Народився 31 грудня 1596 року в сім'ї валаського і молдовського
господаря Симеона Могили та семигородської княжни
Марґарет. 1607 року внаслідок боротьби за владу батько хлопця
загинув. Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі,
організованій 1586 року для захисту та збереження православної
віри. Родина Могил сповідувала православ'я, мала тісні зв'язки з Львівським
братством, постійно допомагаючи йому коштами та послугами у будівництві.
|
Петро Могила |
Повернувшись
до Польщі, молодий воєводич йде на військову службу, бере участь у Хотинській
битві 1621 року. Але святителю Петрові, з дитинства вихованому у православному
дусі, було не до вподоби іновірне товариство й легковажне військове оточення.
Вже тоді душу його обіймало бажання присвятити себе служінню Богу та
православному народу, який героїчно боровся за свою волю та віру. Часто
відвідуючи Київ молодий богослов зблизився із митрополитом Іовом (Борецьким).
Спілкування з Митрополитом остаточно сформувало погляди святителя Петра Могили
та вказало напрям його подальшої діяльності. У 1625 році він приймає
чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі.
|
Іов Борецький |
Протягом 14
років Могила очолював українську православну церкву. Багато зусиль і праці
доклав Могила для захисту і розвитку православ'я в Україні. Він об'єднав школу
Київського братства з лаврською внаслідок чого виникла Києво-Могилянська
колегія – перший вищий навчальний заклад в Україні. Навколо Могили об'єднувалися
визначні вчені і культурні діячі.
|
Києво-Могилянська академія |
Золота доба митрополита Петра Могили
закінчилася з його несподіваною смертю 1 січня 1647 року. У своєму заповіті,
написаному незадовго до смерті, визначний український першоієрарх ствердив свою
вірність православній вірі такими словами: "У святій вірі, в якій
народився, виховався і з волі й ласки Божої достоїнство митрополиче,
недостойний, на собі маю, в ній же хочу вік свій закінчити, стати перед величчю
Господа мого".
Найвідоміша праця Петра Могили – «Літос» та «Требник».
У відомство православного митрополита Могили перейшли
Софійський кафедральний собор у Києві та приписані до нього храми, Видубицький, Михайлівський, Пустинно-Микільський
монастир та інші монастирі та храми. У 1634 році розпочалося
відновлення Софійського собору, яке тривало впродовж десяти років.
Митрополит наказав також розчистити з-під нашарувань землі залишки Десятинної
церкви, під руїнами якої віднайшли мощі святого рівноапостольного
великого князя Володимира. Петро Могила своїм коштом відновив стару Церкву
Спаса на Берестові. Реставраційні роботи здійснив італійський архітектор Октавіано
Манчіні. Для розпису храму запросили художників з Криту. Вони відновили
також Трьохсвятительську і Михайлівську церкви Видубицького
монастиря.
| Софійський кафедральний собор |
|
| Десятинна церква |
|
| Церква Спаса |
|
| Трьохсвятительський храм |
|
| Михайлівська церква |
|
| Видубицький собор |
|
| Михайлівський Золотоверхий собор |
|
| Пустинно-Микільський монастир |
|
Немає коментарів:
Дописати коментар