете у книжках, які є в нашій бібліотеці:

Головною метою свого життя гетьман Пилип Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир у державі.

Точна дата смерті невідома.