«Є місце подвигу не тільки в дні війни»

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
                      
В нашій бібліотеці пройшла година пам'яті та вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС.

Саме 14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.

Ми низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду, тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Бурдак Іван Григорович. Біль та сльози чорнобильців : романи / Іван Григорович Бурдак. – Київ : Фенікс, 2016. – 627 с.

До книги увійшли два романи: “Сини і дочки Чорнобиля” (2012 р.), “Блуд” (2013р.), які знайомлять читачів з долею учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, чий життевий шлях наповнений складними людськими випробуваннями та розповідають про життя і діяльність героїв, що охоплює період 27 років (з1985 до 2012 рр.). історія віддасть належне ліквідаторам наслідків аварії, які ціною власного життя і здоров'я врятували світ від техногенної катастрофи.  

Сущенко Марія Микитівна. Екскурс у Чорнобиль = Insight into Chernobyl : земля загублених надій / Марія Микитівна Сущенко; пер. англ. Д. С. Вілкова; фот. К. Степанець. – Київ : Агентство по розповсюдженню друку, 2016. – 269 с. – Присвячується пам’яті Чорнобильської катастрофи.

Цей альбом є фотолітописом гуманітарної трагедії, яка є наслідком найбільшої у світі техногенної катастрофи. Минуло вже понад 30 років з дня Чорнобильської трагедії. Трагедії, яка змінила погляди людства на переможне крокування планетою мирного атома. Тисячі квадратних кілометрів стали непридатними для життя на багато років, тисячі людей віддали своє життя, захищаючи інших від атомного марева. Десятки тисяч мешканців полишили свої домівки назавжди. У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції.
Книга проведе читача спорожнілими приміщеннями, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини та інші будівлі. Присвячується людям, що пережили Чорнобильську катастрофу.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності.

Ми були першими... : зб. спогадів учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - ветеранів органів внутріш. справ Київ. обл., які першими вступили у боротьбу з наслідками планетарної катастрофи / М-во внутрішніх справ України; упоряд. К. І. Бурцев. – Київ : Етнос, 2006. – 344 с.

У збірнику подано спогади учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС — ветеранів органів внутрішніх справ.

Сергій Трохим.1986. Чорнобильські хроніки, Дискурсус, 2016

Книга спогадів і свідчень журналіста Сергія Трохима. Він був одним із перших журналістів-телевізійників, що знімали аварію. Саме кадри цих журналістів траслювали в усьому світі. Трохим наводить багато маловідомих та прихованих фактів. Згадує події, що відбувались тоді, а також аналізує, як вони згодом вплинули на розпад Радянського союзу.

Це книжка-присвята героям, які 35 років тому ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають «по-рентгенівськи», безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» — об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих — пам’ятати.