«Ми, народи Об’єднаних націй»

Преамбула статуту ООН.

   "Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань, що випливають із договорів та інших джерел міжнародного права, і сприяти соціальному прогресу й поліпшенню умов життя при більшій свободі і заради цих цілей виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди, і об’єднати наші сили для підтримки міжнародного миру й безпеки,..."

Україна у 1945 р. стала однією з держав-співзасновниць ООН. Делегація України взяла активну участь у конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН (зокрема, координувала процес підготовки Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН).

Україна надає виключного значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у вирішенні складних та комплексних викликів.

Україна виступає за посилення ролі Генеральної Асамблеї ООН як найбільш представницького політичного органу. Також забезпечується активна участь України в роботі головних органів ООН: Раді Безпеки, Генеральній Асамблеї та ЕКОСОР, а також в органах системи ООН у сфері прав людини

 Україна виходить із необхідності належної реалізації Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 р., подальшого реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, забезпечення реформи РБ ООН, посилення ролі ГА ООН.

Попри триваючу агресію з боку РФ, Україна приділяє особливу увагу діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики. З 1992 року Україна є активним контрибутором персоналу і техніки до операцій ООН з підтримання миру.

13 лютого 2017 р. була одностайно ухвалена ініційована Україною перша в історії резолюція РБ ООН  щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних загроз, яка як ми бачимо не виконується.

В умовах триваючої агресії РФ проти України вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення мало схвалення Генасамблеєю ООН резолюцій «Територіальна цілісність України», «Ситуація із правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна», «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів»

13 жовтня ПАРЄ за результатами термінових дебатів на тему “Нове загострення агресії російської федерації проти України” ухвалила резолюцію, у якій оголосила нинішній режим рф терористичним.

Це стало можливим завдяки правилам ПАРЄ, ухваленим в 2019 році. Вже через два дні після того, як росія розв'язала війну, було ухвалене рішення призупинити права рф в організації, а через три тижні - виключити її з Ради Європи. ООН таких правил не має. ОБСЄ також не має таких правил”.

   Водночас, зауважив президент ПАРЄ, Кокс, “я дізнався від колег, які працюють в ОБСЄ, що вони обговорюють ситуацію, оскільки росія блокує все. І якщо організація не може працювати, тому що цьому перешкоджає одна з країн-членів, то треба щось робити (...) ОБСЄ може це обговорювати, але не мені давати їм такі поради”.
   За словами президента ПАРЄ, ООН має також приймати рішення.
    “Вона має знайти відповіді на такі питання, як нездатність використовувати найкращу існуючу систему, Міжнародний кримінальний суд, для ситуацій агресивної війни. Тому що чинний мандат цього не дозволяє, і для зміни мандату потрібно, щоб не заперечувала Рада Безпеки, а головний призвідник каже, що, мовляв, цього не буде ніколи. То тоді потрібно знайти вирішення цієї ситуації. І наслідком такої ситуації буде також розуміння, що якщо вирішити її за допомогою одних структур неможливо, хоча вся світова спільнота розуміє, що ведеться агресивна війна і що не можна залишати це безкарним, то треба створити інші структури”, - вважає Кокс.

  Російські медіа рознесли по всьому інформаційному простору тезу, що буцімто російська війна проти України ведеться «правильно та відповідно до статті 51 розділу VII Статуту ООН». Зокрема, президент росії розповів Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу, що після того, як він визнав самопроголошені «днр» і «лнр» незалежними, вони звернулися до кремля із проханням надати їм військову допомогу. Тому росія начебто «мала право це зробити у повній відповідності до ст. 51 розділу VII Статуту ООН.
    Які ж саме правові норми місить ця сама стаття міжнародного документа?
    Якщо уважно вивчити Статут ООН, то невіддільне право на індивідуальну чи колективну самооборону мають виключно держави, а не незаконні утворення, як, наприклад, частина тимчасово захоплених територій Донецької та Луганської областей. Відкритим вторгненням із суші, моря, повітря в Україну росія грубо порушила Статут ООН, численні норми міжнародного права і вчинила акт агресії — найбільш серйозне та найгрубіше порушення міжнародного правопорядку. Агресію засудила Генеральна Асамблея ООН.
   До речі, ще 27 лютого Україна подала позов до Міжнародного Суду ООН у Гаазі проти росії. 16 березня Міжнародний Суд задовольнив позов і висунув вимогу негайно припинити росією воєнне вторгнення в Україну.